Що це ти за гидоту приніс сюди, Шер-Хане?
Кульгавий тигр занурив у воду підборіддя і
щоки, і темні пасмуги попливли вниз по річці.
— Годину тому я вбив Людину,— зухвало від-
повів тигр.
Ряди звірів здригнулися і захвилювалися, над
ними прошелестіло:
— Він убив Людину! Убив Людину!
І всі подивилися на дикого слона Хатхі, а той,
здавалось, не чув. Він ніколи не квапився, отож
і жив так довго.
— У такий час вбити Людину! Хіба немає іншої
дичини у Джунглях? — презирливо мовила Багі-
ра і, обтрушуючи лапи, вийшла з оскверненої
води.
Знову знявся обурений гамір, і уважні очиці
Хатхі зиркнули в бік Шер-Хана:
— Ти вбив, бо тобі так хотілося?
— Атож, мені так хотілося. Це було моє право
і моя ніч. Ти про це знаєш, Хатхі. А тепер я при-
йшов сюди попити і вмитися.
Спина Багіри вигнулася, як бамбук під вітром,
але Хатхі спокійно підняв хобот.
82
— Так, я знаю,— мовив він і, помовчавши,
додав: — Ти напився досхочу?
