- Всього лише руїни, - зітхнула Люсі.
Гном зацікавлено оглянув дітей.
- Та хто ж, врешті-решт?.. - почав він, але обірвав сам себе і сказав:
- Не має значення. Спершу сніданок. Лише одна річ перед тим, як ми продовжимо. Чи можете ви, поклавши руку на серце, ствердити, що я справді живий? Ви впевнені, що я не втопився і що ми з вами - не привиди?
Коли діти таки переконали його, що все гаразд, виниклапроблемаз перенесенням риби. У них не було ані чогось, на що б її можна було нанизати , ані кошика. Врешті-рештїм довелося використати Едмундів капелюх, адже більше ніхто з них капелюха не мав. Якби Едмунд не був настільки голодним, він наробив би навколо цього факту набагато більше галасу.
Спершу здавалося, що в замку гном почувається не надто затишно. Він безперестанку роззирався навсібіч, принюхувався і говорив:
- Гм... Все одно виглядає досить примарно. Ще й пахне привидами.
Однак він збадьорився, коли справа дійшла до розпалювання вогнища і демонстрації, як слід пекти свіжу рибу в тліючих жаринках, їсти гарячу рибу без виделок і з одним кишеньковим ножем на п’ятьох осіб - не надто охайна справа, тож іще до завершення трапези кілька пальців уже було обпечено; проте, оскільки щойно настала дев’ята година, а діти не спали вже з п’ятої, ніхто з них навіть не мав сили побиватись над опіками. Коли товариство напилося води з колодязя, заївши од- ним- двома яблучками, гном вийняв люльку, завбільшки з його власну руку, набив її, припалив, видмухнув величезну хмару запашного диму і сказав:
- Ну що ж.
- Спочатку ти розкажи нам свою історію, - попросив Пітер. - А тоді ми розкажемо нашу.
- Гаразд, - сказав гном, - оскільки ви врятували мені життя, вибирати вам. Але я навіть не знаю, звідки починати. По- перше, я - посланець короля Каспіяна.
- Хто це? - в один голос вигукнули діти.
- Каспіян Десятий, король Нарнії, довгих йому років царювання! - відповів гном. - Точніше, він був королем Нарнії і, всі ми сподіваємось, що буде й надалі. Зараз він король лише для нас, старих нарнійців...
- Перепрошую, кого ти маєш на увазі, говорячи про старих нарнійців? - запитала Люсі.
- Нас, - мовив гном. - Мені здається, ми хтось на кшталт повстанців.
- Розумію, - сказав Пітер. - А Каспіян - ватажок старих нарнійців.
- Ну, можна і так. сказати, - мовив гном, чухаючи голову. - Але насправді він і сам новий нарнієць - тельмаринець, якщо ви розумієте, про що я.
- Я не розумію, - зізнався Едмунд.
