- Ох, - мовила Сьюзан. - То ось чому вони обоє втекли.
- Га? Що таке? - запитав гном.
- Вони чкурнули геть, - пояснив Едмунд.
- На материк.
- Я не збиралася їх убивати, розумієте,
- сказала Сьюзан. Вона не хотіла, щоби хто- небудь подумав, наче вона промазала з такої близької відстані.
- Гм, - сказав гном. - Це погано. Згодом це може призвести до неприємностей. Хіба що вони триматимуть язики за зубами задля власного ж добра.
- За що вони хотіли вас утопити? - запитав Пітер.
- Ох, я небезпечний злочинець - це правда, - бадьоро промовив гном. - Але це довга історія. Наразі мене цікавить, чи ви не збираєтесь часом запросити мене на сніданок? Ви навіть не уявляєте собі, який апетит з’являється, коли тебе страчують.
- Тут самі лишень яблука, - скорботним голосом сказала Люсі.
- Краще, ніж нічого, але не настільки добре, як свіжа риба, - сказав гном. - Виглядає на те, що це я вас мушу запросити на сніданок. Там, у човні, я бачив риболовецьке приладдя. Та й, у кожному разі, ми повинні переправити човна на протилежний бік острова. Ми ж не хочемо, щоб хтось із материка з’явився тут і побачив його.
- Я повинен був і сам про це подбати, - сказав Пітер.
Четверо дітей і гном спустилися до води, з певними труднощами відштовхнули човна і видряпались у нього. Гном одразу ж заходився всім керувати. Весла, звісно, були для нього завеликі, тож Пітер веслував, а гном правив стерном вздовж каналу на північ, а згодом на схід, навколо острова. Звідсіля проглядалася і ріка, і всі затоки та миси за нею. Вони думали, що могли б упізнати деякі місця, однак ліси, що повиростали за цей час, кардинально усе змінили.
Коли вийшли у відкрите море зі східного боку острова, гном узявся рибалити. Він наловив чимало чудової веселково забарвленої риби, яку діти пам’ятали ще з бенкетів у давні часи в Кер- Паравелі. Наловивши достатню кількість, вони спрямували човен до маленької бухточки і пришвартували його до дерева. Гном, котрий виявився неабияким умільцем (адже хоча й зустрічаються злі гноми, я ніколи не чув про гнома- дурня), випатрав рибу і промовив:
- А зараз нам потрібні дрова для вогнища.
- Ми маємо трохи в замку, - сказав Ед- мунд.
Гном присвиснув.
- Бороди і бородавки! - вигукнув він. - То тут таки дійсно є замок?
