перший (чи другий) день, коли я, якби так дуже не боліла голова, зміг би цілком непогано працювати. Швидко написав одну сторінку.
2 березня. Як летить час, знов минуло десять днів, а я нічого не досяг. Я не можу пробитись. Іноді вдасться якась сторінка, але триматися так довго не можу, другого дня я вже знесилений.
Східні й західні євреї", вечір. Зневажливе ставлення східних євреїв до тутешніх євреїв. Підстава для такого ставлення. Східні євреї знають причину цього зневажливого ставлення, а от західні - не знають. Наприклад, жахливі, понад усяку міру безглузді погляди матері, яка намагається зійтися з ними. Навіть Макс, його незадовільна, слабенька промова, як він то розстібав, то застібав піджака. А тут усе ж таки добра воля, добрішої не буває. А ось такий собі В., у застебнутому жалюгідному піджачку, з комірцем таким брудним, що бруднішого не буває, зате причепленим так, ніби на свято, все кидає свої «так» і «ні», «так» і «ні». На вустах неприємна, сатанинська посмішечка, на молодявому обличчі зморшки, руками розмахує якось дико й збентежено. Але найкращий з усіх отой малий - саме виховання, голос тоненький, піднестися не здатний, одна рука в кишені штанів, другою тицяє в слухача, без угаву питає й одразу сам доводить те, що й треба довести. Голос канарки. Філігранню мови заповнює нестерпно випалені лабіринтоподібні борозенки. Як скидає голову. Я - мов дерев’яний, втиснений у середину зали манекен. І все ж - надія.
13 березня. Вечір: о шостій ліг на канапу. Години до восьмої спав. Підвестися не мав сили, чекав, поки проб’є годинник, але, дрімаючи, не почув. О дев’ятій устав. На вечерю додому вже не пішов, не пішов і до Макса, де сьогодні мала бути вечірка. Причини: нема апетиту, страх повертатися пізно ввечері додому, та насамперед - думка про те, що вчора нічого не написав; усе віддаляюся від роботи, й мені загрожує небезпека втратити все, що я такими зусиллями здобув за останні півроку. Що й довів, написавши жалюгідних півтори сторінки нового й уже остаточно занедбаного оповідання, а тоді у відчаї, поглибленому, безперечно, невтішним станом шлунка, почав читати Герцена, щоб хоч він якось повів мене далі. Його щасливий перший рік шлюбного життя, жах, коли я уявив таке щастя для себе, піднесене життя в його оточенні, Бєлінський, Бакунін у хутряному пальті цілими днями на ліжку.
Іноді відчуваєш себе таким нещасним, аж душа крається, але воднораз і усвідомлюєш, що це потрібно, що будь-яка загроза нещастя спонукає ставити собі мету (тепер це навіяли спогади про Герцена, але таке трапляється і в інший спосіб).
14 березня. Перша половина дня: до пів на дванадцяту в ліжку. Плутанина думок, що повільно снуються й у неймовірний спосіб тужавіють. Пополудні читав (Гоголь, стаття про лірику), ввечері прогулявся, почасти опосілий упертими, проте сумнівними думками першої половини дня. Сидів у Хотекському сквері. Найкраща місцина в Празі. Пташиний спів, замок із Галереєю, старі дерева в торішньому листі, напівсутінки. Згодом надійшла Отла з Д.
17 березня. Переслідує шум. Гарна, куди приємніша, ніж на Білекґасе, кімната. Для мене багато важить вигляд з вікна, тут він прекрасний - Тайнкірхе. Але внизу дуже гудуть машини, до яких я, щоправда, вже звикаю. А от до шуму пополудні звикнути не можу. Час від часу гуркіт на кухні чи в коридорі. Учора в квартирі наді мною на підлозі весь час перекочували якусь кульку, хтозна навіщо, кк ото буває, коли грають/у кеґлі, а тоді внизу ще й піаніно. Вчора ¦вечері було досить тихо, трохи обнадійливо попрацював. («Молодий Прокурор»), сьогодні з задоволенням почав, зненацька десь поруч чи рнизу - гомін гуріу людей, голоси гучні, перебивають один одного, *гак мовби пурхають навколо мене. Трохи поборовся з шумом, потім [}про сто-таки з розшарпаними нервами ліг на канапу, після десятої 'Години - тиша, але працювати вже не можу.
23 березня. Нездатний написати жодного рядка. Гарний настрій, коли сидів учора в Хотекському сквері й сьогодні на Карлсплац із книжкою Стріндберґа «У відкритому морі». Гарний настрій сьогодні В кімнаті. Порожній, як мушля на березі, що її може розтоптати нога будь-якого перехожого.
25 березня. Учора Максова доповідь «Релігія і нація». Цитати з Талмуда, східні євреї. Дівчина з Лемберґа. Західний
