Ось уже кілька років я сиджу на великому перехресті, але завтра, позаяк прибуває новий кайзер, я мушу своє місце покинути. Я не втручаюся в те, що діється довкола, - як із принципу, так і з антипатії. Давно вже я кинув і жебракувати; ті, що здавна проходять повз мене, подають милостиню за звичкою, з вірності, по знайомству, а нові перехожі наслідують їхній приклад. Поруч зі мною стоїть невеличкий кошик, і в нього кожне кидає стільки, скільки вважає за потрібне. Та саме через те, що я ні про кого не дбаю й у вуличному гармидері й безглузді зберігаю ясний погляд і спокій на душі, я краще, ніж будь- хто, розумію все, що стосується мене, мого становища, моїх справедливих претензій. Щодо цього не може бути ніякої суперечки, вирішальне значення має тільки моя думка. І тому коли сьогодні вранці біля мене зупинився поліцейський, який, певна річ, мене знає і на якого я, також певна річ, ніколи не звертав уваги, й сказав: «Завтра прибуває кайзер; не надумай завтра тут з’явитися», - я відповів запитанням: «А скільки тобі років?»

серпня. Слово «література», вжите в значенні «докір», - це таке могутнє мовне скорочення, що воно - можливо, з самого початку намір такий і був - помалу спричинило до скорочення думки, яке спотворює правильну перспективу і примушує сам докір падати далеко від мети й далеко збоку від неї.

Громохкі труби порожнечі.

А. Я хочу попросити в тебе поради.

Б. Чому саме в мене?

А. Я тобі довіряю.

Б. Чому?

А. Я вже не раз бачив тебе в товаристві. А в нашому товаристві все залежить, зрештою, від поради. Щодо цього ми всі одностайні. Хай там яке буде товариство - чи то люди грають разом у театрі, чи то п’ють чай, чи то цитують великих умів, чи то намагаються допомогти бідним, - усе завжди залежить від поради. Скільки людей потребують поради! Навіть більше, ніж здається, адже ті, хто на таких сходинах дає пораду, дають її тільки голосом, а серцем вони прагнуть поради й самі. З-поміж тих, хто шукає пораду, в них там завжди є свій двійник, і на нього вони розраховують особливо. Але насамперед він і йде геть невдоволений, з відразою й тягне за собою порадника - на інші сходини й на такі самі ігри.

Б. Невже так і є?

А. Звичайно, ти ж бо й сам це визнаєш. І ніякої заслуги в цьому немає, це визнає весь світ, і тим нагальніше його прохання.

серпня. Пополудні з Оскаром у Радешовіці. Сумний, кволий, часто доводиться напружуватись, щоб схопити бодай суть.

серпня.

А. Я тобою невдоволений.

Б. Я не питаю чому. Я сам знаю.

А. І?

Б. Я не маю сили. Я не годен нічого змінити. Хіба що стенути плечима й скривити рота - більш нічого я не

Вы читаете Щоденники 1910-1923
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату