Сон про батька. - Зійшлося невелике товариство (для характеристики: була там і пані Фанта), перед яким батько вперше публічно розповідає про свою ідею соціальних реформ. Йому йдеться про те, щоб цс вишукане, на його думку, надзвичайно вишукане товариство взяло на себе пропаганду його ідеї. Як послухати його, то своє прагнення він висловлює багато скромніше, він тільки просить присутніх, щоб вони потім, коли з усім ознайомляться, повідомляли йому адреси людей, які зацікавляться його ідеєю і яких можна буде запросити на велике зібрання, що має відбутися невдовзі. Батько ще ніколи не мав до діла з усіма цими людьми, тож ставиться до них аж надто поважно, навіть одягнув чорного піджака й викладає свою ідею надзвичайно детально, з усіма ознаками дилетантизму. Хоч товариство зовсім не чекало на доповідь, проте одразу здогадується, що тут йому підсовують стару, пошарпану, вже давно обговорену ідею, та ще й з очевидною претензією на оригінальність. І батькові дають це зрозуміти. Але той такого повороту сподівався і, до глибини душі впевнений у нікчемності такого закиду, який і його самого, певно, частенько збивав з пантелику, ще наполегливіше, з ледь гіркуватою усмішечкою розповідає про свій замисел далі. Коли батько завершив, із загального невдоволеного бурмотіння можна було зрозуміти, що ні в своєрідності, ні в придатності ідеї він нікого не переконав. Нею зацікавиться не багато хто. І все ж знаходяться кілька чоловік, які чи то з добродушності, чи, може, через те, що знайомі зі мною, дають кілька адрес. Батько, якого загальний настрій анітрохи не збив із пантелику, прибрав свої папери з доповіддю й узяв наготований стосик білих аркушиків, щоб записати ті нечисленні адреси. Я чую тільки прізвище надвірного радника Стржижановського чи якось так. - Згодом я побачив батька в позі, в якій він звичайно грається з ФеліксомИ8: він сидів на підлозі, прихилившися спиною до канапи. Я злякано питаю, що він робить. Він розмірковує над своєю ідеєю.
22 вересня. Нічого.
25 вересня. Дорогою до лісу. Ти зруйнував усе, нічого, власне, не маючи. Як ти хочеш зібрати все докупи? Чи стане ще у твого бентежного духу снаги для такої величезної роботи?
«Нове покоління» Таїтера; убого, хвалькувато, зворушливо, професійно, місцями написано добре, з ледь відчутним дилетантизмом. Яке він має право козиряти? Загалом таке саме убожество, як і я, як і всі. Не таке це вже й святотатство - хворому на сухоти мати дітей. Флоберів батько хворів на сухоти. Вибір: або в легенях у дитини починає грати флейта (дуже гарний вислів для тої музики, задля якої лікар прикладає вухо до грудей), або вона стає Флобером. Тремтливий стан у батька, коли про це заходить марна розмова.
На певний час я ще можу дістати задоволення від таких робіт, як «Сільський лікар», - за умови, якщо мені щось таке ще вдасться (дуже малоймовірно). Але щастя я мав би лише тоді, коли б наблизив світ до чистоти, правди, сталості.
Батоги, якими ми шмагаємо одне одного, за останні п’ять років узялися тугими вузлами.
28 вересня. Характер розмов із Ф.
Я. Ось до чого я це довів.
Ф. Ось до чого це довела
Ф. Це правда.
^ Отже, на смерть я поклався б. Рештки віри. Повернення до батька. День великого примирення.
Iі 3 листа до Ф., можливо, останнього (1 жовтня). Коли я перевіряю Ьебе своєю кінцевою метою, то виявляється, що я, власне, прагну не до того, щоб стати доброю людиною й бути готовим відповідати перед якимсь
