перехожих, віслюк для першої дії «Кармен» - чекає, поки звільняться невеликі вхідні двері. Я майже свідомо купляю біля під’їзду одну з тих фальшивих програмок, які продаються перед кожним театром. Балерина в ролі Кармен танцює в контрабандистському шинку. Як під спів Кармен працює її мовчазне тіло. Згодом танок Кармен, який завдяки її успіху в попередній виставі сприймається, власне, куди краще. Враження таке, ніби перед виставою вона притьма взяла кілька уроків у провідної балерини. Коли вона спирається на стіл, до когось прислухається, а її ноги під зеленою спідницею граються одна з одною, її підошви у світлі від рампи стають білими.
Людина, яка не має щоденника, хибно сприймає чужий щоденник. Коли вона читає, наприклад, у щоденнику Ґьоте, що 11 січня 1797 року той цілий день удома був «заклопотаний різноманітними розпорядженнями», то їй здається, що сама вона зроду ще не робила так мало.
До останньої дії ми вже надто стомлюємося (сам я стомивсь уже до передостанньої), виходимо й сідаємо в барі навпроти Opera Comique, де Макс від утоми геть оббризкує мене содовою водою, а я від утоми не годен утриматися від сміху, і ґренадин іде мені носом. Тим часом остання дія, мабуть, уже почалася, й ми вирушаємо додому. Після задухи в театрі, де я й крізь розстебнуту сорочку розганяв гаряче повітря на грудях, на майдані мені стає краще; нічне повітря, сидіння просто неба з випростаними на міський майдан ногами, хоча вогнів великого театрального фасаду й бічних ліхтарів біля входів до кав’ярень вистачило, щоб освітити, як кімнату, весь цей невеличкий майдан, надто бруківку, й то аж під столиками.
У фойє двох жінок розважає чоловік у фрачному костюмі, який на нього трохи бахматий; якби костюм був не новий, і його не носили тут, і він краще сидів, то його можна було б сприйняти за історичний експонат. Випускає з рук і знов підносить до очей монокля. Коли розмова завмирає, невпевнено постукує ціпочком. Стоїть, а руки весь час посмикуються, так наче ось-ось випростає одну й поведе свою даму крізь натовп. Шкіра на обличчі розтягнена, зношена.
Властивість німецької мови гарно звучати в устах іноземців, які не стримуються, а здебільшого стримуватися й не бажають. Наскільки ми мали змогу спостерігати французів, нам ніколи не випадало бачити, щоб вони тішилися з наших помилок у французькій чи навіть звертали на них увагу, і навіть ми самі, чия французька засвідчує не особливе чуття до цієї мови...
Кухарі й кельнери, які після загального обіду їдять салат, боби, земляні груші, змішуючи все це у великих мисках і беручи від кожної страви тільки потрохи, хоч подають їм багато, здаються мені щасливими людьми й здалеку мають такий самий вигляд, як і кухарі та кельнери в нас. - Кельнер з елегантно підібганими губами й вусиками одного разу обслуговував мене, на мою думку, тільки тому, що я був стомлений, незграбний, неуважний і несимпатичний, а отже, й не спроможний роздобути собі поїсти сам, тоді як він приносить мені поїсти, майже того не помічаючи.
У вечірніх сутінках у «Дювалі» на Boulevard Sebastopol. Троє відвідувачів на всю залу. Кельнерки ледве чутно перемовляються між собою. Каса ще порожня. Я замовляю йогурт, потім іще один. Кельнерка тихенько приносить його, півтемрява кав’ярні також сприяє тиші, потім кельнерка так само тихенько прибирає куверти, які наготовані на моєму місці для вечері й, можливо, заважатимуть мені пити. Дуже приємно було відчувати, що мої страждання розуміє й терпить жінка, яка поводиться так тихенько.
Смішний ресторан на Rue Richelieu. Напхом напханий. Огидний вигляд диму на тлі дзеркальних шибок. Рівномірно розставлені, геть обчеплені капелюхами вішаки нагадують дерева. Звичай ставити між столиками перегородки. Одразу після того, як виявляється помилка недосвідченого іноземця (він гадає, що коли стоїть схожа на раму перегородка, то в ній має бути й шиба, і зухвало втуплюється в неї, сподіваючись побачити там віддзеркалення гостей поодаль, але наштовхується на зустрічний погляд і усвідомлює, що перед ним - живі обличчя), починаєш розуміти, як добре такі перегородки між столиками сприяють зближенню людей.
У Дуврі від лави до лави. Болить, коли бодай одну промину. - Штовханина в салоні Carre, збуджений настрій, усі стоять
