Та позаяк ці сподівання, чекання й побажання з року в рік залишаються марними, то поки що ми через ліси і поля, марки і митні кордони простягаємо ігристого келиха до щасливого міста на Ільмі й просимо в його високоповажаного мешканця дозволу подумки почаркуватися з ним і заспівати:

Якщо твоя ласка простити гріхи Своїм шанувальникам вірним,

То подай лишень знак,

І ми заповзято

Забуватимемо про половинчасте

Й рішуче заживемо

Цілим, добрим, прекрасним».

1757 р., «Шляхетна бабусю!..»

Єрузалем Кестнеру: «Чи можу я покірно просити вашу величність позичити мені для майбутньої подорожі ваші пістолети?»

Пісня Міньйони, без закреслень. -

Одержав знімки. Відніс туди. Марно стовбичив, із шістьох знімків віддав тільки три. До того ж найгірші, сподіваючись, що доглядач, щоб якось виправитись, сфотографує заново. Якби ж то.

Купальня. Просто звідти - на Ерфуртерштрасе. Макс - обідати. Вона приходить з двома подругами. Я її перехоплюю. Так, учора вона мусила піти на десять хвилин раніше й аж тепер довідалася від подруг, що я її чекав. Крім того, в неї були прикрощі через урок танців. Вона запевне мене не кохає, але якусь повагу відчуває. Я дарую їй коробку шоколадних цукерок, перев’язану ланцюжком із сердечком, і трохи проводжаю її. Кілька недоладних слів про побачення. Завтра об одинадцятій перед будинком Ґьоте. Це, звичайно ж, відмовка: вона має варити обід, та ще й перед будинком Ґьоте! Але я все ж таки погоджуюсь. Сумна згода. Йду до готелю, трохи сиджу в Макса, який лежить у ліжку.

Пополудні прогулянка до Бельведера. Гіллер і мати. Приємна поїздка в кареті єдиною алеєю. Замок влаштовано досить несподівано: він складається з головної будівлі й чотирьох будиночків, розташованих з боків, усе низеньке й пофарбоване в ніжні кольори. Посередині невисокий водограй. Вигляд на Ваймар. Великий герцог уже кілька років тут не бував. Він мисливець, а тут полювання нема. Назустріч іде спокійний слуга з гладенько виголеним, вугластим обличчям. Сумний, як, мабуть, і кожен, хто живе під володарем. Сум домашніх тварин. Марія Павлівна, невістка великого герцога Карла Августа, дочка Марії Федорівни й імператора Павла, якого задушили. Багато російського. Клаузоне, мідний посуд із набитим дротом, між яким залито емаль. Спальня під банями. Фотокартки в іще придатних для житла кімнатах - єдина модернізація. І як вони розташуються, не бувши на очах? Кімната Ґьоте, нижня наріжна кімната. На стелі кілька фресок Оєзера, реставрованих до невпізнання. Багато китайського. «Темна кімната камеристки». Театр просто неба з двома глядацькими рядами. Карета, сидіння в якій поставлено спинками одне до одного, dos a dos, там сиділи жінки, а кавалери, що їх супроводжували, скакали верхи поруч. Важка карета, що в ній, запряженій трійкою, Марія Павлівна з чоловіком здійснила двадцятишестиденну весільну подорож із Петербурга до Ваймара. Театр просто неба й парк улаштував Ґьоте.

Увечері в Пауля Ернста153. На вулиці запитали в двох дівчат, як пройти до будинку письменника Пауля Ернста. Дівчата спершу замислено звели на нас очі, потім одна підштовхнула другу, наче хотіла нагадати їй про ім’я, яке сама

Вы читаете Щоденники 1910-1923
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ОБРАНЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату