їсти фрукти, зауважуючи, що слухатися його я повинен не конче. Я ж бо людина освічена, маю ходити на його доповіді, які й опубліковані, я мушу вивчити питання сам, скласти власну думку й чинити відповідно.
З його вчорашньої доповіді: «Якщо в когось навіть геть покорчені пальці на ногах і їх по черзі смикати, при цьому глибоко дихаючи, то з часом пальці можна вирівняти». Після певних вправ збільшуються статеві органи. З правил поведінки: «Дуже корисно приймати вночі повітряні ванни (коли мені спадає таке на думку, я просто вислизаю з постелі й виходжу на луг перед своєю хижею), тільки не можна довго стояти в місячному світлі, це шкідливо». Теперішній наш одяг не можна прати в жодному разі!
Сьогодні вранці: вмиваємося, разом робимо гімнастику за системою Мюллера (мене називають чоловіком у плавках), проспівуємо кілька хоралів, стаємо великом колом і граємо в м’яча. Двоє гарних, цибатих молодих шведів. Концерт військового оркестру з Ґослара. Пополудні перегортали сіно. Ввечері так зіпсував собі шлунок, що від розпуки не хочеться й кроку ступити. Старий швед грає з кількома маленькими дівчатками в квача й так захопився грою, що, біжучи, кричить: «Стривайте, я вам ці Дарданелли перекрию!» Він має на увазі прохід між двома кущами. Мимо йде негарна стара нянька: «А ось нарешті є по чому й постукати» (спина в чорній у білий горошок сукні). Постійна, безпідставна потреба комусь довіритись. Дивишся на кожну людину й гадаєш, чи вона придатна для цього й чи має таку можливість для себе.
10 липня. Загнав скалку в ногу. Болить. Вантажили зелений корм. Пополудні прогулянка до Ільзенбурґа з одним зовсім молодим учителем гімназії з Нойгайма; наступного року, можливо, переїде до Вікерсдорфа. Спільне навчання, лікування природними факторами, Коен, Фройд. Розповідь про похід, який він організував для дівчаток і хлопчиків. Гроза, всі промокли, на першій же туристській базі всім довелося в одній кімнаті догола роздягтися.
Вночі нога розпухла, й підскочила температура. Довкола бігають кролики, здіймаючи шамотню. Серед ночі встаю й дивлюся - на лугу перед моїми дверима сидить троє таких кроликів. Снилося, нібито чую, як декламують Ґьоте - безмежно вільно й свавільно.
11 липня. Розмова з таким собі д-ром Фрідріхом LLL, службовцем бреславльського магістрату, який у Парижі довго вивчав міське управління. Жив він у готелі з виглядом на двір Palais Royal. А до того - в готелі біля обсерваторії. Якось у сусідній кімнаті ночувала закохана пара. Дівчина безсоромно скрикувала від щастя. Аж коли він через стіну запропонував викликати лікаря, вона змовкла й він зміг заснути.
Обоє моїх товаришів мені заважають, їхній шлях пролягає повз мою хижу, тож вони щоразу спиняються на хвилю перед дверима, щоб трохи погомоніти чи запросити мене на прогулянку. Та я їм за це навіть вдячний.
«Евангеліше місіонсцайтунґ», червень 1912 року, про місії на Яві: «Хоч би скільки справедливих докорів викликала дилетантська лікарська практика місіонерів, яка набула широкого розмаху, все ж таки вона - головна опора в їхній місіонерській діяльності, і без неї не обійтися».
Коли я бачу - щоправда, здебільшого з певної відстані, - як ці геть голі люди поволі походжають між деревами, мене часом починає аж трохи нудити. Не ліпше стає, й коли вони починають бігати. Щойно біля моїх дверей зупинився зовсім незнайомий мені голяк і неквапно й привітно запитав, чи я живу тут, що не викликає ж бо жодного сумніву. Вони підходять зовсім нечутно. Зненацька перед тобою виростає якийсь тип, і ти не знаєш, звідки він узявся. Не до шмиги мені й оті підстарки, що скачуть голяка через копиці сіна.
Увечері прогулянка до Штапельбурґа. З тими двома, яких я відрекомендував і порадив один одному. Руїна. Повертались о десятій годині. Перед моєю хижею на лугу між двома копицями сіна скрадаються кілька голих постатей, що зникають удалині. Вночі, коли я дибаю через луг до нужника, троє сплять у траві.
12 липня. Розповіді д-ра Шіллера. Рік подорожував. Потім у траві тривалі дебати про християнство. Старий синьоокий
