його користь лиш доти, доки вперше його почуєш, але потім вони обсновують його й заважають створити про нього безпосереднє враження.
Оця манера декламувати навсидьки, з книжкою перед очима, трохи нагадує черевомовлення. Актор, немовби до всього байдужий, сидить так само, як і ми, час від часу ми ледве бачимо, як на його нахиленому обличчі ворушаться губи, і вірші немовби самі, без його участі, промовляються в нього над головою. - Хоч пролунало стільки мелодій і здавалося, що він орудує голосом, ніби легеньким човником на воді, мелодії віршів, власне, ми не чули. Окремі слова голос ніби розчиняв, він торкався їх так ніжно, що вони немовби розпукувались і вже не мали нічого спільного з людським голосом, поки цей мимоволі промовляв якийсь різкий приголосний звук, повертаючи слово на землю, й змовкав.
Потім - прогулянка з Отлою, фройляйн Тауссіг, подружжям Баум і Піком; Елізабетбрюке, набережна, Кляйнзайте, кав’ярня «Радець- кий», Кам’яний міст, Карлсґасе. Я ще мав надію на добрий настрій, тож закинути мені було мало що.
5 березня* Ці обурливі лікарі] Ділові, рішучі, а в лікуванні такі нетямущі, що, коли ця ділова рішучість їх покидає, стоять перед щЖ- ком хворого, мов школярі. Якби я мав силу створити товариство лікування народними засобами! Д-р К. доколупався у вусі моєї сестри до того, що запалення барабанної перетинки обернулося в запедення середнього вуха; дівчина-служниця, розтоплюючи в грубі, падає, а лікар, не довго думаючи, як він звик робити це щодо служницц ставить діагноз: зіпсований шлунок і внаслідок цього - підвищення кров’яного тиску; другого дня вона знову злягає, у неї висока температура, лікар круть, верть, констатує ангіну й хутенько вшивається, щоб йому ту ж мить не заперечили. Ще й зважується говорити «про огидно сильну реакцію цієї дівки»; авжеж, він звик до людей, чий фізичний стан гідний його лікувального мистецтва, яке до того стану лю^ну й довело, а сильна натура цієї сільської дівчини ображає його навіть дужче, ніж він сам гадає.
Учора в Баума. Читали вголос «Демона». Загалом враження невтішне. Гарний, без сумніву, настрій, коли підіймався до Баума, але нагорі він одразу погіршився; ніяковість перед дитиною.
Неділя: в картярів у «Континенталі». Перед тим - «Журналісти» з Крамером, півтори дії. У Больца вочевидь забагато вдаваної веселості, крізь яку, щоправда, промикається й трохи справжньої, легкої. Перед театром зустрів фройляйн Тауссіг - у перерві після другої дії. Полався до гардероба, повернувсь - поли пальта метляються - й про&ів її додому.
8 березня. Позавчора вислухав докори з приводу заводу. Потім на канапі годину розмірковував про те, як викидаються з вікна.
Вчора доповідь Гардена про театр. Вочевидь цілком імпровізована; я був у досить доброму гуморі, й тому вона видалася мені не такою пустою, як іншим. Початок непоганий: «У той час, коли ми зійшлися тут поговорити про театр, у всіх глядацьких залах Європи та й решти світу розсувається завіса й перед глядачами постає сцена». Електричною лампочкою, яка закріплена на стояку перед ним на рівні грудей і яку можна рухати, він освітлює пластрон сорочки, мов на вітрині білизняної крамниці, й, повертаючи лампочку під час доповіді, змінює освітлення. Аж пританцьовує навшпиньки, щоб здаватися вищим,
Проглядав деякі давні папери. Щоб таке витримати, треба мобілізувати всю свою снагу. Мук, що їх зазнаєш, коли мусиш переривати роботу, яку можна зробити тільки в один присіст - а досі зі мною завжди так і було, - цих мук, проглядаючи папери, зазнаєш знов, коли й не так глибоко, то ще неминучіше.
Сьогодні, коли купавсь, мені здалося, ніби я відчуваю в собі колишню снагу, так наче весь цей довгий час на ній не
