Приречення виконав. Ворог дорого заплатив своїми жертвами. На третій з черги засідці впав тоді від куль вояків УПА цієї сотні, не враховуючи кількох старшин і стрільців, генерал „Оборони Польської Держави” Свєр- чевський, колишній командир комуністичних революційних військ Еспанії, що мав там псевдо Вальтер.
Королик
ОСТАННІ ДНІ НА ЗАКЕРЗОННІ
Пам’ятаю, як сьогодні: була весняна пора 1947 року. Кожного ранку скиглів жалібно жайворонок, а в лісі дерева щойно починали розвиватися- Маленькі, зелені листочки вкривали гілля дерев. Лісові прогалини ставали все темніші й меншали.
В той час наш відділ УПА під командуванням к-ра Бурлаки кватирував в одному лісі у віддалі заледве 8 кілометрів від Перемишля.
Ранком одного дня вернулися наші розвідники з міста з дуже інтересною новиною: ціле місто вкрите жалібними прапорами, а мури заліплені жалібними повідомленнями про те, що „в вальце з лесьнов бандов бандеровцуф згінол генерал Сьверщевскі”.
. Ця вістка дуже підбадьорила бійців УПА і, як оповідали наші розвідники, страшенно схвилювала поляків. Бо про приїзд генерала Свєрчевського як міністра оборони комуністичної Польщі на Закерзоння, щоб особисто керувати воєнними операціями проти УПА, з шумом сповіщала вся польська преса на Закерзонні, вихвалюючи його при тому як непересічно здібного й неустрашимого комуністичного командира в еспанській війні та цитуючи його чванькуваті заяви, що він за кілька днів винищить українських повстанців всіх до одного. До факту приїзду Свєрчевського на Закерзоння та до його заяв прив’язували дійсно велику вагу і поляки, і командування УПА, бо припускали, що Свєр- чевський, бажаючи доказати своє геройство і свої військові здібності, кине на поле бою великі маси польського війська і гнатиме їх безустанно в бої, не числячись зовсім з власними втратами.
I ось — прийшов реченець, коли, згідно з заявами Свєрчевського, на Закерзонні не мало вже бути в живих ні одного українського повстанця, і польська преса повідомила оце про — загибіль Свєрчевського.
Виходило, що Українська Повстанська Армія безмірно сильніша і вміє завдавати багато цільніше дошкульні удари ворогові, аніж це уявляв собі польський міністер, Генерал і спец від партизанки!
Тому то в бійців і командирів УПА ця вістка скріпила самовпевненість, а в кожного польського жовніра й офіцера засіяла в серці жах перед несподіваним та цільним ударом УПА.
Але положення УПА на Закерзонні весною 1947 року стало таки справді дуже важким. Ген. Свєрчевський перед своєю загиібіллю дійсно кинув в бій проти УПА величезні сили, що сягали кільканадцяти дивізій. Тими силами поляки забльокували всі шляхи й переводили безустанні облави на всі ліси- Та на цьому вони не здержались. Згідно з пляном Свєрчевського, польський адміністраційний апарат виселив весною 1947 року з Закерзоння все українське й польське населення, і це було найболючішим ударом для УПА, бо не стало тих, хто доставляв українським повстанцям харчі. Магазини ж УПА частинно попали в руки ворога, а решта із- за безустанніх боїв і зміни місця побуту стали недоступними. Над українськими повстанцями на Закерзонні нависло ма- риво голоду.
В такій ситуації наша сотня одержала наказ відступити з Перемищини на Лемківщину, а звідти йти в рейд через Словаччину й Чехію.
