ворога, слаба залога УПА відступає з Чорного Лісу до поблизьких сіл.
В міжчасі вертається зі своїми відділами заалярмований к-р Різун. Большевицьких партизанів замкнено щільно в Чорному Лісі, позбавивши їх змоги вийти до котрого-будь села за харчами. Весь травень пройшов у боях з больше- вицькими партизанами, що закінчились повним винйщен- ням їх.
У червні 1944 р. вирушає три курені УПА під командою к-ра Різуна з Чорного Лісу знову рейдом у Скольщину. В днях 7 і 8 липня зведено в тих околицях на горі Лопаті великий бій з німцями, що наступали силами двох дивізій. Разом з відділами к-ра Різуна брала участь в боях старі- шинська школа УПА під командою к-ра Поля. Німці зазнали важких втрат і відступили. Відділи к-ра Різуна перейшли в Турчанщину і тут розділились: два курені пішли далі на захід, а один курінь під командою к-ра Різуна завернув у напрямі Станиславівщини, щоб прорватись в большевицьке запілля.
Під большевицькою окупацією
Новий ) 1945 рік зустріли ми в Товмаччині. Наш курінь під командою к-ра Різуна начисляв тоді понад 300 бійців.
3-го січня 1945 р. зробили ми на шляху Товмач - Париця засідку на большевицький відділ, що начисляв коло 220 вояків. Ворог втратив понад 70 осіб убитими, і кинувся втікати. Але на допомогу йому прийшли нові сили з Товмача, і, після двогодинного бою, ми були змушені відступити в ліс. Большевицька артилерія аж до пізнього вечора обстрілювала ліс, але той обстріл навмання не наніс нам втрат.
На самий Свят-Вечір 1945 повернулись ми до Чорного Лісу. На Святу Вечерю вибрались ми до села Рибне біля
Станиславова. Та коротко перед інашим приходом до села зайшов туди з другої сторони сильний відділ большевиь ків і закватирувався по хатах. Ми підходили до села закритим яром, і як тільки шпіца нашої колони вийшла біля перших хат на чисте поле, з першої хати посипались на нас кулі большевицьких скорострілів. Від них згинуло троє стрільців і чотовий, а к-ір Різун був важко ранений в обидві руки. Стрільці пішли в наступ і по короткому бою викинули большевиків з села. Переночувавши, ми відійшли на Різдво до села Майдан, а звідти вернулися в Чорний Ліс.
10 січня 1945 р. большевицькі літаки почали бомбити Чорний Ліс. Ми поділились на невеликі частини і відійшли до поблизьких сіл. Тільки поодинокі стрільці ходили по черзі до Чорного Лісу, щоб палити вогні і викликати в большевиків враження, ніби наші сили перебувають там. Підступ вдався знаменито, і большевики на протязі двох тижнів бомбили безперервно порожній ліс. А в міжчасі курені Прута і Чорного зробили вдалий наскок на Грушівку і знищили будинок школи, де закватирувалась частина НКВД.
20 березня 1945 р. проведено добре зорганізовану й удалу бойову акцію на с. Посіч, де закватирувалась була сотня НКВД. Акцією керував к-р Прут. Большевиків розі- бито дощенту: спалено 14 авт, захоплено дві гарматки й багато зброї, амуніції та харчів, в полон захоплено живими 25 енкаведистів.
Курінь Хмари вирушив в останніх днях березня 1945 р. в рейд за Дністер. Курінь провів по дорозі кілька успішних акцій, але в бою 6 квітня біля с. Петрилів к-р Хмара був важко ранений і відійшов на лікування, а командування куренем перебрав к-р Чорнота, дотеперішній сотенний. Командирами сотень куреня Чорноти стали: 1-ої сотні к-р Сапер, 2-ої кір Явір, а 3-ої к-р Вовк.
В курені Чорноти
З кінцем березня повернулись ми до Чорного Лісу. Великодні Свята 1945 р. відсвяткували в одному з наших сіл між
