Та не завжди, а понадто в умовинах повстанської боротьби, вдається здійснити задумані пляни. Так сталося і дим разом.
Осінню, аж до .латинського Різдва) відділ був розчленований по чотах, з яких одна була зайнята будовою зимового табору (землянок-бункрів) у Турницькому лісі, друга при будові нової санітарної криївки, а третя зайнялась магазинуванням збіжжя.
Злучившись разом на латинські свята, відділ приступив до будови таких же укріплених землянок у Комарницькому лісі, ближче Перемишля.
Після великих, осінніх ворожих акцій проти нас, з початком зими ці акції обмежились до частинної бльокади доріг і стежок та обсервації сіл. Одначе наша розвідка повідомила, що на час наших Різдвяних Свят ворог підготовляє знову більшу акцію, включно з облавою на ліси.
Зимою в лісі чимало клопоту справляє повстанцям сніг, на якому залишається навіть найменший слід. А тому, що кожного дня відділ висилав стежі в різні напрямки, та й сам відділ заходив на ніч до якогось із довколишніх сіл, увесь ліс був покритий мережею стежок, які переплітались, схрещувались із тими, що вели до нашого табору-постою.
Часто відділ, повертаючись над ранком з села, навмисне робив кількагодинний прохід, немов у „кривому танці”, або „зачарованому колі”, щоб якнайбільше поплутати залишений за собою слід.
Сприяло нам ще й те, що кілька тижнів підряд було погідно, не падав сніг та не засипав раз утоптаних стежок. Так, що кожний непокликаний, не знаючи лісу, міг блукати у безконечність по тому лябіринті стежок, а до табору за слідом не міг пробратися.
Аж уночі з 3-го на 4-го січня 1947 р. впав більший свіжий сніг і засипав усі стежки.
Відділ к-ра Бурлаки безпосередньо перед поділом на 7 груп в рейді через Словаччину (у горах Крівань).
Спереду (з палицею в руках) сидить к-р Бурлака.
Того дня, зараз після приходу відділу з нічного постою в одному із поблизьких сіл, почалась в таборі жвава праця. Виставивши забезпечення та розіславши стежі, дві чоти викінчували будову землянок, маскуючи їх зверху снігом. Третя чота, в певному віддаленні від табору, почала будову колиби — приміщення для відбуття Свят-Вечері.
Всі інші, не зайняті працею, примістились в докінчуваних землянках біля влаштованих там залізних печей, відпочиваючи після недоспаної іночі-
Пізнім'ранком повернулась стежа, яка ходила із спеціальним завданням аж під Перемишль. Залишений нею слід привів до табору небажаних, хоч кож/ночасово сподіваних „гостей”: ворожі большевицько-польські відділи, які того дня влаштували передбачену облаву на ліс. Йдучи за свіжим слідом, їхні передні стежі наткнулись на одну із наших застав. Вона зустріла їх кулеметним вогнем, аляр- муючи цілий наш відділ. Поляки почали обстріл табору мінометними стрільнами, розсипаючись у міжчасі в роз- стрільну та намагаючись нас оточити.
Уважаючи недоцільним приймати бій у недокінчених землянках, Бурлака наказав відступити у поблизькі старі „австрійські” окопи. Зайнявши там становища, відділ зустрів поляків, що наступали слідом за нами, цільним, смертоносним
