Та це вже потойбік кордону — за лінією Керзона.
Мов заворожені, вдивляємось туди, в далечінь. Думки линуть до рідних.
Чи живуть вони ще? Чи може, як мільйони інших українців, і їх знищив уже червоний московський окупант? А якщо живуть, як зустрічають вони сьогоднішній Свят-Вечір?...
В думках пересилаємо їм наші гарячі, найсердечніші різдвяні бажання...
Напружено надслухуємо, чи не зловить вухо дорогого звуку рідних колядок.
Та нічого не заколочує святочної тиші нашої Різдвяної Ночі-..
¦ *
Стаємо на збірку лавами, у формі незамкненого чотирикутника. Відчитання коротких змістових святочних наказів, ряд побажань, врешті палка, бадьора, вояцька промова к-ра Бурлаки, при кінці якої він несподівано для всіх звернувся до відділу:
— А тепер, друзі, заколядуємо!
— Але так, щоб почув нас Перемишль та наші села закордоном — в Україні, які не можуть сьогодні голосно співати та радіти, що прийшов на світ Ісус — Дитятко Боже, на погибіль клятому Іродові!
Годі описати почування, які огорнули кожного, коли із засніженої лісистої гори, з грудей двох сотень вояцтва понеслись понад зруйнованим, поневоленим, але непокоре- ним, незламним клаптиком Закерзоння, могутні слова найстаршої української колядки:
„Бог Предвічний народився”...
Таких хвилин ніколи іне можна забути!
Кожний відчував, що співає не звичайну колядку, що її століттями співає український народ. Сьогодні вона стала сміливим, гордим викликом кривавому ворогові-наїзни- кові, могутньою, тріюмфальною піснею.
І співає її не скрито-боязливо якийсь відірваний гурт гонених, зацькованих рабів, — звуки її несуться гордо й сво- бідно із вояцьких грудей вільних, свідомих своєї мети борців-повстанців, відданих Великій Ідеї боротьби за волю України, за її право на вільне життя.
І співають вони її не самітні.
Бо ось за хвилину відділ, закутаний у білі накидки- покривала, розгорнувшись широкою розстрільною, засніженими ПОЛЯМИ — сходить в долину, в село, де зі сльозами радости в очах зустрічає повстанців гостинне українське населення, щоб там, під охороною кулеметних застав, при спільній Свят-Вечері, ще раз спільно з Українською Родиною заспівати невмируще:
„Бог Предвічний народився”...
