Воскресіння. Світ ангельський. Курс лекцій

віддати тіло і прийняти дух. Віддати тлінне, щоб прийняти нетлінне; віддати неславне (тобто, те, що не має присутності Господньої) і отримати славне), сіється в немочі, – у силі встає, сіється тіло звичайне, – встає тіло духовне (звичайне – тут душевне, життєве, плотське). Є тіло душевне, є й тіло духовне. Так і написано: «Перша людина – Адам – став душею живою». Був душевний – став живим, бо прийняв Дух і став духовним, – так тлумачить Серафим Саровський. Він каже: Не думайте, що коли Господь з пороху створив Адама, то він не мав душі буквальної, фізичної. Мав, бо був створений в повноті, людиною повноцінною, яка має дух, душу і тіло. Втім, як і кожне створіння живе на землі. Але коли на нього зійшла благодать Святого Духа, – то став він душею живою... Хоча преподобний Серафим не розглядає тут як сходить благодать по конкретних етапах. (Тобто, спочатку народження згори, а потім хрещення Духом Святим). Ні, говорить про все це одразу. Тобто, коли зійшла Благодать, коли вдихнув Господь Благодать Всесвятого Духа йому в ніздрі, в духовне дихання (адже мова йде про духовні речі). Так само дихнув, як Христос учням Своїм: Дихнув і сказав: «Прийміть Духа Святого». От так дихнув Господь). Є тіло душевне, є й тіло духовне. Так і написано: «Перша людина, Адам, став душею живою», а останній Адам – то дух оживляючий. (Від Адама до Христа. Адам отримав цю Благодать, і йому треба було іти і залишатися в тому сьомому дні, виконуючи місію Господню яку Він поклав на творіння. Але нажаль сталося падіння. І не звинувачуймо Адама, бо всі ми падаєм, – і ті які мають благодать Всесвятого Духа, і ті, до яких прийшов Христос і сказав: Прийміть Духа Святого, і ті які мають духовне відчуття, ті, які знають, що таке присутність Бога падають також. Як говорить Іван Лествичник: Вже нащо безпечне місце Небеса, а сатана і звідти умудрився впасти...)

Та не перше духовне, але душевне, а потім духовне. Перша людина – з землі, земна (Господь хоче, щоб ми були духовні і йшли далі. Але не перше духовне. Створення ангелів, створення світу ангельського не створюється з нічого. Спочатку земне – а потім духовне! Спочатку світ неорганічної матерії, потім органічної, а далі розумної, а потім духовної! І коли ти вже ангел во плоті, то скинувши оболонку фізичну, – стаєш ангелом Господнім), друга Людина – із неба Господь. Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні. І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити (ми будемо всі духовні, це для нас шлях майбуття). І це скажу браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде”. Як ще казати, як ще розвіяти цю байку про те, що будуть з могил вилазити тіла тлінні, бо в них душа назад вселиться і вони воскреснуть?! Тут сказано чітко: “...тління нетління не посяде”, дайте спокій цим останкам! “Плоть і кров Царства Божого не успадкує”! Тіло буде, тільки духовне, – тонка оболонка душі. Воно не просто буде, воно і зараз є в кожного з нас! Воно формується в нас, і сенс нашого життя – дати йому розвинутись в повноті! І сенс нашого життя, щоб воно настільки повно сформувалося, щоб виросли “крила” – духовні крила! Сенс нашого життя зміцнитися, піднятися до тої висоти Духа, щоб ми могли дивитися Богові в лице і залишатись живими!.. Хай Господь дасть нам мудрості зрозуміти це, хай дасть Він нам сили розправити ці крила душі, зміцнитися в тілі духовному. Хай Господь дасть нам миру і радості в Дусі Святому, щоб ми могли достойно Його прославляти як єдиного Бога Отця, і Сина, і Святого Духа нині і по всяк час і навіки вічні. Амінь!

Лекція № 18

Дорогі брати і сестри, ми минулого разу розглянули перше Послання апостола Павла до коринфян, 15–й розділ з 19–го по 58–й вірші в контексті вчення про воскресіння. Я ще раз нагадаю фразу, яка була посилом для того, щоб ми почали досліджувати 1Сол. 4–й розділ і 1Кор. 15–й розділ. Фраза про те, що: ВЧЕННЯ ПРО БУКВАЛЬНЕ ВОСКРЕСІННЯ, В РОЗУМІННІ ВОСКРЕСІННЯ БУКВАЛЬНИХ ТІЛ ЛЮДСЬКИХ, ВИХОДУ МЕРЦІВ ІЗ ГРОБІВ БУКВАЛЬНИХ, ПОВСТАННЯ ПОМЕРЛИХ ТА З'ЄДНАННЯ З ФІЗИЧНИМИ ТІЛАМИ Є ХИБНИМ І ПРОТИРІЧИТЬ ДУХОВІ СВЯТОГО ПИСЬМА . Насправді душа людини по смерті возноситься вже в тілі, – тільки в тілі духовному, ангельському, ефірному, і не потребує вже з’єднання з тілом фізичним. І про це чітко сказано в Святому Письмі. І тому дивно: звідки беруться і як виникають такі байки? Я висловлююсь словами апостола Павла. Який чітко зазначив, що настануть такі часи, коли здорової науки не будуть триматись, а за пожадливостями своїми виберуть собі вчителів які б їхні вуха влещували. Вони від правди відвернуться і до байок нахиляться. Вже чітко сказано: Кров і плоть царства Божого не успадкують. Як ще треба було пояснювати ці речі?! Значить вспадкує Царство Боже, Царство Небесне, Царство духовне, вічне життя тільки тіло духовне! Тобто, душа в тілі. Тонка оболонка душі, за визначенням святителя Феофана Затворника, і є тілом ефірним. І воно вже знаходиться в людині ще за життя в фізичному тілі. Воно існує в нас, воно існує в нас і сьогодні, і сенс нашого буття – дати розвинутись цьому тілу. Сенс нашого життя – спасти свою душу, а не тіло фізичне. Кров і плоть – царства Божого не успадкують! І знову, коли саддукеї випробовували Ісуса (я знову наголошую на цьому. Тому що Господь через ці моменти розкриває нам таємниці світобудови, таємниці світу духовного). Саддукеї задали питання Ісусові, що по воскресінню кому буде дружиною та жінка яка мала семеро братів? Він сказав: Не знаєте Писання. Тому що по воскресінню не женяться і заміж не виходять, але як ангели ті на Небі. Все зрозуміло. Знову таки, небо – сфера духу; ангели ж – вісники Господні. Ми минулого разу зазначили, що душа людська після смерті фізичного тіла одразу підіймається в цей світ ангельський. І якщо за законом спорідненості їй там комфортно, тобто вона відчуває себе там “в своїй тарілці”, – то вона там і залишається в світі ангельському. І дуже швидко набуває ангельську мудрість і сама стає ангелом, тобто вісником світла, вісником мудрості Господньої. Кров і плоть царства Божого не успадкують. Смерті немає – є перехід,