І Я зробив тебе попелом на очах у всіх хто бачить тебе, всі хто знає тебе серед народів остовпіють над тобою, ти пострахом станеш і не буде тебе аж на віки. Так буде, мої кохані! Чи лжеортодокси будуть спротивлятися, чи ні, – воля Божа буде виконана! Ну можна відтягнути на якийсь період... Тому то кожен дасть відповідь сам за себе. Тому то ми повинні з сьогоднішнього дня, не відкладаючи на завтра заглянути в своє серце, зайнятися собою, відкрити двері свого серця і впустити туди світло. А потім, просвітившись цим світлом і наповнившись ним, Світити іншим, як і сказав Господь: Тож нехай світло ваше світить серед людей, щоб бачачи добрі справи ваші, плоди ваші, прославляли вони Господа. Амінь.
Лекція № 19
Хто дивився програму “Духовність” напевно зауважив, що я там знову торкнувся теми походження людини. І повірте я не збирався її торкатись. Коли я сідаю перед телекамерою або коли виходжу сюди, на амвон церковний, я не знаю на сто відсотків, що буду говорити. Я маю певний план і тези, але як часто на протязі проповіді, на протязі богослужіння Господь змінював слово, яке я планував сказати! Це відбувається постійно. Ви це відчуваєте, ви це бачите.
І знов Господь торкнувся теми походження людини. Теми яка є болючою, але надуманою насправді. І я, з Божою поміччю, думаю сісти за написання статті на цю тему. Статті, безумовно, гострої, небезпечної, але статті яка повинна висвітлити це питання. Тому що іде на сьогоднішній день боротьба двох думок. І вона формується як боротьба матеріалізму проти релігії. Матеріалісти кажуть, що людина походить від мавпи, а люди віруючі кажуть, що людина походить від Бога. А насправді, це є боротьба неправдивої науки з ортодоксальною релігією. Тому що питання нема, проблеми насправді нема. Просто суть вивітрилась, буква вбила дух. В чому образ Божий в людині? Людина створена за образом і подобою, точніше за образом, бо подобу ми повинні напрацювати самі. Чи тілесний цей образ, чи по тілу людина є людиною? Та ні, безумовно, Бог – є Дух, і образ Божий в людині – це є дух. І людина за образом Божим – є дух. Людина називається людиною не по тілу, але по духу своєму. Це стосовно походження людини. Чи заважає новонародженій дитині бути людиною за образом Божим те, що на протязі свого ембріонального розвитку, тобто розвитку зародка в лоні матері, ця дитина пройшла тваринні стадії розвитку тіла? Дев'ятий клас, загальноосвітня школа... На певному етапі розвитку в лоні матері у нас були зябра, ? то що, ця дитина від риби? Та ні! Той, хто бачив ембріон, той знає, що в нього є хвіст. І цей хвіст рудиментарно залишається у вигляді копчика. Я не кажу про той “хвіст” духовний у вигляді закону плоті, який існує в нас на сьогоднішній день у кожного як наші інстинкти, тваринні інстинкти. Так що, хіба оці стадії які проходить дитина в розвитку в лоні матері, які абсолютно відповідають розвитку риби, птаха, – заважають їй бути людиною, створеною Богом на образ Свій? Ні в якому разі! Так чи заважає людству те, що на протязі еволюції в утробі матері-природи тіло людства пройшло періоди: одноклітинної амеби, риби, мускусного щура, мавпи, пітекантропа, неандертальця, кроманьйонця? Я думаю ні, ні і ще раз ні! Саме питання надумане абсолютно. Тому що образ Божий в людині не тіло, але душа. Бог – є Дух, і людина – є дух, який має душу і живе в тілі, і це тіло, безумовно, найдосконаліше серед усіх в тому плані, що мозок піднявся на висоту, що із звірячим зовнішньо дуже мало спільного. Людство походить не від мавпи, як і дитина не від риби, хоча в процесі розвитку в утробі матері мала зябра. Людство так само в утробі матері мало хвіст, і цей “хвіст” і до нині у вигляді закону плоті не відрубаний нами. Для того ми тут і збираємося, щоб рубати цей хвіст, бо сенс нашого життя є в тому, щоб позбутися цього “хвоста”, духом панувати над плоттю, розумом над чуттями, вірою над життям, – і нехай поможе нам в цьому Господь!..
Волею Божою, ми знову торкаємося містичних речей. Не можна перебувати весь час в теорії не торкаючись практики. Не можна досліджувати Святе Письмо по духу і не екстраполювати ці істини на конкретне життя. Тож продовжимо торкатися величних тем буття, теми світобудови, воскресіння, спасіння. Ми минулого разу зупинилися на тому, що людина в результаті гріхопадіння (людина духовна – Homo spiritus, Адам, все людство) втратила подобу Божу, хоча образ залишився. Ще раз повторю, що ми повинні чітко розрізняти образ і подобу Божі. Коли Господь говорить: створімо людину за образом Нашим і за подобою Нашою, – то це є перед створенням. Коли ж людина вже створена,... то ми читаємо: І Господь людину створив, на образ Божий, на образ Свій Він її створив. Тут уже про подобу нічого не сказано. Де поділась подоба? Образ Божий є в кожному з нас. Бог – Дух, і людина є дух. Бог є Триєдиний – Отець, Син і Дух Святий, і людина триєдина – це є дух, який має душу і живе в тілі. Бог є Любов, а людина здатна любити – це теж є образ Божий в людині.
