Перед другим приходом Христовим так само, як і перед першим, – “їли, пили, заміж виходили”. Каже Господь: Як перед потопом. Так само їдять, п’ють... Давайте на духовному рівні. Їдять, п’ють, заміж виходять, – тобто прилучаються до тої чи іншої громади (женяться), або приходять до іншої віри (заміж виходять). Шукають собі пару, і якщо немає смирення, немає розуміння істини, (а Господь в одному слові – Возлюби! І весь закон Його в одній Заповіді – Возлюби!) Якщо немає цього розуміння і йде “око за око, зуб за зуб”, і не приймаєш слабкого у вірі, а якщо і приймаєш то для суперечок про погляди, протирічачи слову Господньому. То буде як за часів Ноя, тільки вже не буде потоп, який знищить все окрім Церкви остатку, окрім Ковчега. Не буде потопу бездуховності, а буде вогонь поїдаючий все нечисте. І ми з вами тут роздмухуємо цей вогонь щонеділі о 15.30. Бо так сказано: Вийде вогонь із середини тирського царя, люцифера, і поїсть його. І цей вогонь ми повинні нести в своїх умах, в своїх серцях. Вогонь Благодаті Всесвятого Духа Любові. А починається він зі Слова. “На початку було Слово…” Слово по духу…
І знов, ми повертаємося до Слова. На початку було Слово, тому і біблійні курси, тому і програма “Духовність”, тому і рубрики в газетах, тому і книга, що от-от з’явиться, тому і конспекти, тому і аудіозаписи, тому і вихід в Інтернет. Бо це справа не моя і не ваша, а Божа. І все повинно початися із Слова. “На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог”, потім Слово повинне стати плоттю, – в нашій плоті ми повинні ісповідати Ісуса, а тоді і побачимо славу Його. А слава – це присутність. Слава і присутність – слова синоніми в біблійній мові. І знову все починається так само, тільки вже не буде те Слово як 2000 років тому в яслах, тихенько лежати, випробовуватись і розпинатись. Ми в третьому тисячолітті, ми в третьому дні і вже нічого назад не повернеш! Це Слово буде розповсюджуватись, і прийде Христос в шумі вод багатьох, а води – це суть язики, племена і народи. В шумі, – так сказано в Святому Письмі! А ми – пророки, ми прорікаємо істину, ми мужі з відкритим оком, і ми бачимо куди ідемо, ми бачимо ознаки часу. На відміну від фарисеїв, які ознаки неба знають, закон знають, але себе не бачать в ознаках часу. Ми знаємо ознаки часу, ми живемо в той час, коли Христос, як блискавка, як озаріння пройде від сходу і до заходу: від тих, хто тільки прийшов до віри (схід), і до тих, хто цілий день пропрацював у винограднику Божому (церкві) – захід. Він прийде сівши (ствердившись) містично на хмарі віруючих і вірних, “на хмарі свідків своїх”, як читаємо в 12-му розділі Послання апостола Павла до євреїв. На хмарі благодаті Своєї, яка буде проявлена в серцях наших, і Він прийде вже не як тихий дитячий голосок в яслах віфлеємських, а при сурмі архангельській, при громовому звуку. І те, що говорили пошепки, дуже скоро (і вже сьогодні!) ми будемо провіщати на весь голос. І те, що казали в кімнатах, те будемо виголошувати на дахах: через газети, через радіо, через телебачення, через комп’ютерну мережу всесвітню. Ми будемо це робити, бо так сказав Господь Бог. Хто цього не хоче робити, то хай згадає долю Адама, хай пізнає добро через зло. А ми будемо споживати плоди з древа життя…
Сьогодні знову треба повернутись до Слова по духу, а вершиною цього сходження Церкви і людства стане відновлення зв’язку з Богом, поклоніння в Дусі і правді, правдива релігія духу! Відкриття дороги в Єрусалим, відкриття дороги до древа життя, доступу до престолу Господнього, в Царство Небесне. Врешті що до тлумачення побиття камінням по духу, то ці вірші “побий камінням” або “спали” стоять на одному щаблі що й: “Якщо око твоє спокушує тебе, вирви його”, або “якщо твоя рука спокушує тебе – відітни її”. Якби комусь – то вже охочі знайшлися б. А собі не дуже поспішають виймати очі… Бог – є Любов. Людина, яка сповідує любов, таким чином сповідує Бога, Христа во плоті, в своїй плоті. Сказано: Хто ісповідує Христа во плоті той спасеться. Той є віруючий і спасенний. А атеїст скаже: Я вірю, що був такий Христос – екстрасенс 2000 років тому, і Йому відкрилися якісь біополя, і Він творив багато чудес. Я в це вірю, ісповідую Христа во плоті… То хіба він вже спасенний з того? Ні! В своїй плоті ісповідуй! Що толку, якщо ти комусь відтнеш руку? Ти відітни собі, і вирви духовно своє “око”: свої діла і совість, бачення почисти. Що толку, що ти закидав когось камінням, – ти себе закидай камінням Слова! Ти судися уже зараз сам, бо хто судиться вже сьогодні – на Суд не приходить. Що толку, що ти спалив блудницю на вогні? Ти свій блуд, своє життя, свою душу спали на вогні слова Божого, віри і благодаті. Бо хто душу свою хоче спасти – той погубить її, а хто погубить її заради Царства Божого – той знайде її. Бог є Любов! Навіть будучи номінально язичником така людина,
