А тепер згадаймо праведного Йова. Це історія наша, бо праведний Йов в нас. Всі персоналії Святого Письма в нас. І в книзі пророка Йова змальований шлях як церкви, та і кожного з нас як члена церкви. Праведний Йов... Він шукав правду, знайшов її в Ісусі Христі, і ким став на початку? Як починається книга Йова? “Був чоловік у країні Уц, на ім’я йому Йов. І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав. І народилися йому семеро синів і три дочки. А маєток його був: сім тисяч худоби дрібної, і три тисячі верблюдів, і п’ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший (багатший) від усіх синів Сходу”. Найбільший з усіх синів сходу! Що таке схід? Це там де сонечко сходить. “Від сходу до заходу...” Він ще до заходу не дожив, він на сході. Він на сході, він прийшов до віри і все дається йому. І він проповідує: ким я був і ким я став. Я був невіруючий, і я пропадав, а тепер я прийшов до віри – і мені Господь все дає! Я прийшов до віри і став щасливим, бо Господь став повністю задовольняти всі мої духовні і фізичні потреби. Слава Богу! Він свідчить це сусідам своїм, друзям своїм... В нього було три друга, ми знаємо їх, але раптом приходить момент випробувань, бо дуже легко казати: я праведник, – витираючи масні губи. І дуже важко сказати: я праведник, коли сидиш на купі гною весь в струпах від тімені голови до п’яти ноги, і всі відвернулися від тебе, а друзі кажуть: не інакше, що Господь тебе за гріх покарав. Ти ж так гарно розповідав як добре бути з Богом, як добре бути праведним... І що ж тепер? Давай-но подумаємо, за що ж Господь тебе покарав? І сидять, і думають, за що його Господь покарав, замість того, щоб допомогти йому. А жінка (життя) його приходить і каже: Ти довго тут з себе праведника будеш корчити? Досить, уже награвся, – прокляни Бога і вмри!.. От, будь ласка. Нема ні маєтку, ні здоров’я, ні дітей, ні друзів. Невже Господь його не любить? Невже Господь його покинув? Ні! Господь посилає нам випробування, і ми повинні бути готові до цих речей! І коли приходить момент випробувань у вашому житті, ви повинні сказати: Дякую Тобі, Господи! Я знаю, що Ти мені не допустиш випробування більшого, аніж я можу витримати. Ніколи не допустиш, так само як і я не допущу, щоб моя дитина впала з моста в воду і потонула, але допущу, щоб упала на цій доріжці, і хай навіть здере коліна, – замажу зеленкою, але навчиться ходити самостійно. І дякуватиме мені, що навчив її ходити... Господь допускає нам випробування, щоб ми зростали. Бо якщо ми не будемо вчитися воювати, якщо ми не будемо отримувати ран під час цього навчання, – то ми ніколи не будемо переможцями. Не можна здобути Царство без страждань. “Страждань зазнаєте в світі”, – сказав Христос, – але не бійтесь, Я світ переміг, і Я в вас. “Більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі”. Обов’язково! Змирися, віддайся на волю Божу, продовжуй молитися, продовжуй бути в зв’язку з Богом і знай, що за ніччю буде день, обов’язково! Ти повинен витримати ці випробування, ти повинен витримати, як витримав праведний Йов. Він сказав своїй жінці: Ти говориш як нерозумна, бо коли ми терпіли від Господа добро, – невже зараз не витерпимо злого? Бог дав, Бог і взяв. Благословляю Тебе, Господи! Йов благословляє Господа в стражданнях! Це приклад для нас. Ми повинні благословляти Господа у випробуваннях, які б випробування не були на нашому шляху. Пам’ятаючи, що це все земне, дочасне всеодно. Всеодно ми повинні плюнути на це земне, зробити грязиво, помазати ним свої очі духовні і прозріти! І зрозуміти, що Господь допускає нам ці випробування для того, щоб виросли у нас крила, для того, щоб ми як той метелик могли розправити їх піднявшися до висот Небесних. Іншого шляху немає! Ми повинні дякувати Господеві за те, що Він проводить нас через це зростання, мужніння. Щоб ми, ставши досконалими, могли уже як святий апостол казати: Знаю, оця “оселя” в якій знаходжусь, вона є тимчасова, і не знаю, що мені робити, – каже апостол Павло, – тому що бореться в мені дві думки. Мені було б краще покинути цю храмину і з’єднатися з
