арасында?ы жігіттік талас енді аразды??а айнал?ан. С?йтіп ж?ргендерінде Жо??ар шабуылы басталды. Ел басына ту?ан апат екі батырды? арасында?ы аразды?ты ?мыттырды. Жауларына бір майданда ?атар т?рып ?арсы шы?па?анмен, екеуі ерліктері ?шін бірін-бірі сырттай сыйлайтын. Халы? ??рметіне б?ленген ?ос батыр а?ыры ?біл?айыр ханны? о? ?олы мен сол ?олына айнал?ан.
Ал Н?рбике с?луды ал?ан ?біл?айыр д?ниедегі бар арманына жеткендей болды. Тек жанындай жа?сы к?рген с?йікті то?алынан перзент к?рмеді. Біра? хан о?ан опы? жеген жо?. Кербез то?ал ?зіні? н?зік ?ылы?тарымен ханны? к??ілін к?ншітіп, бабын таба білді. ?біл?айыр б?йбішелеріні? ?йінде т?неп шы??анда, ?ымыз орнына жылымшы айран ішкендей, Н?рбикені а?сап т?ратын к?йге жетті. Еріні? жас то?алынан суымайтынына к?здері жете баста?ан ханны? ?зге ?йелдері, Н?рбикені ?аралай, ?сек те айтып к?рді. Біра? хан сонда да то?алыны? ?зіне деген махаббатына шек келтірмеді.
Н?рбике жайында ?сек-ая? к?бейіп ж?рген бір жылы ?біл?айыр ?лде?алай жас то?алын ертіп Т?ркістанда?ы ?ожа Ахмет Яссауи мешітіне бар?ан. З?улім, ?шекейлі мешітті? салтанатты сарайларын аралап ж?ріп, бір жабы? есікті? т?сына келгенде, олар ар жа?ынан бір с?йкімсіз ?ар?ылда?ан ?н естіді. ?ожа Ахмет Яссауи мешітінде б?рын да талай рет бол?ан ?біл?айыр?а б?л есік б?зыла баста?ан з?улім сарайды? есігі екені, ар жа?ында?ы жекс?рын дауыстар сарай ?абыр?асыны? ??ла?ан кірпіштеріні? орнына ?я сал?ан ?ара ?ар?аны? ?ар?ылы екені м?лім болатын.
Біра? ?улие мешітіні? ішінде ?обалжып келе жат?ан Н?рбике ?лгі дыбыстан секем алып, ?асында?ы ерінен:
— Б?л нені? даусы? — деп с?ра?ан.
Кенет ?біл?айыр?а бір ойна?ы ой келе ?алды.
— Б?л доза? ??старыны? шуы, — деді ол шімірікпестен. — Егер мынау сарай?а кірген ?йел ?мірінде еріні? к?зіне неше рет ш?п салса, сонша ??с ?шып келіп, басы-к?зін шо?и бастайды… — Хан ?йеліне сынай ?ара?ан. — Кіресі? бе?
Н?рбике с?п-с?р боп кетті де, бойын тез жинап алды. «Егер аспанда?ы алла-та?алам жердегі мені? істеген к?н?мді санап ж?рген болса, ?алай жазалаймын десе де ?з ?олында ?ой. Т?уекел, кірейін» деп ойлады ішінен. Сосын к?йеуіні? бетіне наздана ?арап.
— Мені? к?н?сіз екенімді білмейтін бе еді?із, хан ием? Онда ашы?ыз есікті. Б?рін к?зі?ізбен к?ріп, к??ілі?із орны?сын…
?уанып кеткен ?біл?айыр есікті аштырма?ан. «К?н?лі болса, кіруге ?ор?ар еді, адал екен» деген ол. Жас то?алын ?те жа?сы к?ретін хан ?зін-?зі алдап, ?йеліні? к?н?сіз екеніне сенгісі келген. Біра? б?гінгі Н?рбикені? Бара??а аудар- ?ан к?з?арасынан хан бір с?мды?ты а??арып ?ал?андай еді, ?йтсе де сыр бермеді.
?ыз болып к?зге т?скелі ?зін елемеген еркекті бірінші рет к?ріп, Н?рбике а? боз ?йде ызаланып т?р?анда, хан ?она?тарын бастап ішке кірді. Н?рбике жайнап сала берді. Б?лар жас ??лынны? балбырап піскен, уыздай д?мді етін жеп, балдан т?тті сары ?ымызды ра?аттана сіміріп, ит ж?гіртіп, ??с салу жайын ??гіме етіп, бие сауымындай мезгіл отырды. Содан кейін ?айтадан хан сарайына келді. Тек хан Ордасыны? есігін аша бергенде, Бара? с?лтан ?она? ?йде ша?шасыны? ?мыт ?ал?аны есіне т?сіп кейін ?айтты да к?п ?замай ?айта оралды. Бас?а адам б?дан еште?е а??арма?анмен, ?біл?айыр ?ас жауы Бара?ты? езуіндегі болмашы ?ана к?лкіден оны? олжасы тек «?мыт ?ал?ан» ша?ша емес екенін ??ты.
Хан т?рдегі орнына отыр?аннан кейін, байсалды ?нмен с?зін бастап кетті.
— Россия ?арама?ына кіреміз дегеннен бері мені? ?асым к?беюде, — деді ол. — ?ай халы??а болса да бас?а ж?рт?а ба?ынышты болу ?те ?иын. Біра? бізді? жа?дайымызда бас?а жол жо?. Жо??арды же?се?, ар жа?ында ?ытай бар. ?ытай бо?дыханына ба?ыну — тілі?нен де, діні?нен де бірдей айрылу деген с?з. Ал Россия о?ан ?ара?анда ?діл де, адал да ж?рт. Жеріміз де, та?дырымыз да бір. — Кенет ол даусын к?тере с?йледі. — Жо?, не десе?іздер де Россия?а ?осылу — бізге ?ал?ан жал?ыз жол!
К?ндікке ?ндемей отыр?ан Церен-Доржи кенет ші?к ете ?алды. Алпамсадай денесі мен т?нжыра?ан т?ріне ?арамай, ?ні ?анден итті? даусындай жі?ішке, ащы екен. Аузынан к?бік ата, с?йлеп ?оя берді.
— Та?сыр хан, ?аза? еліне Россия?а ?осылудан б?тен жол жо? дегені? бекер, — деді ол астында?ы атлас к?рпе жамбасына батып отыр?андай, ?оз?ала?тап. — Батыр адамны? б?рін ?зімізге ?осып аламыз. Сені де! Сені де! ?атын патшасын ат ??йры?ына байлап ?лтіреміз! Сосын орыс жерінен де асып, ?рі ?арай барамыз! Ар?ы бабаларымыз жеткен жерге біз де жетеміз! Одан да ?рі кетеміз! Жолымызда?ы ?ала біткенні? б?рін ?иратып жо??ар мен ?аза? малына жайылым етеміз. Адам біткенні? б?рін ?ойдай к?гендейміз! Са?ан б?дан арты? ?андай жол керек?
Б?генбай батырды? Церен-Доржи?а жеркене ?ара?анын к?зіні? ?иы?ымен шалып ?ал?ан ?біл?айыр:
— Сонда ?аза? жерін ?айтесі?дер, ??рметті ноян? — деді ананы? бар ойын білгісі келіп, — ?азірді? ?зінде жерімізді? те? жартысынан айрылды?… Ол жерді бізге кім ?айтарып береді?
— Шын батырларды ?зімізге ?осып аламыз дедім ?ой, — деді Церен-Доржи ?айтадан ші?кілдеп, — олар?а жер береміз. Ал ?ара халы??а жер неге керек? ?лсін! ?ырылсын!
— Жарайды, сені? айт?аны?дай-а? болсын, — деді ?біл?айыр. — Біра? ?зі? орыс зе?біректеріні? ?алай атылатынын к?рді? бе?
— К?ргем жо?. К?ргім де келмейді.
— Жерін тартып алма?шы болып жат?аны?да, орыстар сені? «к?ргім келмейді» дегені?е к?нер ме екен?
— Мен одан ?оры?паймын, — деді Церен-Доржи, — ма?ан бо?дыхан ондай зе?біректі? мы?ын береді.
?ызба ?анды Жо??ар нояны, ашу ?стінде б?л с?зді ?алай айтып ?ал?анын ?зі де білмеді.
Церен-Доржи?а енді Бара? та т?нжырай ?арады. Найман тайпасы жо??арлармен к?ршілес отыр?анды?тан, б?л екі елді? арасында ?рыс-керіс ?асырлар бойы тынбай келген. Жо??арды? же?іл-желпі шабуылдарына Найманны? батыр ?лдары ?р?ашан да тойтарыс бере ал?ан. С?йтсе де, к?п жылдан бері ?атар к?шісіп ж?ргендіктен, б?л екі ж?рт кейде ?ыз беріп, ?ыз алысып та жататын. ?сіресе, м?ндайда жо??арлы?тар ?аза?ты? т?ре т??ымынан шы??ан адамдармен жа?ындасу?а ??мар келетін. Біра? Наймандар ?аза? еліне жо??арлар тиіссе бол?аны, ??далы?ын да, к?ршілігін де ?мытып, ?олына найзасын алып шы?а келетін. Найманны? б?кіл ?аза? еліне ?йгілі осындай батырыны? бірі ?аракерей ?абанбай еді. Бара? ?ызын Церен-Доржи?а бергеніне ?абанбай батыр ?атты ашулы дегенді де с?лтан естіген-ді. Сол себеп болды ма, ?лде ?ытай бо?дыхандарыны? м??гі ?асты?ы есіне т?сті ме, ол Церен-Доржи?а:
— Ма?ан ш?ршітті? ж?рдемін айтпа, — деді кейіп, — ш?ршітті? зе?біректерінен г?рі бізге орыс зе?бірегі же?ілдеу тиер… — сосын ол ?біл?айыр?а б?рылды. — Сонда не істейміз? Жерімізге орыстарды? ?ала салуына к?ніп отыра береміз бе?
— Россия?а ба?ыну — ?ала салдыру ?ана емес. Б?л ?лкен саясат, — деді ?біл?айыр, — жа?ында ?ана ма?ан Аралбай мен Оразкелді а?са?алдар келіп: «?атын патша?а ?тініп, ?лы ж?зді де Россия ?ол астына алдыр» деп кетті. Ал, Жайы? пен Ор ?зеніні? т?йіскен жеріне ?ала салуды с?ра?ан менмін. Б?л ?ала жеке ма?ан ?ана емес, б?рімізге керек… Т?бі, ?аза? елі толып жат?ан а?ыма?тарды? ?олында б?лшектеніп ж?ргенше, бір а?ылдыны? ?олында т?тас отыр- ?аны ж?н емес пе… М?нымды кім теріс дейді?..
— М?ндай ?ам?орлы? ?лкен Орда ханы ?білм?мбетті? ісі емес пе? — деді Бара? т?нжырап.
?біл?айыр тура жауап беруден жалтарды…
— Мен ?ш ж?зді? басын біріктіргім келеді. Сонда ?ана ?зге ж?рт бізбен санасады, — деді с?зін саба?тап. — Жа?а Б?генбай батырды? с?зін естіді?дер ?ой. Ж?ртты? к?бі осылай ойлайды.
Жерге ?арап отыр?ан Церен-Доржи басын к?теріп алды.
— «Кірпікшешен ініне кіргенше ?ана дос» деген бізді? жо??арда ма?ал бар, — деді ол, — ініне кіріп ал?аннан кейін инелерін с??а бастайды. Т?бінде, ?алап ал?ан досы?нан ?ашып ??тыла алмай ж?рме.
— Жо??ар кірпікшешені ж?нінде айтып отыр?ан жо?сы? ба, ноян? — деді Тайман батыр.
— И?, Церен-Доржи, орыс патшасы бізге нендей сый ?келеді, ?зірге бейм?лім — деді ?біл?айыр. — Біра? жо??арды? б??ауымен таныспыз. Ал ш?ршітті? з?лымды?ын ?здері? де бізден кем білмейсі?дер…
— Жарайды, ?біл?айыр хан, сені? б?л шешімі?ді мен ?лы ?онтайшы?а к?ні ерте?-а? жеткіземін, — деді Церен-Доржи ханды ?ор?ытпа? боп, — Жо??арды? бар т?мені Ыр?ыз т?біне жеткенде с?йлесерміз.
— Мейлі, ?алден Церенні? ?анды ?олын жа?а к?ріп ж?р дейсі? бе? Жіберсе, к?тіп алу?а бармын!
— Онда кешікпей ?алден Церенді де к?ріп ?аларсы?.
Жо??ар нояны орнынан т?регелді. Хан?а ?дет бойынша, с?л басын иіп т?жім етті де, асы?а басып
