ж?ргендіктен, сізбен ол ел елшілеріні? к?зінше с?йлескісі келмеген шы?ар» деген жорамал айтты. Неплюев жирен м?ртын сипап, т?ксиген т?кті ?аба?ын ?арс жауып с?л ойланып ?алды. «Б?л с?зді? ?исыны бар. Жо??ар елшісіні? келгенін естісе, ?білм?мбет атыны? басын кейін б?руы ?ажап емес. Жо??ар ?скері б??ан жа?ын т?р ?ой. Біра? оны ?алай естиді? Осындай жа?дай болмас ?шін Жо??ар елшісіні? келетінін мен ?біл?айыр?а да білдірген жо? едім ?ой… Жо?, м?нда бас?а г?п бар».
Дереу ол ??дабайды ша?ыртты. Кіші ж?з ханыны? хатшысы, Неплюевті? одыра?-одыра? аттауынан, жирен м?ртыны? едірейіп, к?к к?зіні? шыныдай боп мыз?ымай ?алуынан губернаторды? ашулы екенін айтпай т?сінді.
— Сау-саламатсыз ба, мар?абатлы губернатор мырза, — деді ??дабай тілі с?л к?рмеліп. — Сіз ша?ырып жатыр деген со?…
Губернатор хатшыны? амандасуына жауап та ?айыр?ан жо?.
— ?білм?мбетті? алдынан ?біл?айыр сені неге жіберді? — деп с?рады ыз?арлы ?нмен.
?ккі тілмаш ??гіме Орта ж?з ханыны? ке?еске келе жатып кейін ?айт?аны жайында екенін сезе ?ойды. ?білм?мбет б?гін болмаса ерте? келе ?алса, ?зіні? не ?шін кейін ?айт?анын т?сіндіреді. Сонда хан алдында да, губернатор алдында да тілмашты? ?ара бет ісі ?шкереленеді. ?біл?айырдан г?рі, о?ан ?зіні? шын ?ожасы Неплюевті? ашуланба?аны керек.
— ?біл?айыр хан мені ?білм?мбетті? алдынан жібергені рас, — деді ол басын иіп. — Сізге жеткізуге ы??айлы жа?дай бола ?оймады.
— ?андай тапсырмамен?
— ?білм?мбетті? Жо??ар ?онтайшысымен келісім с?з ж?ргізіп ж?ргенін Орынбор губернаторы біледі. Егер б?л жолы Россия жа?ында екенін д?лелдеу ?шін бір баласын аманат?а ?алдырмаса, сол баласын Орынбор?а ?келгенше Орта ж?зді? ханын еліне ?айтармайды деді. Соны ?білм?мбетке жеткізуге жіберді.
Неплюев ??дабайды? с?зіне сенді. Ол жерге бір т?кіріп, ?йді? ішін кезіп ж?р. «Ма?ан Россия жа?ында Орта ж?зді? болуы ?шін, ?білм?мбетті? бір баласын аманат?а ала т?ры?ыз деп а?ыл ?йреткен ?біл?айырды? ?зі емес пе еді. Кіші ж?з ханыны? б?л ??пияны ?білм?мбетке жеткізуіні? ?андай себебі бар? ?лде б?лені ма?ан жап?аны — ?білм?мбеттен ?оры??аны ма? Жо?, б?л арада бас?а сыр бар… ?білм?мбет пен мені? арама от сал?ысы келеді. Орта ж?з ханыны? ма?ан ?арсы екенін сездіріп, ?зі мені? алдымда да жа?сы к?рінбек. Россия патшалы?ы тек ?зін ?ана ?олдасын дейді-ау шамасы. Б? да айла. Біра? Орта ж?з бен Россияны? арасыны? алша?тай бергенінен о?ан ?андай пайда т?седі? ?лде Орта ж?зді де ?зі ар?ылы ба?ындырсын дей ме? Солай т?різді. Демек, ?біл?айырды? бір сыры ашылды ?ой… Б?л ойыны немен бітер екен? Білмеген адам боп ж?ре т?райын».
— ??дабай мырза, — деді бір заматта. — Сізді? а? патша?а адал е?бек еткі?із келетінін мен жа?сы білемін. Біра? сіз ?лі біз риза боларлы? ?ызмет к?рсеткен жо?сыз…
— Губернатор мырза, мен естігенімні? б?рін жеткізіп ж?рмін ?ой.
Неплюев ?аба?ын с?л т?йді.
— Ойла?ыз, айтылма?аны да бар шы?ар.
??дабай кідірместен жауап берді.
— Білерім сол, алды?ызда ??ран ?стап ант беруге бармын…
— ??ран ?стап ант беруді? ??ны ?анша екенін сіз екеуміз де білеміз ?ой, — деді кекетіп к?лген губернатор. — Ал ?біл?айырды? ?алма??а бермек ?арындасы жайында не естіді??
— Т?сіне алмадым, та?сыр.
— Кіші ж?зді? ханы бір ?арындасын ?алден Церенге бермек к?рінеді ?ой.
— Естімеген ??гімем.
??дабай шынын айт?ан. ?біл?айыр Орынбор губернаторына Жайы?ты? ар?ы бетінен жайылым бермеді деп ренжігенінде, Хиуа?а ж?ргелі т?р?ан Н?ралы?а «Хиуа ханы ар?ылы ?алден Церен жа?ына ?арма? салып к?р. ?білм?мбеттен г?рі бізге ж?н ?арайтын м?мкіншілік тумас па екен… М?ндай жа?дай туа ?алса ?арындасым ?арашашты беруге бармын… ?рине, орыс патшасы р??сат етсе…» деген. Н?ралы б?л ??гімені ая?тай алма?ан… Надир шахты? Хиуа ханды?ын бас?арып отыр?ан адамына б?л ?тінішті жеткізуді? орнына, Н?ралы ?астасып ?айт?ан. Біра? оны? есесіне Неплюевке жеткізген. Орынбор губернаторыны? оспа?тап с?рап отыр?аны осы ж?йт. ??дабайды? б?л хабардан ада екеніне сенген Неплюев:
— ?біл?айырды? Жо??ар ?онтайшысына ?арындасы ?арашашты берсем бе деген ойы бар ма, жо? па, соны біл, — деп тапсырды да ?оя берді.
Неплюев шатырында бол?анын білген со? ??дабайды енді ?біл?айыр ша?ырды:
— Не с?рады? — деді ол хатшысынан.
??дабай бол?ан ??гімені жасыр?ан жо?, б?рін айтып салды.
— Жо??ар ханымен сізді жа?ындаспа?шы. ?алден Церенге ?арындасы ?арашашты бермек ойы бар к?рінеді дейді… Соны? аны?ын білуді б?йырды.
?біл?айыр т?нжырай ?алды. ??дабайды? Орынбор губернаторыны? ты?шысы екенін хан білетін. Біра? ол ?біл?айыр?а Неплюев не с?раса да айтып беремін деп у?десін берген. О?ан ?анша сенгенмен де кейбір ??пия сырын жасырып ?алу?а тырысатын. Одан тіпті ?ор?атын да. Хатшысын біржолата ?уып жіберуге, Неплюевті? ?зіне ?андай ?а?пан ??рып ж?ргенін ??дабайсыз та?ы біле алмайды. Біра? Неплюев ?біл?айырды? сырын кім ар?ылы білді? Б?л ??пия ойын тек баласы Н?ралы?а ?ана айт?ан жо? па еді? Сонда ?алай бол?аны? Неплюев, ?рине, хан сырын Н?ралыдан естіді. ?лде Н?ралы бас?а біреуге айтып, губернатор содан естуі де м?мкін ?ой… Япырмай, солай бол?ай да!
?біл?айыр ойлана т?сті. Ол бірде к??ілденіп отырып б?йбішесі, а?ылды Бапайдан: «Мен ?лсем, ?ай ?лым хан болу?а лайы?» деп с?ра?аны бар. Сонда Бапай т?рып: «Айшуа?ты ?ойса? — ат ?стінен т?рып сиерсі?; Ералыны ?ойса? — жауы?а к?нде тиерсі?, Н?ралыны ?ойса? — мауыты шапан киерсі?», деп жауап берген. Расында, осы Бапайды? с?зі д?рыс-ау… Біра? Н?ралы сол та?ты ?кеден ?зі тартып алма? па, ?алай?»
Кіші ж?зді? ханы боп отыру ?шін ?азір ерліктен г?рі ептілік, а?ылдан г?рі айла керек. Б?ны ?біл?айыр жа?сы біледі. Сонды?тан ол Н?ралыны кін?лауды? орнына ?зіні? айлакерлігін к?рсетпек болды. Неплюевке ?алден Церен туралы ойын ?зі айтады. Ал Неплюевті? б?л сырды Н?ралы ар?ылы біліп ?ал?анын сездірмес ?шін, Орынбор губернаторына б?рын?ы ?тініші ?зі ?лгеннен кейін Кіші ж?з та?ына Н?ралыны отыр?ыз дейді. Содан кейін Неплюев ?зі шешсін, кімні? а? патша?а адал екенін.
С?йтіп ??дабай?а Орынбор губернаторы Кіші ж?з бен Орта ж?зді? арасында?ы ??пия сырды? б?рі ай?ын болды. ?шеуі де ??дабайдан сезіктенсе де, б?рі де о?ан ?з ??пиясын ашты.
«Сенсе — жарыл?айды, сезіктенсе — ?ор?ады» к?птен бері ?ызы?ып ж?рген, ?ызыл етін сырт?а теуіп, о?таудай боп жара?ан к?к жор?аны ?біл?айыр о?ан сый?а тартты.
— Астында?ы аты?ны? ая?ына ?ан т?скен екен, ерте?нен бастап ана к?к жор?аны мін, — деді хан.
К??ілі к?теріліп, ??лпырып кеткен ??дабай «б?л сыйлы? не ?шін?» деп с?ра?ан жо?. «Ба?ана Неплюев шатырыны? алдында судай жа?а ?ызыл сафьян был?ары ер-то?ым жатыр еді. Шіркін-ай, к?кжор?а?а ?андай жарасар еді!» деді ішінен.
Орта ж?з ханы мен с?лтандарыны? келмей кеткеніне іштей ?атты ренжісе де, Нелюев сыр бермей, ерте?іне я?ни августы? жиырма ?ші к?ні ?біл?айыр?а арнал?ан ?лкен ?она?асы берді. Б??ан Тас?ткел ?ойнауына жинал?ан ?она?тарды? б?рі ша?ырылды.
Неплюев айдала?а ?зын-?зын столдар ?ой?ызып дастар?анын соны? ?стіне жайды. Россия байлы?ын к?рсеткісі келгендей, столдарды ?аза?ты? таба?-таба? семіз еттері мен уылжы?ан сары ?ымызына, орысты? сан т?рлі та?амына лы? толтырды. Б?нда шош?а етінен бас?аны? б?рі бар: ??с еті, балы? еті, жеміс, т?зда?ан капуста, помидор, ?ияр, е? ая?ы ?абы?ымен бірге пісірілген картоп та ?ойылды. Мойындары ?зынды-?ыс?алы б?телкелерге ??йыл?ан орысты? а? ара?ы, бенедиктин, ликер, та?ы бас?а шетелді? т?рлі шараптары самсап т?р.
?она?тары ас?а отырмастан б?рын Неплюев та?ы бір керемет к?рсетті. Бір батальон солдатын ортада?ы ала??а шы?артып, жаяу ?скер со?ысыны? неше алуан т?сілін ойнатты. Шабуыл, шегіну, ?олма-?ол ?рыс, мылты?ты? с?йір ?шымен жауын т?йреу. Одан кейін екі эскадрон салт атты драгундар ?она?тарды атты ?скер ?рысыны? ?ыран-?ырлы т?рлерімен таныстырды. Орыс ?скеріні? неше алуан ат ойнату, тал шабу, ордан секірту т?різді ?нерлерін б?рын жа?ын жерден к?рмеген ?аза?ты? а?са?ал, би, с?лтан, батырларыны? естері шы?ты. «Ой, п?ле!», «Жігітім-а? екен!», «Па, шіркін, мына керт?бел ?алай ой?астайды!» деген ?ошемет дауыстар б?кіл ?зен бойын алып кетті. К?ріп отыр?андары ?скер ойынынан г?рі со?ыс?а
