болмас.
— Жа?сы. Бірінші ?тініші?із?
— Бірден б?л ?тінішімні? неден ту?анын баяндап ?туге р??сат еті?із… Жасыратын т?гі жо?, со??ы кезде мені? ?адірім Кіші ж?з еліні? алдында т?мендеп барады. Б??ан себеп Орта ж?з ханы ?білм?мбетті? ?рекеті…
— ?алайша?
— ?білм?мбет хан: «?біл?айыр?а орыс патшасыны? ж?рдемі жо?» дейді. С?йтіп мені? ж?ртым алдында абыройымды т?сіруде. Ал ?зі Бара?пен, бас?а да с?лтандармен бірігіп, Жо??ар ?онтайшысыны? жа?ына шы?па?. Аманат та бермек. Тек менен ?ауіптеніп м?ндай іске бармай ж?р. Біле білсе?із, ?білм?мбет хан, Абылай, Бара? с?лтандар Россия патшалы?ына ?арсы.
— Олар сізді? де ?асы?ыз ?ой?
— Кімде-кім Россия патшасына ?арсы болса, ол мені? де жауым.
— Солай делік. Біра? б?л болжау?а сену ?иын. ?йткені ?білм?мбет те, Абылай да, Бара? с?лтан да осыдан екі жыл б?рын Урусов генералды? алдында бастарына ??ран к?теріп «Россия патшасыны? ?ол астына кірдік» деп у?де берген жо? па еді?
Бір мы? жеті ж?з ?ыр?ыншы жылы августы? жиырма сегізі к?ні к?п келісім с?здерден кейін, Орынбор комиссиясыны? басты?ы генерал-лейтенант Василий Алексеевич Урусовты? алдында «Россия ?ол астына кірдік» деп Орта ж?зді? ханы ?білм?мбет пен Абылай с?лтан м?сылман д?ст?рімен бастарына ??ран к?теріп ант берген. Генерал-лейтенант со жолы ?р?айсысына к?міс ?ынапты ?ылыш тарт?ан. Сондай ?ылыш Кіші ж?зді? батыры Б??ыбай мен Есетке де тапсырыл?ан. Сол к?ні «Россия патшалы?ыны? ?ол астына кірдік» деп Орта ж?зді? ж?з жиырма сегіз старшынасы, ал келесі к?ні, Кіші ж?зді? ж?з алпыс бес старшынасы ?олдарына ??ран ?стап келісімге келген.
Орта ж?зді? ханы мен с?лтандарыны? Россия патшалы?ыны? ?арама?ына кіруіне к?п е?бек еткен Урусов со жолы Петербургке б?тен ?ызметке ша?ырылып, келесі жылы оны? орнына Неплюев келген. ?азір Орынбор губернаторыны? айтып т?р?аны осы жа?дай.
— Біз к?шпелі елміз ?ой. Антты ??р бос у?де деп ?арайды ?аза?ты? к?п адамы.
— Сіз олай ?арамайсыз ?ой!
— Мені? жолым б?лек.
— ?білм?мбет хан да антын б?з?ан жо? ?ой…
— Б?збаса енді б?зады.
— О?ан ?андай д?лелі?із бар?
— Д?лелім… ?білм?мбет хан сізді? м?жілісі?ізге неге келмей ?алды?..
— Б?се, неге келмей ?алды?
— Жо??ар у?кілін ша?ыр?аны?ызды біліп, келмей ?алды. ?зі Жо??ар жа?ына шы??алы ж?ргендіктен ол елді? елшілеріні? алдында сізге жолы??ысы келмеді… Б?ным д?лел емес пе?..
— Жарайды, ?білм?мбет Россия патшалы?ына ?арсы делік, — деді генерал сал?ын ?нмен, — сонда сізді? бірінші тілегі?із неде болма??
— Россия патшасыны? жауы — мені? жауым. ?білм?мбет секілді жауды ??ртып, Россия патшасыны? ая?ыны? астына салу ?шін, бірінші ?тінішім — ма?ан ?арулы ?ш мы? солдат бері?із. Мы?ы орыс, ?ал?ан екі мы?ы ?алма? пен баш??рт жауынгерлерінен.
Неплюев б??ан тіпті ?уанып ?алды. ?біл?айыр мен ?білм?мбет ханны? арасыны? шын жаман екеніне к?зі аны? жетті. Б?л Россия патшасыны? бір елді бір елге, бір ханды бір хан?а айдап сап, ортасынан пайда к?здейтін ежелгі саясатына д?л келетін ж?йт еді. Россия ?кімдері бір ханны? ?пайынан екінші ханды к?шейтуді д?рыс к?рмейтін. Бірін-бірі же?е алмай, ит жы?ыс боп алысып-ж?лысып ж?ргендері олар?а тиімді еді. Оны? ?стіне ?біл?айыр?а ?ш мы? ?скер беретін Орынбор губернаторыны? халі де жо?. Орыс патшалы?ы ?зі ?лкен со?ыс ж?ргізіп жат?анда, ?аза?ты? ханды? таласына ?ш мы? ?скер ?айдан берсін. Біра? ол шу дегеннен «бермеймін» демеді.
— Ал екінші тілегі?із не? — деді Неплюев, — не болса да екеуін де естиік…
— Екінші тілегім: ортаншы ?лым ?ожахмет сіздерді? ?олы?ызда аманат болып т?р?алы жеті жылдан асып барады. Шешесі са?ындым деп ?бден мазамды алып ж?р. Енді ?ожахметті босатып, оны? орнына кіші ?лым Шы??ысты аманат?а алса?ыздар.
— Шы??ыс ?ай ?йелі?ізден туып еді?
— ?ара?ыз ханымнан.
— Е… е…
?біл?айырды? ортаншы б?йбішесінен ту?ан ?ожахметті жа?сы к?ретінін, оны ?зіне ?ыр?и ?аба? бола баста?ан Жа?албайлы руына ?арсы пайдалан?ысы келетінін б?рын Н?ралыдан естіген-ді. Б?лендей баурына тартып ?зіне жа?ын ?стап к?рмеген, то?алдан ту?ан Шы??ысты аманат?а бергенінен — бермегеніні? ?зі жа?сы емес пе?
?біл?айырды? т?пкі ойларын т?сінген Неплюев енді оны? ?тініштеріне тікелей жауап беруге кірісті.
— ?біл?айыр хан, — деді ол жылы с?йлеген боп, — Сізді? Россия патшасыны? алдында е?бегі?із к?п. Сіз бірінші боп ?аза? елін Россия?а ба?ындырам деп бірталай ?рекет істеді?із. Сол е?бектері?із ?шін, жай уа?ытта болса, екі тілегі?ізді? екеуін де орындар едік. Ал ?азір б?л ?тініштері?ді орындайтын м?мкіндігіміз жо?…
— ?алайша?
— ?азір Россия ?лкен со?ыс ?стінде. ?р солдат есепте. М?ндай жа?дайда ?аза?ты? екі ханы бірін-бірі м??ату ?шін Елизавета Петровна ?ш мы? солдат бере алмайды. ?рине, ?аза? даласында Россия?а жаманды? келтірердей шын ?иын жа?дай туып т?рса, онда бір с?рі… ?ш мы?нан да к?п солдат табу?а болады…
Неплюев а?ыр?ы с?зімен ?біл?айырды? ?ома?тап айт?ан себептерін жо??а шы?арды. Б?ны ???ан ?біл?айыр:
— Б?рі т?сінікті, — деді ?аба?ын с?л шытып, — ал ?ожахмет жайында не айтасыз?
— Б?л ойланатын м?селе. Т?бі м?ртебелі Россия патшасы Елизавета Петровна?а хат жазу ?ажет шы?ар. Аманатты ауыстыру ?шін патша а?замны? указы керек…
— Солай де?із.
— Ал енді ?шінші тілегі?ізді айты?ыз.
?біл?айыр ?аншама ?зін-?зі ?ста?ысы келгенмен де, тама?ына ты?ыла ?ал?ан ашуын баса алмады.
— ?шінші тілегім. К?птен бері ?алден Церен мені? ?арындасым ?арашашты с?рап ж?р еді, — деді даусы с?л ?ырылдап шы?ып. — Бізді? ойымыз ?алден Церенді ?шіктіре бермеу… Артымда б?лендей с?йенер тірегім болма?анды?тан, Жо??ар ?онтайшысымен ?немі жауласа беруден пайда шы?пас деймін. М?ртебелі Елизавета Петровна б??ан ?арсы болмас.
«??е, — деді ішінен Неплюев, — тырна?ы?ды сен де к?рсете бастады? ба? Б?ны?: сендер мені ?олда?ылары? келмесе, мен былай шы?ам, — деген ?о?ан-ло?ы? ?ой… ?арайы? б?дан не табар екенсі??».
— Жо??ар тайпасымен Бірінші Петр патшаны? кезінен досты? бітіміміз бар. Бізбен дос елмен достасамын дегені? теріс емес, — ?біл?айыр Неплюевті? кекетіп, не шынын айтып т?р?анын т?сінбейді. Жайбара?ат пішінмен генералды? бетіне ?арап еді, ?атып ?ал?ан тас м?сін т?різді, шикіл сары бетіні? бір тамыры б?лк еткен жо?. Неплюев с?зін жал?ай т?сті, — ?йткенмен с?л ?оя т?ралы?, ар?ы к?нгі келіс с?зден не шы?ар екен, соны к?ті?із. ?ыз болса к?йеу табылар…
?біл?айыр б?л ?тінішімен де еште?е ?тпа?анын сезді. ?кпелеймін деп бір сырын ашып ал?анына ?зі де ?кінді. С?йтсе де б?л ойын Неплюев Н?ралы ар?ылы б?рыннан да білетіні есіне т?сіп, «о?асы жо?, е? болмаса мені? б?лардан жасырын ісімні? жо? екенін ??ты ?ой, б??ан да ш?кір» деп далбасалады.
Н?ралы туралы с?зді енді Неплюевті? ?зі ?оз?ады.
— ?зге балалары?ыз?а ?ара?анда, Н?ралы ?азіргі жа?дайды ана??рлым жа?сы т?сінеді, — деді генерал. — Сіз ол туралы б?рын?ы пікірі?іздемісіз?
?біл?айырды? зы?ырданы ?айнады. Н?ралы туралы ?кесінен б?рын Неплюевті? с?з ?оз?ауы оны? к?дігіні? д?рыс екенін аны?тады. Сонда да сыр бермей:
— Н?ралы мені? тірегім, мені? ісімні? жал?аушысы, — деді. — Ол туралы ойымды ?згертпеймін.
Неплюев те Н?ралыны? ?кесі жайында а?пар беріп ж?ретінін ?біл?айырды? білетінін т?сінді. Біра? оны? с?зін б?лген жо?. Хан с?л ойланды да:
