Оскільки у вступі доволі емоційно декларувалась необхідність подавати визначення вихідних понять, щоб не припуститися, зрештою, дьюїзму, коли в найкращому разі лише сам автор розуміє, що він хоче сказати, а в найгіршому — він так вважає, спробуємо для початку зрозуміти назву дисципліни — «Інформатика інвестування». Визначатися почнемо з «інформатики». Оскільки йтиметься про основні визначення, іноді з метою якнайточнішого цитування збережемо мову оригіналу. 1.2.1. Що думають економісти? Отже — визначення з вельми повного й цікавого сучасного словника [21]: «ИНФОРМАТИКА: отрасль знаний, изучающая общие свойства и структуру науч¬ной информации, а также закономерности и принципы ее создания, преобразования, накопления, передачи и использования в различных отраслях человеческой деятельности. В более узком смысле рассматривают как пересечение современных компьютерных технологий и информатики в широком понимании». Для початку хотілось би зрозуміти, що таке «научная информация» і чим вона відрізняється від «ненаучной», а також, що з чим і як «пересекается». Пошук відповідного терміна в зазначеному словнику, на жаль, не дав бажаних результатів. Тут налічується 21 поняття, до визначення яких входять терміни «научно-техническая», «наука», «информация», і одне — з терміном «научная», але визначення цих термінів (крім терміна «наука») не подаються. Тож спробуємо зрозуміти, що таке наука, і, можливо, тоді з’ясується, яка інформація є «научной». Ось визначення: «НАУКА: 1) система знаний о закономерностях развития какой-либо объективной реальности; 2) отдельная отрасль таких знаний». Зрозумілим його не назвеш. Справді, якщо йдеться про розвиток «какой-либо объективной реальности», то яка з них «не какая-либо»? І взагалі, якось із наївності думалось, що об’єктивна реальність (якщо вона, звісно, взагалі існує, оскільки, як добре відомо, вона «дана нам в ощущениях») — тільки одна, а якщо — ні, і вона поділяється на «отрасли», то навіщо тут друге визначення? Щоправда, «какая-либо объективная реальность» може поділятися не на «отрасли», а на щось інше (?), що уявляється як «отрасль» (п. 2). Але тоді незрозуміло, який принцип цього поділу і як він співвідноситься з другим визначенням? Прискіпливий читач скаже, що я підмінив поняття: адже під «отраслью» розумівся соціально-економічний інститут з Академією наук, науково-дослідними інститутами, всілякими міністерствами з управління наукою, науковою політикою, прогресом та іншими ІС, де багато навчених співробітників повчають небагатьох вчених, як і що їм робити. Читач буде правий, але погодьтеся: поки що за такого визначення науки ми не дуже наблизилися до сутності поняття «научная информация». Та спробуємо піти далі. Хоч би як там було, але «система знаний о…» є системою знань про будь-що, бо «какая-либо объективная реальность», коли вже погодитись, що вона існує, та ще й не одна, — це що завгодно, оскільки все «дано нам в ощущениях». Тоді що ж усе-таки не стосується науки? Можна спробувати не відносити до науки «систему знаний о незакономерностях развития…». Звідси природно постає запитання: чому ми впевнені, що наступної хвилини поважний лектор не перетвориться на горобця і не вилетить у вікно? І як взагалі ми можемо хоча б щось робити в рамках «о…». Отож є всі підстави забути про слово «научная» у визначенні інформатики і зосередитись на понятті «информация». Але тоді це означатиме, що інформатика — це «отрасль знаний, изучающая общие свойства и структуру информации»... взагалі і всі ми — вчені, бо тільки те й робимо, що використовуємо й вивчаємо (бо як можна хоч щось використовувати, не відстежуючи, а отже, і не вивчаючи його) «свойства и структуру...». А щодо «общих свойств», то це поняття без необхідних уточнень погано визначене, бо, скажімо, відсутність грошей у мене в кишені може визначатись і кризою української економіки, і моєю пристрастю до ресторанів. Так що справді згідно з таким визначенням усі ми вчені. А чому б і ні, якщо врахувати специфіку науки як «отрасли» або навіть… якщо не враховувати: усі ми (ІС) переробляємо й створюємо інформацію, інша справа — хто яку, але це вже не стосується загального визначення, а тільки конкретного діагнозу. Так чи інакше вдалося скоротити кількість термінів на один, створивши повну неясність щодо терміна «научная». Через це розширилася область визначення, що й було на меті для початку проілюструвати. Але поки що абсолютно нез’ясовано, а що таке інформація і що, власне, «міститься» в «отрасли знаний», коли розуміти її не як зібрання тих, хто її створює, вивчає або експлуатує, заробляючи гроші чи якісь інші «объективные реальности». Проте, якщо розуміти її саме як «зібрання», то який взаємозв’язок цієї інтерпретації «отрасли знаний» із попередньою? Спробуємо досягти більшої ясності, розглянувши якісь інші джерела. Звернімось до фундаментальної праці [99, с. 209]. «Информатика (лат. informatio — разъяснение, изложение; informare — изображать, составлять понятие о чем-либо) — научная дисциплина, изучающая закономерности получения, отбора, хранения, передачи, преобразования и применения информации в производственной, научной, общественно-политической и культурной деятельности людей...» Далі йде пояснення, на які розділи поділяють інформатику. Але перш ніж щось поділяти, потрібно все-таки спробувати зрозуміти, що саме поділятиметься. В усякому разі у цьому визначенні, порівняно з попереднім, слово «научная» перед словом «інформація» відкинуто. Так що наша «вівісекція» попереднього визначення на одне слово неначе виправдана. Але відразу постає інше закономірне запитання стосовно області «применения» (забудьмо, чого саме, оскільки термін «информация» досі неясний), що ініціюється другою частиною останнього визначення. Питання таке: а де, власне, інформатика «не применяется», якщо виходити з наведеного переліку? Можна, застосувавши елементарну логіку, поставити запитання інакше: яка діяльність людей є не «производственной, научной, общественно-политической, культурной»? Відповідь я знайти не міг, бо навіть «некультурная» (коли допустити, що автор визначення мав на увазі щось дуже погане) діяльність явно використовує інформацію (а якщо не інформацію, то що?) для всіх тих цілей, які могли бути в нього на думці. 1.2.2. Думки інших Отож після ознайомлення з думкою економістів (перше визначення) та логіків (друге) особливої ясності не додалось. Можливо, щось зможуть прояснити більш «прикладні» спеціалісти, котрі постійно мають справу з людьми, наприклад соціологи. Крамольна думка, що інформатика застосовується де завгодно, підтверджується, наприклад, у [103, с. 100], де після загальної частини, що збігається з попередніми визначеннями, прямо вказано, що інформатика стосується «всех видов информации в обществе, природе и технических устройствах». Але що тоді не є інформатикою, коли невідомо, чого саме інформатика не стосується? «Підтасовування, — скаже читач. — Адже йдеться тільки про інформацію, а не про щось інше, скажімо — харчі чи любов». Може й так, але що означає «йдеться», як не «получение, отбор… информации» — див. попередні визначення. Але оскільки про що б не «йшлося», ми маємо справу з інформатикою, то чи не опиняємось ми в ролі згадуваного вже літературного персонажа, котрий не підозрював, що завжди говорив прозою. У зв’язку з цим цікаво: а що з цього приводу думають філософи? Адже в разі такого визначення інформатики неясно, що ж таке за їхнім визначенням філософія [185, с. 510]: «Философия (греч. phileo — люблю и sophia — мудрость) — наука о всеобщих закономерностях, которым подчинены как бытие (т. е. природа и общество), так и мышление человека, процесс познания». Логічно продовжити, «…що вивчається інформатикою» (див. раніше). Напевне, філософи відчували якусь нелюбов до цього слова, оскільки, в усякому разі у [185], визначення інформатики немає. Та годі перейматися загальними питаннями, бо зрештою нас поки що більше цікавлять прикладні. Розглянемо у зв’язку з цим суто практичний словник [75]. Там немає окремого визначення інформатики, але є таке: «Информатизация — процесс качественного преобразования информационной сферы общества на основе обеспечения полного использования достоверных, исчерпывающих и своевременных знаний во всех сферах человеческой деятельности…»
Вы читаете Інформатика інвестування
