Рис. 4 Рис. 5 На рис. 4 зображено вікно, що відкривається після натискування клавіша «Комп’ютерний синтез моделей взаємозв’язку понять». Комп’ютер пропонує задати поняття чи безпосередньо чи шляхом їх завантаження із файла. Крім того, пропонується вибрати бажану складність моделі (ні того ні того «чужий» комп’ю¬тер запропонувати не в змозі). Для прикладу було вибрано три поняття, що зафіксовані на екрані. Модель комп’ютера наведено знизу. Для її аналізу, синтезу і адаптації до інших моделей достатньо натиснути стрілочку зверху екрана. Ми перейдемо до первісного вікна з автоматичним перенесенням комп’ютерної моделі, що й зображено на рис. 5. Звернімо увагу на кілька обставин: шрифт у верхньому вікні збільшений, а в рядку Н-модель, де наведено гіпотези (ДДНФ), що відповідають вихідній моделі, — зменшений. Але, незважаючи на це, повністю розмістити всю множину гіпотез не вдається. Їх можна проглянути за допомогою послідовного переміщення курсором по рядку, але це не зовсім зручно. Тому передбачено в подальшій розробці можливість перегляду двох нижніх рядків у спеціальному вікні, яке для даного випадку наведено на рис. 6. Це вікно вмикається і вимикається кнопкою «Огляд», яку вже зображено на цьому рисунку. Доречно звернути увагу, що комп’ютер друкує як саму модель (яка є, звісно Н-моделлю), так і її скорочений переклад «людською» мовою. Рядок під Р-моделлю не заповнений, оскільки її не було введено. У нижній частині вікна наведено переклад «їхньою» мовою (MAPLE), що дозволяє безпосередньо використовувати і цю програму для взаємної перевірки і практики. Рис. 6 Аналогічно до цього на рис. 7 наведено відповідний результат для наслідків (ДКНФ) синтезованої комп’ютером моделі. Існують деякі відмінності, пов’язані з потребою зберегти необхідний розмір шрифту, у зв’язку з чим «переклад «їхньою» мовою на ма- люнку не подано. Рис. 7 Думаю, нема ніякої потреби ще раз нагадувати, що в цьому підрозділі мова йшла не про економічну «суть», а про спосіб спіл¬кування з комп’ютером, хоч читач, може, і звернув увагу на те, що комп’ютер синтезував не таку вже й «невинну» думку, яку ми більш докладно розглянемо в наступному підрозділі. Мені, чесно кажучи, здалось після того, як я її побачив на екрані, що ком¬п’ютер мав на увазі щось достатньо цікаве. Придивіться до його думки. А поки що поцікавимося, як сам комп’ютер оцінює її міру істинності. Результат наведено на рис. 8. Так що він оцінює міру істинності своєї моделі досить низько. А Ви, читачу, виходячи з її змісту, скажімо, для сучасної України? 3.3.5. Держава, право, особа: що ж мав на увазі комп’ютер? Розгляньмо думку комп’ютера більш докладно. Оксана: — Я нічого не маю проти можливої образності і метафоричності у викладі матеріалу, у тому числі, коли мова йде про «думку» комп’ютера, але ж треба це якось позначати, ну наприклад за допомогою лапок. — А, якщо я дійсно вважаю, що комп’ютер думає? — Хіба що як Ви? А я все-таки думаю інакше. — Як? — Ну якось по-людськи, чи що. Знаю, знаю, що Ви зараз скажете, як ІС, але ж навіть ІС — різні, й інформацію, напевне, переробляють по-різному. — Не впевнений у Вашому «напевне», через те, що хоч і різні, але все ж ІС, а значить, якщо існують спільні СІ, то, може, й думають якось однаково. Різниця, можливо, у тому, що цілі різні, якщо достеменно буде відомо про цю категорію дещо більше, ніж тільки те, що і цілі — це також просто якісь СІ. Але, звісно, якщо комусь гидко думати, що хтось, а тим більше щось, може мислити, сприймайте мої епітети щодо комп’ютера як такі собі метафори і, бажано у своєму, а не бібліотечному примірнику книги, ставте лапки де забажаєте. Втім давайте все-таки поміркуємо над його думкою, може вона нам щось підкаже, чого ми поки що не знаємо. Так що при досить низькому рівні складності комп’ютер синтезував вираз, який саме у зв’язку з його простотою доступний нам (нагадаю, що йому нічого не варто синтезувати моделі, які ми й прочитати не в змозі через їхню складність): ~Держава /\ Право \/ (~Держава /\ Особа). (1) Звісно, його можна записати по-різному, зокрема спростити, але поки що цього робити не будемо. Звернімо лише увагу, що використані поняття — ключові слова (КС) тісно пов’язані з четвертою ціллю Кабміну (пЦ4) і її дезагрегуванням (пЦ4о і пЦ4д), яку ми зробили в підрозд. 3.2.2. Варто зазначити, що основні фактори — Держава, Право, Особа і їх можливий взаємозв’язок — можна розглядати як ІСІ-діаграму або АСА—ІСІ-діаграму, що означатиме, нагадаю просто скорочений запис: аналіз—синтез—адаптація взаємозв’язку двох ІС між собою за допомогою СІ (підрозд. 2.7.8). Так чи інакше, модель (1) істинна у трьох очевидних випадках, які можна було б визначити й так: або не Держава і Право одночасно (сумісні?), або аналогічно — не Держава і Особа, або виконується і перше і друге. Тепер пофантазуємо. Може, комп’ютер хотів сказати, що сумісні тільки Особа і Право і первісним є закон моралі, про що писав Кант, а існування Держави робить завжди цю модель хибною? Як би там не було, комп’ютер, схоже, поділяє нашу думку про необхідність (семантичної, а не просто формальної — (3) підрозд. 3.2.2) дезагрегації пЦ4. Володя: — Я не зрозумів, що взагалі означає, скажімо, хибність держави чи там особи, якщо мова йде про поняття, а не про судження. Це що означає, що їх не існує, чи як? — Питання цікаве і своєчасне. Давайте, дійсно, подумаємо, що таке істина і хибність, використовуючи, звичайно, як основу інтуїтивне розуміння, оскільки це поняття високого СС, які можуть навіть претендувати на екзогенність стосовно яких завгодно моделей. Спробуємо для початку відмовити їм у цьому статусі і визначимо їх залежно від існування (істина) або відсутності (хибність) якогось атрибута в тієї чи іншої системи, тобто визначимо їх як відносні поняття (через «відносного» квантора [34]).
Вы читаете Інформатика інвестування
