Зараз я можу чесно зізнатися, що і формула (1), і всі попередні формули, де використано не «їхню» мову, були синтезовані «вручну», хоч і з деякою допомогою комп’ютера, але поза програмою MAPLE. Ще раз наголошу, що це було зроблено цілком свідомо з причин необхідності знайомства з однією з найкращих програм світового рівня, що, зокрема, працює з логікою. Починаючи з підрозд. 3.3.4 я переходжу на «нашу» мову в рамках уже згаданого програмного пакета, що розробляється на основі ЕПЦМ. Повна («чорнова») назва цього пакета: «Аналіз—Синтез—Адаптація моделей логіки», або скорочено АСА-логіка. Звісно, я розумію, що назва дещо претензійна, і для того, щоб це не дуже кидалось у вічі на цьому етапі її розробки, посилю ефект і наведу повну назву пакета (при тому ж скороченні): «Аналіз—Синтез—Адаптація моделей логіки і логіки моделей». Думаю, що тепер перша частина назви здаватиметься «скромнішою». А якщо серйозно, то мова йтиме тільки про один із розділів логіки — булеву алгебру (поки що) і, звичайно, до реа¬лізації цілі, що її задекларовано в назві, повною мірою ще далеченько, але ж «добрий початок — половина діла». Та перш ніж приводити відповідні екрани, що ілюструватимуть роботу програми «в реальному часі», ще раз підкреслю, що мова йтиме, як і раніше, про загальні наукові основи логіки моделей із відповідними прикладами, що мають виключно ілюстративний характер. Це зумовлено як моїми недостатніми знаннями в галузі макроекономічної політики, так і обмеженим обсягом книги. Читач-економіст (буркоче): — А хтось в одному із пунктів потішався з того, що гуманітарії пишуть товсті книги. — Я ні в якому разі не потішався, а просто спробував пояснити і, крім того, що поробиш, ця книга теж для гуманітаріїв. 3.3.4. АСА-логіка Далі, як ми й домовились, наводитимуться екрани нашого спіл¬кування з комп’ютером «нашою» мовою з одночасним поясненням особливостей програми АСА-логіка. При цьому буде частково показано не тільки послідовність використання програми, але й на конкретних невеликих прикладах її поступове ускладнення залежно від поточних проблем для ілюстрації ЕПЦМ, так би мовити, в дії. Ще одна особливість цього підрозділу полягатиме в тому, що в ньому не буде особливо проводитися «змістовне» обговорення використовуваних логічних виразів, оскільки головне його зав-дання — ознайомити з деякими можливостями програми. Рис. 1 Робочий екран програми АСА-логіка наведено на рис. 1. Для зменшення кількості рисунків як вихідну логічну модель введено формулу (2) з підрозд. 3.2.2 із заміною проектованих цілей подальшими їх скороченнями за допомогою ключових слів. Слід ще раз зазначити, що текст вводиться безпосередньо українською мовою без лапок і позначок. Крім того, програма (з використанням правої кнопки «миші») дозволяє змінювати шрифти тексту, так що незалежно від його розміру текст можна бачити весь або у збільшеному вигляді будь-яку його частину. Ще одна суттєва перевага програми: вона дає змогу дістати на кожному етапі роботи з моделлю таблицю істинності, що для вихідної форми зображено на рис. 2. У стовпцях таблиці істинності відображено істинність (1) чи хибність (0) відповідної змінної (фактора), а в останньому стовпці істинність чи хибність моделі в цілому при позначених у рядку значеннях істинності для факторів. Рис. 2 Така можливість, якої не має навіть MAPLE, в явному вигляді дозволяє дуже наочно і оперативно аналізувати ті чи інші логічні форми в цілому. Так, на основі рис. 2 можна зразу сказати, що вихідна форма хибна тільки в трьох випадках: 1. Якщо без конкурентоздатності відбувається інтеграція і багатство. 2. Якщо немає інтеграції, а решта факторів присутні. 3. Якщо істинні всі три фактори, тобто неможлива ситуація, щоб модель (форма) була істинною, якщо реалізовано усі три фактори. Читач зможе при бажанні проаналізувати економічний зміст такої ситуації, як і аналогічний зміст значень («істина») моделі істинності форми та її співвідношення з властивостями факторів. Думаю, що такий аналіз може дати цікаву інформацію до роздумів. Володя: — Хотів би тільки звернути увагу на перший рядок таблиці істинності. Як можна було б пояснити той факт, що модель може бути істинною, якщо будуть хибними усі змінні? — Один із варіантів пояснення міг би бути таким: модель може бути реалізована (істинна) і за рахунок якихось інших факторів, тобто первісний набір факторів не повний. Це стосується взагалі тлумачення імплікації як логічного сполучника, якщо ми хочемо приписати їй «причинний» зміст. Але мені б хотілося звернути увагу на ще одну, як на мене, принципову можливість програми АСА-логіка. Річ у тім, що коли погодитись із попередніми міркуваннями (порівняйте підрозд. 3.1.6), головною, а може, і взагалі єдиною можливістю вибору ефективних альтернатив (розв’язанню задачі Анни) є визначення їх міри істинності, тобто зважування, і бажано на точніших за «булеві терези». Програма АСА-логіка вже на цьому етапі свого розвитку дає таку первісну можливість. Після повернення до початкового вікна шляхом натискування «мишею» стрілки (див. рис. 2) досить натиснути клавіш «Первісна міра істинності», щоб, зокрема для моделі, дістати (рис. 3). Тобто, для нашої моделі первісна міра істинності, яку обчислив комп’ютер, дорівнює 0,625. Іншими словами, модель буде істинною при вибраних умовах з такою ймовірністю, якщо надати мірі істинності ймовірнісного змісту. Звісно, це не обов’язково, і можливі також інші варіанти її інтерпретації. Зверну також увагу на деякі інші можливості спілкування з комп’ютером на основі нашого з ним інформативного перерізу за СІ—АСА-логіка. Кнопка «Тавтологія» під рубрикою «Аналіз» на рис. 1 дозволяє визначити тотожну (не залежну від значень змінних) істинність довільної булевої моделі. Рубрика «Синтез» дає змогу визначати відповідно «Гіпотези» (ДДНФ) і «Наслідки» (ДКНФ) тієї чи іншої логічної (булевої) моделі. Для зняття можливих непорозумінь наголошую ще раз, що поки що ми працюємо виключно з булевими моделями і (дещо претензійна) назва програми є згідно з ЕПЦМ заявкою на її можливий майбутній розвиток, хоча доречно зауважити, що вже й на цьому етапі програма може дуже багато чого, і де в чому навіть перевершує можливості MAPLE. Тому під словом «логіка» тут розуміється тільки один із її розділів, як на мене, чи не найбільш практичний. Тепер коротко опишемо й інші можливості програми. Під рубрикою «Адаптація» наводяться дві кнопки, що дозволяють (згідно з цією категорією в АСА-діаграмі) порівнювати на сумісність різні логічні моделі — як ендогенні, так і екзогенні, що можуть відповідно бути Н і/або Р-моделями. Зручною є можливість розглядати ті чи інші форми в різних «мовах» (див. таблицю з підрозд. 3.2.1). В останньому варіанті програми було введено і можливість спілкування з «чужим» ком-п’ютером. Та найбільш цікавою є можливість комп’ютерної твор-чості, що регламентується кнопкою «Комп’ютерний синтез моделей взаємозв’язку понять». З творчістю «чужого» комп’ютера ми вже ознайомились у підрозд. 3.1.7. Можливості нашого не гірші і, в усякому разі, більш зручні, у чому можуть пересвідчитись усі майбутні користувачі програми. Так, зокрема, можна (як це вже зазначалось) працювати «комп’ютерно-людською “нашою”» мовою (четвертий рядок таблиці із підрозд. 3.2.1) при вільному використанні зокрема українських слів для індексування понять. Існують й інші зручності, які наочно ілюструють рис. 4 і 5.
Вы читаете Інформатика інвестування
