ня останньої «поза» СІ взагалі некоректне? Ці проблеми пов’я-зані з більш загальним зв’язком між етапами аналізу і синтезу та відповідними етапами (індуктивним і дедуктивним) реалізації ПІБ під час адаптації до Р-моделей, зокрема — з адаптацією реальності. Так чи інакше, «графічна» мова типу АСА-діаграми, пов’яза-на з логікою, вираженою «нашою» мовою (підрозд. 3.2.1), може стати саме тим містком, що дозволить спілкування з комп’ю-тером перевести з розряду «одурманювання» «думами» й іншими комп’ютерними іграми у спільне «думання» і навчання. Не маючи у принципі нічого проти власне комп’ютерних ігор, я все-таки вважаю, що вони створюють ІС типу комп’ютер—людина, а не навпаки. Повернімось тепер до нашої мови і більш земних проблем при інтерпретації моделі Стратегічних цілей Уряду… яку я розглядаю (підкреслю ще раз) виключно як приклад до роздумів. Ми з читачем переконались, що поки що Стратегічні цілі… принаймні погано структуровані, так що говорити про них можна хіба що в білінійній схемі. Та й навіть тут далеко не все ясно. Тому, по суті, ми обмежились однією з можливих моделей (див. попередні підрозділи), яку з огляду на її складність розглянули не повністю. Зокрема задекларовано, але розглянуто лише окремими частинами форму (1) з підрозд. 3.2.7. Зараз ми спробуємо розібратися більш детально «нашою» мовою з деякими аспектами попередніх пунктів, знову ж таки тільки як ілюстрації. Основна теза полягає в тому, що уникнути непорозумінь, що приносять багато неприємностей кожному, а на рівні держави — майже всім, можна тільки шляхом збільшення відповідних інформативних перерізів і зв’язності, або інакше, порозуміння на основі спільної і загальнозначущої (включаючи комп’ютер) мови. А для того щоб ще раз проілюструвати цю тезу, повернемось до деяких формул, відповідно спростивши їх запис, скориставшись «нашими» позначеннями (4-й рядок таблиці із підрозд. 3.2.1). Перш за все розберемось із формулами попереднього розділу, які ми тільки «декларували» без особливого аналізу, саме у зв’язку з їх складним записом у «чужій» мові MAPLE (третій рядок згаданої таблиці). При цьому зразу ж проілюструємо уже при позначеннях переваги «нашої» мови, користуючись якою, ми можемо взагалі не думати, як позначати змінні, хоч цілими словами, хоч цифрами без усіляких там «лапок». На перший погляд може здатися, що це дрібниці, але в складних виразах саме «дрібниці» можуть призвести до важких наслідків, оскільки для комп’ютера не «дрібниць» не існує. Окрім того, у нашій програмі на відміну від «їхньої» нема проблем із кирилицею, яка інколи «у них» виникає навіть при «заковичуванні» відповідних змінних. Подальші переваги буду ілюструвати на конкретних прикладах у міру «змістовного» аналізу, синтезу і адаптацій понять і моделей. Одна із них, яку вже було проілюстровано в підрозд. 3.2.7, полягає, зокрема, у можливості самостійної роботи з аркушем паперу чи з колегою, чи викладачем біля дошки (можна й самому подумати), тобто в рівноправності в певному сенсі людини і ком¬п’ютера, і збільшення взаєморозуміння на основі помітно більшої спільності мови. Нам стає зручніше не тільки спілкуватися з комп’ютером, але й один з одним, наприклад, на лекціях чи там у Верховній Раді (ненаукова фантастика), залучаючи в міру потреби комп’ютер до нашого спілкування на кожному потрібному етапі без (інколи доволі складних) перекодувань інформації. 3.3.3. Щодо інформативного балансу гіпотез і наслідків у програмі діяльності Уряду Перш за все звернімося до формул (2) і (3) підрозд. 3.2.7. Вони визначають деякі загальні властивості взаємозв’язку гіпотез і наслідків із первісною моделлю. Володя: — Я все ж не зовсім зрозумів, чим відрізняється та (первісна) модель, яку ми вибрали, від власне гіпотези. — По суті, нічим, звісно, вона теж є гіпотезою, яку ми просто хочемо проаналізувати, знаходячи ті передумови (гіпотези), що приводять у сукупності до її істинності, і ті наслідки, які можуть виникнути при відповідному проектуванні (середня частина АСА-діаграми), чи її реалізації (тобто в разі можливого морфізму моделі в праву частину АСА-діаграми). При цьому виникає дуже багато цікавих питань, скажімо таких, як співвідношення якоїсь підмножини гіпотез із якоюсь підмножиною наслідків. Інколи деякі гіпотези декларуються як безумовно істинні і потім робляться відповідні висновки теж як безумовні без аналізу їх повноти, протиріччя і взаємозв’язку. Ось, наприклад, як цікаво це виявляється у Програмі діяльності Кабміну… На початку (як це і передбачається, зокрема, АСА-діаграмою) робиться аналіз «Економічного становища України». Щоправда, при цьому нема структуризації, пов’язаної з класифікацією основних категорій аналізу: О, Ф, М, Ц, або хоч би з їх «скороченою» множиною. Це абсолютно логічно приводить до того, що неповнота відповідних категорій не дозволяє зробити впевнених висновків. Тобто немає безумовного взаємозв’язку відповідних моделей і наслідків. Це добре відчуває і сам Уряд, коли декларує: «Однією із основ¬них причин такого становища була відсутність спільної послідовної політики Уряду та Верховної Ради України, що привела до спотворення принципів ринкових відносин в Україні, а це в свою чергу обумовило такі негативні наслідки» [154]. Далі йде (не виділеним текстом) перелік наслідків цієї «Однієї із…»… гіпотез. Але абсолютно не ясно, чи є саме ця гіпотеза визначальною і які можливі інші «причини такого становища», тобто із множини причин виділено лише одну (що, власне, і декларується Урядом). Тому виникають можливі непорозуміння ще й із наслідками. Так, останній наслідок: «неефективність управління об’єктами державної власності» має досить сумнівний стосунок до діяльності Верховної Ради, оскільки це все-таки в основному сфера діяльності виконавчої влади. Щодо передостаннього «наслідку»: «недостатність висококваліфікованих працівників, які мають досвід роботи у трансфор¬маційних і ринкових умовах», то, можливо, це взагалі не наслідок, а причина, яка, можливо, навіть більш «основна…», ніж задекларована Урядом. Якщо ж прийняти таку гіпотезу, то, може, перед засіданнями Верховної Ради з трансляціями на весь світ, м’яко кажучи, економічної малограмотності багатьох депутатів, слід було б провести їх перепідготовку, скажімо, у КНЕУ чи навіть за кордоном. Дивись, і наслідки були б не ті, та й обійшлось би це країні значно дешевше. Іра: — Я нагадую, комп’ютер давно ввімкнено… — Точно, вибачаюсь, я тільки хотів наголосити, що, можливо, «Програма діяльності…» була б іншою, якби під час її підготов¬ки комп’ютер теж було ввімкнено не тільки для друку і дизайну, як це буває в багатьох поважних установах. Оксана: — Ви що, сумніваєтесь у кваліфікації співробітників Кабміну? — Боронь, Боже, я, звісно, не впевнений, що під час підготовки програми не використовувався і EXCEL для розрахунків, а може, для цієї цілі навіть, скажімо, MATHCAD чи багато інших аналогічних програм. Аж ніяких причин сумніватися, що для співробітників Кабміну не справедливий передостанній наслідок, не маю, але чомусь впевнений, що логічний аналіз із використанням комп’ютера не проводився. І не тому, що в Кабміні відчувається «недостатність висококваліфікованих працівників…», а тому, що, підозрюю, це досить загальна тенденція. Принаймні серед сотень CD, які мені вдалося проглянути, переважання дизайнерських і «розрахункових» програм було очевидним. Звісно, є й винятки, скажімо CASE технології, але й вони більш зорієнтовані на розв’язання тих чи інших задач синтезу, ніж на їх первісну постановку і аналіз. А головне, що в них неявно індексуються логіка і цілі, що є основним для початкових етапів аналізу—синтезу— адаптації складних систем. Оксана: — Може, вже час згадати про комп’ютер і перейти до наших проблем, а то я починаю розуміти Іру, яка, чекаючи конкретних завдань, вже виграла дві тисячі очок у комп’ютера в дещо іншу гру. — Дякую, що заважаєте «відволікатись». Справді, час повертатись до нашої дійсності. Насамперед звернімося до формули (1) підрозд. 3.2.7. Нагадаю, що за основу було взято синтезовану комп’ютером ДКНФ первісної форми (2) з підрозд. 3.2.3. У цій формулі вже було використано «нашу» мову для того, щоб вже на початку роботи з логікою і комп’ютером читач відчув її переваги.
Вы читаете Інформатика інвестування
