3.3.5). Розглянемо коротко решту можливих наслідків розвитку ліберального суспільства. Третій можливий наслідок: (~Держава \/ Право \/ ~Особа) явно тяжіє «за формою» (у «найкращому», граничному, базовому випадку, коли всі змінні з урахуванням заперечень істинні) до моделі потенційно ідеалістичного суспільства. У разі четвертого наслідку: (~Держава \/ ~Право \/ Особа) у граничному випадку (за формою) суспільство може повернутися до первинної форми організації. Нарешті для можливого п’ятого результату розвитку ліберального суспільства: (~Держава \/ ~Право \/ ~Особа) маємо за формою найгірший (базовий) варіант — повного розпаду сигнатури, коли не буде ні Держави, ні Права, ні Особи (нагадаю ще раз, що істинність розуміється як первісність чи визначальність відповідної змінної як системотвірної в рамках вихідної моделі). Якраз у зв’язку з цим може постати питання щодо іншої інтерпретації цього варіанта. Якщо ні один із факторів не є визначальним в організації суспільства, то можна немовби вважати, що воно, так би мовити, збалансоване і тому гармонійне (варіант 1). Та така інтерпретація не зручна. Я не кажу неправильна, бо правильність все ж зрештою визначається колективною «зручністю». Але для тих, хто вірить в об’єктивність істини, можна навести і більш переконливий доказ: заперечення тієї чи іншої змінної «зручно» інтерпретувати як відсутність відповідної сигнатури. Так що давайте вважати, що цей останній наслідок є найгірший у своєму «найкращому» (при прийнятих умовах — «за формою») прояві і символізує потенційний розпад суспільства. Щодо «потенційності», то повторю ще раз, що можливий у принципі перехід до якої завгодно системи в разі програмної заміни сигнатури на основі ЕПЦМ, тобто з урахуванням еволюції від одного «наслідку» до іншого, якщо не розраховувати на чудо, що кінець кінцем зводиться до того самого, тільки вже без видимих зв’язків з еволюцією (тобто поза «видимими» рамками ЕПЦМ). Тепер зведемо інформацію щодо суспільств — наслідків у табл. 1. Таблиця 1 СУСПІЛЬСТВА — НАСЛІДКИ (ПОТЕНЦІЙНІ) Назви (КС) Логічна форма Символьна характеристика Гармонійне Держава або Право або Особа (ІС3.\/СІ\/ІС1) Ліберальне (~Держава \/ Право \/ Особа). СІ\/ ІС1 Ідеалістичне (~Держава \/ Право \/ ~Особа) СІ Первинне (~Держава \/ ~Право \/ Особа) ІС1 Розпад суспільства (~Держава \/ ~Право \/ ~Особа) ? Іра: — Є одне формальне запитання: нехай ми маємо, наприклад, імплікацію двох логічних форм, що залежать від якихось змінних, скажімо А(b,c) ? B(b, с). Нехай ця імплікація істинна. Це означає, що я можу замість змінних поставити відповідно 0 або 1 й істинність виразу не порушиться. Але чи маю я право поставити в ліву частину замість якоїсь змінної одне значення, а замість тієї самої змінної у правій частині одночасно інше, якщо навіть істинність всього виразу залишиться незмінною? — У принципі — ні, якщо змінні позначені однаково, тобто є однією і тією самою змінною. — Але ж саме це ми, по суті, робили, коли говорили про потен¬ційно можливі наслідки, припускаючи можливі варіації змінних консеквента і не роблячи застережень щодо відповідних змін в антецеденті. — Але не одночасно! Згадаймо заголовок цього розділу і головну властивість «нової мови», що базується на АСА-діаграмі як динамічній схемі. Якщо розглядати праву і ліву частини імплікації в різні моменти часу, то формально можна вважати, що мова йде про різні змінні. Таку імплікацію я буду називати дина- мічною імплікацією й (інколи) позначати: «A t ? K», де А — антецедент, що може залежати від якихось змінних, а К — відповідно консеквент. За спеціальної домовленості так позначатимемо і просто «динамічний морфізм» (можливо, з «продовженою» стрілочною «—?»). Це — принципове питання, що може суттєво змінити багато наших усталених уявлень [34]. Втім у зв’язку з його важливістю може бути виправданим і наступний (не зовсім «економічний») пункт. 3.3.8. До співвідношення суспільств через співвідношення відношень Для подальшого аналізу можливої еволюції, зокрема, лібералізму (нагадаю, визначеного комп’ютером) можна інтерпретувати наведені вище «різні» моделі суспільств як можливі стани «абстрактного» суспільства як ІС, що можуть, зокрема, змінюватись у часі. Виникає питання про ступінь сумісності цих станів (або, за попередньої інтерпретації — суспільств), скажімо, з погляду класифікації відношень логічних формул, що їх описують. При цьому постають досить загальні проблеми, які я опишу тут з урахуванням їх методичної важливості. Починаючи з частини 2 книги елементи і об’єкти, по суті, розрізнялися згідно з поняттям ступеня системності, тобто об’єкт — це якась система елементів або ж елемент вищого ступеня систем¬ності. Звісно, ці поняття відносні, оскільки можна говорити і про множину чи систему об’єктів, які при потребі можна розглядати як систему елементів якогось (вищого) ступеня системності, а також навпаки — визначати елемент як об’єкт меншого ступеня системності. Ясно, що таким чином «економиться мислення» за Е. Махом і залишається задоволеним Оккам. Якщо, наприклад, первинними елементами, які ми задали ком¬п’ютеру, були три поняття (Держава, Право і Особа), то результатом його творчості стала спочатку одна логічна модель (СІ), яку він потім подав у вигляді трьох гіпотез (передумов) і п’яти наслідків. Ці моделі ми асоціювали з відповідними формами суспільства, які, як це зараз запропоновано, можна розглядати і як різні можливі стани ІС. Зрозуміло, що поняття істини і хибності (можливо, за дещо інших інтерпретацій) мають сенс для елементів різного ступеня системності, тобто як для власне елементів, так і для різних їх композицій, композицій цих композицій і т. ін. Уточнимо ще поняття інтерпретації. У підрозд. 3.3.7 поняття «істина» і «хибність» інтерпретувались, зокрема, за первинністю чи визначальністю елемента як системотвірного. У загальному випадку інтерпретація такого роду може визначатися деякою метамоделлю, яку має задовольняти елемент, об’єкт чи система об’єктів (що, нагадую, може розглядатися як об’єкт вищого СС). Перш ніж розглядати, скажімо, як первинні об’єкти визначені комп’ютером форми організації суспільства і запитати у комп’ю-тера про характер їх співвідношень, уточнімо більш загальні питання. Оскільки об’єкти — теж елементи (вищого СС), то співвідношення можна
Вы читаете Інформатика інвестування
