7 Бюрократичний Держава і Право 8 Збалансований Держава, Право і Особа Звісно, я ні в якому разі не наполягаю на таких чи інших назвах «шляхів» (це справа спеціалістів) — у моє завдання лише входила демонстрація можливостей комп’ютера щодо створення моделей, які могли б дозволити подивитися на відомі речі з іншого, може, дещо незвичного боку, що в усякому разі може стимулювати творчість і навчання. Окрім цього, можливе створення відповідних класифікацій, що полегшать і те й інше. Хотілось би тільки зазначити, що «переходи» між «суспільствами-передумо¬вами», як на мене, можливі тільки на основі «переважання» програмно-цільового компонента для цього випадку у ЕПЦМ. А тепер слід тільки зауважити, що проаналізовано (та й то досить поверхово — «семантично») лише один із багатьох можливих переходів між деякими суспільствами. Але ж аналогічно розглядаються переходи і відповідно класифікуються можливі шляхи між усіма трьома видами суспільств, що є передумовами КМЛС. Більше того, було б цікаво провести відповідний аналіз і для деяких логічних форм цих моделей, а надалі з’ясувати і взаємозв’язок між цими формами і/або основною моделлю. Окрім того, слід проаналізувати морфізми між передумовами, наслідками, попередньо проаналізувавши самі наслідки. А що сказати відносно можливостей динамічного опису відповідних категорій, а далі — про синтез і адаптацію… Якщо згадати, що все це робиться в рамках всього лише трьох понять, а ніщо не заважає нам збільшити їхню кількість, та й складність моделей, то, напевне, стане ясніше, що чекає сучасну науку і суспільство з розвитком подальшого спілкування з ком¬п’ютером. Для мене важливо підкреслити, що і програма спілкування з комп’ютером, і всі моделі і висновки базуються на ІНФОРМАТИЦІ як теорії зв’язності ІС і СІ, аналізу понять і синтезу моделей на базі основних законів моделювання, теорії категорій і АСА-діаграмі як метамоделі використання і практичного впровадження ТАС, зокрема теорії категорій, і (в подальшому) АТС (з моделями біграфів і динграфів) у гуманітарну сферу. Якщо приклади адаптації, наведені у цьому розділі, здалися цікавими, я вважатиму, що завдання книги в основному виконане. Оксана: — Нічого подібного, а як бути з моделями, які ми почали розглядати в попередньому розділі, пов’язані з аналізом «Страте- гічних цілей Уряду»? Я можу зрозуміти, що ми відволіклись, щоб проілюструвати «нову мову» спілкування з комп’ютером на прикладах, можу навіть погодитися, що вони достатні, але ж тепер все ж повернімося до нашої дійсності… Окрім того, хотілось би щось почути і про шляхи використання усього напрацьованого в нових навчальних технологіях, тим більше, що, незважаючи на свій скептицизм, мені здається, що тут є певні можливості. — І знову вона, здається, права. Доведеться продовжити. 3.4. СХЕМИ КАБМІНУ І Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО МІЖ ТЕОРЕМАМИ ГЕДЕЛЯ І… ГЕГЕЛЯ Звичайно, назва розділу не дуже зрозуміла, бо все ж хочеться, щоб його прочитали, хоча би для того, щоб зняти часточку «не». Але оскільки існує думка спеціалістів, згідно з якою «каждый сверчок знает свой шесток», постає непросте питання про співіснування і взаємопорозуміння «сверчков» у такому «курятнику», де досить часто все зводиться до того, щоб «поклевать ближнего… і т. ін.». Читач (професіонал): — А власне, навіщо навіть намагатися якось змінювати цю ситуацію, бо, як зазначив В. Брюсов, «…у каждого в душе свой демон, влечет неумолимо он Наполеона через Неман и Цезаря — чрез Рубикон…». — Саме для того, щоб не «влекло», бо одне діло «влечься» на конях, а інше — на ракетах. — Та то ж політичні діячі, а не економісти, науковці, які зовсім мирні люди… — «…ідеї економістів і політичних мислителей — і коли вони праві, і коли помиляються… в дійсності… і правлять світом». Це я нагадав Кейнса, який був не тільки економістом, а й математиком (відомі його математичні праці), психологом, інформатиком (як на мене), та й просто дуже розумною людиною. А це означає, зокрема, що він розумів необхідність саме для тих, хто в дійсності… і правлять світом, насамперед порозумітися і збільшити інформатитивний переріз. В усякому разі, як на мене, міст (або принаймні його схема) між СІ формальними і не… ІС, математиками і не… (Гедель і Гегель) — одна з найактуальніших споруд нашого часу, та й усіх часів (Кабмін і Б. Хмельницький). Читач: — Якщо чесно, то надто багато незрозумілого, так що судити про справедливість того, що пропонується, важкувато… — «Ми, по суті, вчимося у тих книг, про які не в змозі судити. Автору книги, про яку ми можемо судити, варто було б учитися у нас» (Гете). 3.4.1. Адміністративна реформа, або чому Кабміну краще мислити схематично? Згадаймо теорію категорій (розділ 2.6). Можна для початку уявити просто мультиграф, де є вершини (об’єкти) і зв’язки, стрілочки (морфізми) між ними. Ми спочатку думаємо, що можна зробити з цими об’єктами і стрілочками як такими, тобто маємо справу з деякими абстрактними, але наочними об’єктами, а потім, коли знайдемо якісь цікаві співвідношення між ними, в рамках тих чи інших припущень, сумісних із ПМВ і ПМД, інакше їх називаємо і отримуємо модель тієї чи іншої предметної області. Тобто, реалізується, по суті, дедуктивний шлях побудови моделей. Але треба мати на увазі, що при цьому перейменуванні множина первинних об’єктів і взаємозв’язків може змінитися, так ми можемо отримати якісь додаткові елементи моделі, які визначаються в категорії предметної області, або, навпаки, щось втратити при цьому «перекладі» з однієї мови в іншу. Ці «втрати» і «придбання» можуть бути як виправданими, у зв’язку з більш глибоким пізнанням відповідної «предметної» категорії, так і з домислами, що можуть, зокрема, порушити ПМД і принцип ЕКА. Звісно, можна під об’єктами розуміти які завгодно системи, зокрема функціональні елементи, в тому числі логічні з тим чи іншим базисом («схеми із функціональних елементів»), розглядати як конкретні, так і абстрактні категорії (наприклад, категорії універсальних алгебр), при потребі розглядати і морфізми як об’єкти тощо. Тут виникають досить цікаві проблеми. Оксана: — Але ж навіщо нам головний біль з абстрактними моделями, коли ми все одно кінець кінцем апелюємо до предметної області? Іра — Оксані: — Запитайте в Анни Кареніної. — Так що за законами «жанру» моделювання ми все одно, хай у підсвідомості, напевне починаємо з моделей вищого ступеня системності і, можливо, саме цей ступінь і визначає інтелект людини і суспільства (ІС), бо інтелект, зрештою, визначається за ефективністю вибору в рамках тих чи інших цілей, що теж безпосередньо пов’язані з ним. Так що починаємо з абстрактного («духовного»), і добре було б, якби, спустившись нижче, не «застрягали» назавжди на нижніх «поверхах», де відомо «все ні про що». Оксана:
Вы читаете Інформатика інвестування
