не випадково весь час виникають загальні питання типу «…і куди ж це ми йдемо?». Чи не на таке «політичне» удосконалення Кабміну, як ІС, спрямовано адміністративну реформу? Напевне, з цим слід кінець кінцем якось визначитись і промоделювати можливі наслідки в загальному випадку, тим більше що історичні приклади є. Звісно, це не означає, що ПІБ реалізується тільки «в односторонньому» порядку (не забувайте про ЕПЦМ) і аналіз не тільки схеми, але й категорії передумов не необхідний. А ось тепер ми вже можемо повернутися до закінчення минулого розділу і почати нові пункти, де я спробую частково проілюструвати не тільки складність аналізу, синтезу і адаптації моделей типу «основних завдань…», але й нагадаю про ціну помилки. 3.4.2. Логіка схем внутрішніх економічних і політичних стратегій Для початку хотілося б сказати кілька добрих слів про своїх колег-економістів, які останнім часом не тільки не дуже агресивні, а й, прямо скажу, не дуже не конструктивні. Читач (буркоче): — Не інакше, буде якийсь черговий кросворд, бо навіщо ці чотири «не», коли можна було б обійтися і без них? Краще б обговорити хоч на якихось простих прикладах поняття схем якщо не діяльності Уряду, то хоч би чогось подібного, нехай вже навіть і в суміжних категоріях. — А я що кажу, читач вже явно мислить логічними схемами, так що нагадувати йому про них зайве. Отож, про приклади «схем… у суміжних категоріях». Повернімось, як це пропонувала Оксана, до розділу 3.2 і, зокрема, до формули (2) із підрозд. 3.2.3. При цьому я буду використовувати як позначення, так і ключові слова і повне формулювання «Стратегічних цілей Уряду…» згідно з домовленостями в згаданому розділі без особливих попереджень. Перш за все, що означає згадана формула в нашій «сучасній» мові для програми АСА-логіка, яку (формулу) ми без усіляких лапок перепишемо у вигляді: (~ конкурентоспроможність ® інтеграція) ® ~ багатство. (1) (Про всяк випадок все ж нагадаю, що ключові слова у формулі індексують відповідні стратегічні цілі Уряду.) Формально це логічна форма, яку ми можемо інтерпретувати як деяку діаграму відповідного типу над якоюсь схемою чи категорією Стратегічних цілей. Іра: — Так все-таки схемою чи категорією? — Не знаю. Якщо вважати, що «Програма діяльності Кабінету Міністрів України» визначає усі взаємозв’язки (морфізми) між поняттями (об’єктами), що в ній використовуються, і всі взаємо¬зв’язки між композиціями цих взаємозв’язків (тобто в Кабміну є модель факторизації композицій) і, крім того, використовувані поняття теж мають якісь моделі (у крайньому разі, не непогано визначені), то це буде категорія, а інакше — принаймні схема. — Мені здається, що означений документ і не те і не інше, а просто погано визначена і не структурована СІ, тобто, скоріше інформація до роздумів, ніж їх результат. — Ну я б не став так категорично говорити про СІ, пов’язану з таким шанованим ІС, як Кабмін. І щоб не займатись непотрібними оцінками (це не наша компетенція), давайте говорити про «Програму…» як про модель (що правильно в усіх випадках), деякі положення якої як ілюстрацію ми розглянемо «нашою» мовою. Повернімось до формули (1) і розгляньмо докладніше поки що два поняття (цілі) — конкурентоспроможність (пЦ3) і багат- ство (пЦ2). Насамперед ці поняття в основному відносяться до моделі «внутрішнього» (ендогенного) стану економіки, тоді як інтеграція — вже деякий взаємозв’язок (морфізм) із зовнішнім середовищем. Отож, якщо говорити про вихідну схему, чи категорію СІ Кабміну (див. підрозд. 3.4.1), то слід виходити в рамках вибраного фрагмента моделі для початку з цих двох понять (ще раз наголошую, що мова йде про ілюстрацію, а не підміну Кабміну, при чому ілюстрацію спеціально для наочності на найпростіших прикладах). Далі, як ми й домовлялись, краще почати зі схеми співвідношень цих двох понять. Тому, зокрема, я не буду аналізувати їх визначення («ендоморфізми»). Ідентифікуючи морфізм як імплікацію, маємо дуже багато різних можливостей, які, у принципі, слід було б проаналізувати, оскільки майже всі вони допускають цікаву економічну і/або політичну інтерпретацію. Одну з них, по суті, було розглянуто в розділі 3.2. Розглянемо коротко ще кілька найпростіших варіантів: конкурентоспроможність ® багатство. (2) Тобто, достатньою умовою «зниження рівня бідності і примноження багатства народу» (пЦ2) є «підвищення конкурентоспроможності національної економіки» (пЦ3). Наскільки я розумію, серед багатьох економістів така думка досить популярна, та й вона немовби і не суперечить здоровому глузду. А чи є пЦ3 необхідною умовою для пЦ2, інакше, чи «зниження рівня бідності і примноження багатства народу» є, у свою чергу, достатнім для «підвищення конкурентоспроможності національної економіки», тобто чи логічно еквівалентні ці дві Стратегічні цілі. Я в цьому не впевнений. Більше того, не виключено, що підвищення конкурентоспроможності може відбутися (принаймні на початку) саме з підвищенням «рівня бідності», хоч би у зв’язку з необхідністю реструктуризації економіки. Може, слід розглянути більш «виважену» імплікацію: конкурентоспроможність /\ багатство ® багатство. (3) Тобто, достатньою умовою «зниження рівня бідності і примноження багатства народу» є не просто «підвищення конкурентоспроможності національної економіки», а реалізація цієї цілі одночасно з попереднім «зниженням…» за рахунок якихось інших факторів. Більше того, можлива й інша інтерпретація тієї ж формули (3), коли ми визначаємо пЦ2 як необхідну первісну (у часі) умову для подальшого росту і конкурентоспроможності, і того ж багатства. Тоді питання про логічну еквівалентність може поставати вже дещо інакше. А що можна сказати про можливість розвитку ще й за такою схемою: ~ конкурентоспроможність ® багатство. (4) Інакше не варто витрачати кошти і зусилля на «підвищення конкурентоспроможності національної економіки», а спрямувати їх, скажімо, на соціальні програми і безпосереднє «зниження рівня бідності і примноження багатства народу». А що, є й така точка зору. Тоді виникає логічне питання, чи не приведе така схема через деякий час до протилежного результату, тобто питання ще й про таку схему: ~ конкурентоспроможність ® ~ багатство. (5) З іншого боку, заслуговує на аналіз і схема, за якої конкурентоспроможність є достатньою умовою для не «зниження рівня бідності і примноження багатства народу»: конкурентоспроможність ® ~ багатство. (6) Саме підвищення рівня бідності може бути необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності, про що частково мова йшла і раніше. Я відзначив тільки деякі найпростіші можливі логічні схеми розвитку всього лише в рамках двох предметних рубрик. Як легко побачити, їх значно більше. Але погодьтесь, це зовсім різні, по суті, економічні та й політичні схеми розвитку, які ще слід відповідним чином дезагрегувати і проаналізувати «в часі», перед тим, як їх пов’язувати з іншими Стратегічними цілями, які, звісно, теж треба проаналізувати. Так що перед тим як перетворювати схеми в категорії, слід щонайменше зрозуміти самі схеми, реалізуючи, принаймні для початку, аналіз найпростіших логічних форм. Важливо ще раз нагадати, що я поки що звернув увагу лише на елементарні схеми ендогенного розвитку.
Вы читаете Інформатика інвестування
