Може, це частково виправдає мій скептицизм у підрозд. 3.4.1 стосовно передчасності морфізму схем дій Уряду в категорію відповідних програм, пов’язаних з пЦ5:= «інтеграція України до Європейського союзу», і тим більше з «Головним завданням сучасного етапу…». 3.4.3. Гетьман і комп’ютер А тепер спробуємо все ж ввести в схему (ілюстративно!) і «зовнішній» морфізм, пов’язаний із поняттям інтеграція. При цьому, зосередимось тільки на одній найпростішій схемі (1) із підрозд. 3.4.2. По-перше, оскільки вона досить докладно обговорювалась в розділі 3.2, і, по- друге, тому що вона, хоч і неприємна, але ж актуальна і можлива, більше того, вже була якоюсь мірою реалізована… Богданом Хмельницьким. Оксана: — Ще чого, що спільного між цілями сучасного Уряду і цілями Гетьмана, яких розділяють кілька століть? — Я вже намагався довести давно відому істину, що «ніщо ні нове під місяцем» і закони розвитку зв’язності ІС—СІ є інваріантними в часі, або простіше, хоч істину і одягають в різний одяг, але вона все-таки одна (якщо роздягнена)… Іра: — Може, досить демонструвати свої комплекси і давайте ближче до тіла… фу ти, збили… до діла. — Давайте. Для наочності підемо на деякі повторення. Повторимо формулу (1) з підрозд. 3.4.2 і повні вирази відповідних стратегічних цілей Уряду, ключові слова (КС) яких записано у формулі: (~ конкурентоспроможність ® інтеграція) ® ~ багатство, (1) пЦ3:= «підвищення конкурентоспроможності національної економіки»; пЦ5:= «інтеграція України до Європейського союзу»; пЦ2:= «зниження рівня бідності і примноження багатства народу». Перше запитання: чим відрізняються ці цілі від можливих цілей Б. Хмельницького. Уже в який раз (все-таки я — боягуз) я попереджаю читача про правоту Кирилова-Угрюмова (див. Передмову) відносно моєї необізнаності не тільки в економіці, але й, тим більше, в історії. І тому все нижче і вище написане лише ілюстрація того… чого я теж не знаю. Так от, я не впевнений, що Б. Хмельницький думав про національну економіку і підвищення її конкурентоспроможності саме в таких термінах (хоч би тому, що слово конкурентоспроможність в редакторі WORD весь час підкреслюється, як не зовсім українське, на відміну від конкурентоздатності), але чогось здається, що економічний розвиток України з можливими її перевагами щодо інших країн йому були далеко не байдужі. Так що давайте залишимо у формулі (1) те саме КС, хоч би для того, щоб Гетьману легше було спілкуватись із Кабміном, якого теж, не сумніваюсь, цікавить ця сама ціль. Що стосується пЦ5, то тут, з урахуванням того, що Польща є для нас зараз не тільки найближчим сусідом (як і для Б. Хмель-ницького) але й, по суті, представником Європейського союзу, об’єкт можливої інтеграції можна вважати у нас з Б. Хмель-ницьким один і той самий. Таким чином, у нас є всі підстави не змінювати і друге КС у формулі (1). Це тим паче стосується пЦ2. Мені здається, що ця ціль взагалі дослівно «списана» Урядом з якогось документа Б. Хмельниць¬кого. Зрозуміло, мова ні в якому разі не йде про плагіат, а тільки про послідовність (чи принаймні намагання) обстоювання інтересів народу усіма видатними діячами української історії. Таким чином, як на мене, за кілька століть, по суті, нічого особливого не змінилось у вищих цілях державних діячів чи інституцій. А тепер нагадаю, що формулу (1) було дуже докладно розглянуто в розділі 3.2 і, звісно, повторювати все не варто. Доречно лише зазначити, що це одна з можливих схем, аналіз якої, перш ніж розглядати хоч якийсь морфізм у категорію реальності, безумовно, слід було б докладно реалізувати. Звертаю увагу читача, що тут вже три предметні рубрики, котрі індексуються відповідними КС, а тому варіантів буде значно більше, ніж було розглянуто в попередньому пункті. Це стосується можливого вибору базової форми типу (1). Але ж це тільки перший крок. Тепер слід знайти для вибраної форми відповідні передумови і наслідки, проаналізувати їх співвідношення (морфізми між ними), визначити міру істинності і т. ін. (див. попередні розділи), де наводились відповідні приклади. Як це можна коректно зробити без допомоги комп’ютера, я уявити не можу. Для ілюстрації я наведу тільки кілька екранів форми (1) «нашою» мовою (АСА-Логіка) (рис. 1). Рис. 1 На цьому рисунку зображено екран із можливими передумовами базової логічної форми. Рис. 2 На рис. 2 — можливі наслідки. Що робити далі, читач знає з попереднього матеріалу. Ясно, що більш-менш докладний аналіз різних взаємозв’язків — дуже велика, хоч і необхідна робота. Читач (колега): — Я зрозумів, що це все досить складно, але, напевне, все ж необхідно, якщо ми хочемо менше помилятися. То ж який висновок можна зробити у зв’язку, скажімо, із заголовком цього підрозділу? — Я просто не уявляю, яким інтелектом треба володіти, щоб провести безпомилковий аналіз, синтезувати принаймні схему дій, і якою треба бути мужньою людиною, щоб адаптувати її до відповідних категорій і реальності. А висновок? Може, Гетьман помилився, вважаючи цю схему хибною? Та що він міг зробити без комп’ютера, який вважає її міру істинності (рис. 3). Звісно, це числове значення багато хто може вважати жартом, адже воно буде таким не тільки для «інтеграції з Європейським союзом», але необхідність спілкування з комп’ютером на всіх рівнях суспільства — це вже серйозно. А для цього, зрозуміло, треба навчитись логічно мислити комп’ютеру… та й нам з Вами. Оксана: — Як тільки виникає щось цікаве, як тут же впадаємо в якісь абстракції. Хотілось би наголосити на необхідності більшої послідовності. Чому ми зовсім не розглянули пЦ1 Стратегічних цілей Уряду і якось непомітно пропустили деякі формули із попередніх розділів? Та й цікаво, чому Б. Хмельницький прийняв саме таке рішення відносно не інтеграції з Європою? Іра: — Може, це все й цікаво, але для початку все-таки треба визначитись із поняттям міри істинності, бо якось не хочеться залишатися в жанрі жартів. — А взагалі-то правильно, обидва зауваження доречні. Поч-немо з дедукції, а потім звернімось… до лібералізму. Але спершу давайте поспілкуємось із М. Грушевським [65] і з його допомогою з Б. Хмельницьким.
Вы читаете Інформатика інвестування
