урахуванням КС, введених в розділі 3.2 ((~конкурентоспроможність -> інтеграція) -> ~багатство) -> -> (Держава \/~Право \/ ~Особа). (1) Верхній рядок формули добре знайомий, індексований, зокрема, у табл. 1 з підрозд. 3.4.5 як перехідне суспільство. Другий рядок (нагадаю) виник із дезагрегації четвертої цілі (пЦ4) Уряду (формула (3) з підрозд. 3.2.2). Читач (економіст): — Одну хвилиночку. Другий рядок аж ніяк не відповідає первісній цілі Уряду (пЦ4), навіть якщо її дезагрегувати. — Правильно, саме тому і було проведено дискусію з Оксаною (в підрозд. 3.2.3), яка зрештою погодилась із такою інтерпретацією. — Але ж у такому випадку ми переходимо до позначень, пов’язаних із поняттям Лібералізму. — І знову читач правий. Більше того, ми маємо можливість використати результати підрозд. 3.3.5—3.3.10, де ілюструвався фрагмент відповідного аналізу, хоч цього тут робити і не будемо, у зв’язку з характером і обсягом книги. Обмежимося тільки деякими цікавими фактами. Якщо звернутися до табл. 1 з підрозд. 3.3.7, то в ній Ви не знайдете форми, яка б збігалася з другим рядком форми (1). Це й зрозуміло, бо згадана таблиця символізує потенційні наслідки розвитку ліберального суспільства, яке, за визначенням і ком-п’ютера і економістів (див. підрозд. 3.3.4, 3.3.5), не пов’язане з визначальною роллю держави в суспільстві. Так що «другий рядок» форми (1), по суті, не може бути наслідком ліберального суспільства. Як це було показано в підрозд. 3.3.7, потенційними наслідками розвитку ліберального суспільства можуть бути Гармонійне, Ліберальне, Ідеалістичне, Первинне (може, краще назвати його Анархічне?) чи навіть Розпад суспільства, але не модель, що виражена у «другому рядку» форми (1), яку в такому разі природ¬но назвати моделлю (потенційно) Тоталітарного суспільства. Надалі атрибут «потенційне» будемо інколи пропускати, але мати на увазі, що при відповідних міркуваннях мова йтиме саме про цю властивість форми, що визначається за самим її виглядом. Наскільки такі визначення відповідають суспільним наукам, я не знаю, але хочу ще раз нагадати читачеві, що в усіх випадках мова йде про ілюстрації можливостей комп’ютера в рамках дуже агрегованих моделей. У такому разі з форми (1) випливає, що достатня умова виникнення Тоталітарного суспільства визначається першим рядком цієї формули і навпаки, Тоталітарне суспільство може бути необхідною умовою реалізації відповідної стратегічної схеми Перехідного суспільства (перший рядок формули (1)) і може також бути її наслідком. Звісно, читач розуміє, що це в загальному випадку не означає, що один із факторів являє собою і необхідну, і достатню умову реалізації іншого. Напевне, також цікаве питання, чи сумісний Тоталітаризм при якійсь (програмно-цільовій) зміні передумов виникнення сус-пільства Ліберального. Іншими словами, чи можуть здійснюватися переходи між суспільствами — передумовами Ліберального суспільства тоталітарними методами, або, за іншої класифікації, — за допомогою тоталітарних функцій (згадайте АСА-діаграму). Зразу хочу домовитися з читачем, що ми обмежимося (як і в основному — раніше) «змістовними» обговореннями, тобто, мова йтиме про ініціацію цікавості в рамках міркувань, які не можна вважати зовсім коректними (порівняйте підрозд. 3.3.10). Це пов’язано зі завданням цієї книги, що близька до відомої сентенції Даламбера: «Дійте і впевненість прийде!» (так… так істина відносна!). Виходячи з табл. 1 підрозд. 3.3.10 я лише проілюструю деякі найпростіші варіанти. Нагадаю, що таблиця є таблицею істинності лише однієї імплікації: можливого шляху переходу в рамках моделей передумов КМЛС (комп’ютерної моделі ліберального суспільства — підрозд. 3.3.9) від суспільства Ідеалістичного до Ефективного. У зв’язку з тим, що це досить цікаве питання, проаналізуємо його більш докладно, «змістовно». Для цього наведу ще раз екран комп’ютера (рис. 1 підрозд. 3.3.10): Рис. 1 Дуже цікавим видається факт неможливості переходу від Ідеалістичного до Ефективного суспільства тільки в рамках Права — СІ, тобто при істинності тільки Права імплікація хибна (3-й рядок екрана, порівняйте також табл. 1 підрозд. 3.3.10). Цей висновок цікавий з точки зору ІНФОРМАТИКИ, оскільки ілюструє ще раз основний принцип ІС—СІ, зокрема «пасивність» СІ як таких і їх «реалізацію» тільки за допомогою ІС. Можливо, цей факт якоюсь мірою відповідає й «історичній інтуїції». Взагалі-то жодний перехід за такої його інтерпретації не може бути реалізований в рамках того ж суспільства, принаймні, коли мова йде про передумови (порівняйте табл. 1 підрозд. 3.3.6). Формально, якщо у відповідному (базовому — підрозд. 3.3.7) рядку таблиці істинності стоять такі значення змінних, при яких антецедент істинний, то імплікація може бути істинною тільки за умови істинності консеквента, що для суспільств-передумов, які є І-несумісними (підрозд. 3.3.8), виключено. Можна також сказати, що міра істинності парціальної зв’язності (ГПЗ) одного суспільства-передумови з іншим дорівнює нулю (звісно, це випливає й із самого визначення ДДНФ). Тому такий перехід реалізується тільки, так би мовити, за допомогою іншого шляху, чи суспільного устрою, для якого за базовий вибиратимуться інші рядки таблиці, що й проаналізовано в табл. 1 підрозд. 3.3.10. 3.4.8. Методи реалізації моделей перехідних суспільств Тепер же я хочу розглянути «сумісність» Тоталітарного суспільства з цією таблицею переходів, іншими словами, при яких значеннях істинності факторів (змінних) може бути одночасно істинною й імплікація, що виражає відповідний перехід (перехідне суспільство), і суспільство (потенційно) Тоталітарне. Володя: — Я не зрозумів, в якому сенсі можна говорити про «сумісність» цих суспільств, адже розглядаються передумови (нехай суспільства), чи, точніше, зв’язки між ними в розумінні можливостей переходу від одного з них до іншого, але ж серед них немає суспільства Тоталітарного, так би мовити, «за визначенням перехідних шляхів». Це правильно, але саме тому й цікаво, яким чином (методом — М у термінології АСА-діаграми) реалізується цей перехід і чи може він, зокрема, реалізуватись із «допомогою» Тоталітарного суспільства (тобто розглядаються в деякому розумінні «змі¬шані стани»). Це дуже принципове питання — яким методом реалізується перехід від одного суспільства до іншого і, зокрема, від Ідеалістичного — до Ефективного, навіть якщо якось заіндексовані перехідні суспільства (підрозд. 3.3.10). Формально мова може йти про імплікацію типу: (ВС -> ПС) -> РС, (1) де ВС — «вихідне» суспільство, ПС — «перехідне» суспільство, РС — «результуюче» суспільство і про можливі методи, за допомогою яких реалізується цей перехід. Звісно, назви умовні, як і те, що під «суспільствами» розуміються їхні (логічні) моделі. Зокрема, як приклад ми розглядаємо лише варіант, коли ВС — Ідеалістичне, а РС — Ефективне суспільства. Що стосується ПС, то тут слід дещо пояснити. Раніше я визначав перехідні суспільства, виходячи із аналізу таблиці істинності рис. 1 підрозд. 3.4.7, тобто таблиці істинності безпосередньо форми: (ВС -> РС). «Перехідні» суспільства індексувались, виходячи із її рядків, кожен з яких вважався базовим (або основним) для відповідної форми. Звісно, це формально зовсім не те саме, що визначити ПС виходячи із формули (1). Але, враховуючи початкову умову, про «змістовні» міркування ми приймаємо більш наочну, хоч і не зовсім точну інтерпретацію.
Вы читаете Інформатика інвестування
