Зупинимось на цьому докладніше, виходячи з дещо іншої точки зору. Визначимо, наприклад, форму з її таблицею істинності як модель першого ступеня системності. Будемо говорити, що рядки таблиці істинності індексують стани-1, в яких може перебувати форма «система» з СС=1. Далі по аналогії можна говорити про стани-2 системи, моделлю якої є деякі логічні форми. Володя: — Я не зрозумів, хіба множину логічних форм не можна представити у вигляді однієї форми? — В загальному випадку не завжди, якщо врахувати «принципову» невизначеність під час опису деяких систем «фактор часу» і т. ін. Та про це докладно говорити тут не будемо, а обмежимось поняттями «станів» поки що для двох СС. Більше того, щоб уникнути непорозумінь, будемо називати стан-1 (тобто рядок у таблиці істинності) значенням форми, а стан-2 просто станом (системи, що моделюється). Стани будемо називати чистими, якщо форма (модель) має повністю визначене значення, і змішаними, якщо відома лише множина можливих станів (форм для інших СС), хоча допустимі в залежності від СС й інші визначення, які ми, можливо, колись і розглянемо. А поки що це просто для первісної аналогії з фізикою, разом з якою ми ж будуємо ІНФОРМАТИКУ і АТС. В цій термінології, яка може бути корисною надалі, ми виконуємо в основному не формальне, «змістовне» моделювання змішаних станів перехідного суспільства (на прикладі переходу Ідеалістичне -> Ефективне). «Не формальність» полягає у визначенні зв’язку суспільств, зокрема «чистих», із нашим перехід¬ним суспільством шляхом пошуку спільних значень відповідних форм, із подальшим їх ранжуванням за «ступенем спільності» і «значущості». При цьому для станів суспільств беремо тільки їх базове значення (базовий рядок — підрозд. 3.3.7), аналогічно до того, як пізніше (підрозд. 3.3.10) навпаки — визначали форми суспільств за одним із рядків таблиці істинності (значень) перехідного. Доречно зазначити, що кожна елементарна кон’юнкція в ДДНФ є чистим станом, бо має тільки одне істинне значення. Можна було б проаналізувати зв’язок перехідного суспільства з іншими безпосередньо на основі ГПЗ і ГСЗ, але аналіз у цьому разі виявився би більш формальним і на цьому етапі, можливо, менш цікавим для економістів. Тому я обмежусь розумним ком- промісом між простотою і змістовністю. Тепер же пропоную розглянути в цьому ж дусі, зіставляючи рядки відповідних таблиць істинності, — суспільство Тоталі- тарне з його інтерпретацією як методу переходу, або реалізації відповідного перехідного суспільства. Це може бути цікавим і для України, оскільки радянська влада, особливо при Брежнєві, могла б трактуватись і як суспільство Ідеалістичне, бо базувалась не на «об’єктивних» економічних законах, а на деяких ідеалістичних уявленнях, що мали навіть правовий характер. Горбачовська «революція», по суті, була програмно-цільовим впливом на сигнатуру СРСР, що привело, схоже, до виникнення імплікації типу (1) з консеквентом — суспільство Ефективне. Можна було б приписати (потенційному) перехідному суспільству, що, напевне є змішаним, ту чи іншу назву. Але незалежно від цього цікавим є метод, яким цей перехід здійснюватиметься і реалізується зв’язок з іншими суспільствами. Зокрема, одне із них (Тоталітарне) трактується як метод переходу, що U-мовою зрозуміло. Залишаючись в рамках «змістовного» обговорення, природно розглянути можливий зв’язок («кореляцію») методу, характерного для нашої історії (Тоталітарного), з цим переходом. Далі виникає можливість визначити сумісність якогось рядка таблиці істинності цього переходу з «максимальною» істинністю (базовим значенням) «Тоталітарної» форми. Відповідний рядок може вва¬жатись (або «не» залежно від інших факторів і адаптації реальності) також базовим для відповідного перехідного суспільства з відповідною програмно-цільовою зміною сигнатури форми. Тобто, далі йдеться про різні шляхи визначень і можливість їхнього збігу (комутативність діаграм). Втім «історична» істинність не є моїм завданням, оскільки мова йде про зв’язність Н-моделей, а не їхніх інтерпретацій (економічних — зокрема). Тепер звернімо увагу, що форма, яка відповідає Тоталітаризму, хибна лише в одному випадку: коли нема пріоритету держави, і є пріоритет права і особи. Тобто, тоталітарне суспільство в таких умовах існувати не може за визначенням. Це видається логічним. Якщо звернутись до табл. 1 підрозд. 3.3.10, де саме цей четвертий рядок індексований як Еволюційний шлях переходу, то висновок однозначний — за допомогою Тоталітарного суспільства реалізувати Еволюційний шлях розвитку (переходу) неможливо. Може здатися більш спірним існування Тоталітарного методу (чи суспільства) як одного із можливих факторів переходу в умовах, коли один із цих факторів хибний. Розглянемо це, дещо перетворивши вихідну форму: Держава \/~Право \/ ~Особа = = Держава \/ (Право -> ~Особа) = (2) = Держава \/ (Особа -> ~ Право). Імплікація в «першій дужці» може бути істинною і тоді, коли існує пріоритет Права ( ? Право? = 1) і нема пріоритету Особи ( ?Особа? = 0), або й навпаки, причому незалежно від Держави. Але перший випадок несумісний із потенційним шляхом переходу від Ідеалістичного до Ефективного суспільства, який ми зараз розглядаємо (у третьому рядку рис. 1 підрозд. 3.4.7 стоїть значення 0). Щодо другого («Особистого» — табл. 1 підрозд. 3.3.10), то, напевне, в історії були випадки, коли окремі особи «робили» історію і за допомогою Тоталітарного методу полегшували (або й забезпечували) перехід до суспільства ефективного (Піночет?). Що стосується подальших чотирьох рядків в таблиці істинності на рис. 1 підрозд. 3.4.7, то вони уявляються допустимими як можливі шляхи переходу між розглядуваними моделями суспільств, сумісними з Тоталітарним методом такого переходу. Нагадаю (табл. 1 підрозд. 3.3.10) тільки (умовні) назви і порядкові номери цих шляхів (табл. 1). Таблиця 1 5 Державний 6 Груповий 7 Бюрократичний 8 Збалансований Може виникнути хіба що сумнів відносно такої сумісності зі Збалансованим шляхом переходу. Я не знаю, чи можна, скажімо, для Польщі однозначно інтерпретувати впровадження «шокової терапії» як прояв тоталітарних методів (пріоритет держави над правом і особою) в умовах збалансованого шляху переходу, але те, що народ був у захваті й ретельно додержувались всі правові норми на початку такого впровадження, у мене великий сумнів. Так що логіка все ж, напевне, не суперечить історії, хоч ще раз наголошую, інтерпретації такого роду у книзі мають тільки ілюстративний характер. Обговоримо, який із шляхів найбільш «сумісний» із Тоталітар¬ним методом цього переходу. Іншими словами (трохи пофантазуємо на основі «теореми Гегеля»), який шлях переходу за допомогою Тоталітарних методів найбільш імовірний. Спробувати це визначити можна, звернувшись до рис. 1 (підрозд. 3.4.7) і знайшовши рядок, який найбільш корелює зі схемою істинності Тоталітаризму, тобто являє собою базове значення для цієї форми. Неважко визначити, що це п’ятий шлях переходу, який відповідає істинності держави і хибності права і/або особи (за істинністю збігаються всі три змінні рядки рисунку і форми тоталітаризму), що і відповідає формальній — (2) (і, можливо) фактичній суті цього поняття. Якщо звернутися до табл. 1, то видно, що найбільш сумісний з тоталітарним методом переходу від ідеального до ефективного суспільства є державний шлях, що в цілому відповідає інтуїції.
Вы читаете Інформатика інвестування
