Згадаємо тепер про АСА-діаграму і зробимо заміну відповідних позначень. По суті, ми хочемо перейти від білінійної схеми до якоїсь іншої (звісно, мова, як завжди, йде про відповідну ілюстрацію). Процес зіставлення відповідних категорій буде сам по собі вже цікавою, по суті, науковою роботою. Будемо вважати, що перехідне суспільство, визначене формулою (1), з підрозд. 3.4.7 існує, тобто визначаємо його як сS (Україна?). Можна, наприклад, вважати, що воно має ознаку сО — не конкурентоспроможність. Звичайно, для інших задач, чи умов можна класифікувати «конкурентоспроможність» й інакше, наприклад, і як функцію, що проектується, тобто пФ (залежно, як завжди, від зручності). Наступне логічне питання, як кваліфікувати інтеграцію? Як ціль (сЦ) чи (потенційну) функцію (сФ), чи метод (сМ) досягнення якоїсь іншої (існуючої!) цілі. Якщо останнє, то ця ціль повинна бути явно сформульована. У прийнятій схемі такої цілі немає. Більше того, як уже зазначалось, в основу всіх понять по¬кладена «Програма діяльності Кабінету Міністрів України», де чітко сказано (як це вже цитувалося), що «Головним завданням сучасного етапу є створення належної бази для набуття Україною повноправного членства в Європейському союзі та формування в суспільстві стійкої проєвропейської більшості. Критеріями досягнення зазначеної стратегічної цілі будуть:» (виділений шрифт — у документі, що підкреслює важливість цього положення). Далі йде перелік відповідних критеріїв на кшталт «…членства в Світовій організації торгівлі... визнання Європейським союзом…». Тобто, по-перше, ясно, що в прийнятій схемі інтеграція — ціль. От тільки яка — існуюча чи та, що проектується. Якщо вважати її останньою, то яка ж існуюча ціль Уряду? Може, «формування стійкої проєвропейської більшості»? Якщо так, то якими функціями і методами Уряд прагне досягнути зазначеної цілі? Судячи з того, що етап аналіз, який логічно було б пов’язати з першим (найкоротшим) розділом Програми, звівся до переліку недоліків і ніяк не був структурованим згідно з АСА-діаграмою, функції і методи, якими досягається поставлена ціль, повинні бути якось перелічені далі. Але далі йдуть Стратегічні цілі (розділ ІІ), Пріоритетні завдання (розділ ІІІ), що є найбільшим за обсягом, і Очікувані результати реалізації програми (розділ ІV), що поряд із розділом І — найменший. Читач, звісно, помітив, що ми зараз немовби повернулися до підрозд. 1.7.8 та й до інших пунктів, де розглядалась ця програма. Яка мета? По-перше, це тільки ілюстрація методів, які розглядаються в книзі, а не вичерпний аналіз Програми. І тому, у міру того, як вводяться нові поняття, я використовую ту ж СІ для їхньої ілюстрації. Ну і, по-друге, я не сумніваюсь, що Уряд ретельно працював над цією програмою і мені хочеться просто про неї нагадати, оскільки я чогось підозрюю, що після її затвердження про неї просто забули. Щоправда, інколи хтось згадає, що ми йдемо вперед у відповідності з «Програмою…», але щодо того, у чому ця відповідність полягає, існують (якщо взагалі існують) різні думки. Якщо це дійсно так, то я думаю читач зрозуміє чому. А якщо — ні, то можу запропонувати свою версію в дещо загальній формі: погано структуровані декларації про наміри в принципі не можуть бути керівництвом до дій, а в найкращому разі — бути історичними пам’ятками на зразок гробниць ацтеків, де все загадково, невизначено, хоч і багатообіцяюче. Іра: — Давайте все ж по суті структуризації Урядових категорій і визначення співвідношення програми Уряду і формули (1) підрозд. 3.4.7 в загальному випадку. Невже ж ми в змозі оперувати лише трьома поняттями? 3.5.2. АСА-діаграма нормального суспільства Судячи з попереднього обговорення першу частину зауваження Іри реалізувати зовсім не просто, але, звісно, якось треба. Напрошується такий варіант (в рамках використовуваних агрегованих понять). Спочатку на рівні співвідношення цих понять із категоріями АСА- діаграми для «нормального» суспільства. Під цим терміном будемо розуміти поняття з діаграмою, що утворюється в результаті морфізму схеми АСА-діа¬грами (з «канонічною» схемою) у категорію відповідних понять, задекларованих у формі (1) з підрозд. 3.4.7, інакше — діаграму типу АСА з прямокутною схемою над категорією агрегованих понять суспільства. Поки що будемо використовувати модифікований, «трьохвузловий» варіант АСА-діаграми понять (див. підрозд. 1.7.6) без правої частини (категорій реалізації), з деякими особливостями в позначеннях, на яких коротко спинимося. У принципі можливо трактувати поняття систем в АСА-діаграмі як скорочене позначення множин (а точніше діаграм, чи категорій) ознак, функцій, методів і цілей (або тільки деяких із цих понять), що є її характеристиками. Виходячи з цього, залежно від тієї чи іншої задачі можна під системою розуміти які завгодно її характеристики (які ж, звісно, теж системи), обумовлюючи, звичайно, кожного разу те чи інше визначення. Можливі й інші точки зору, коли, скажімо, система визначається спочатку (дедуктивно) як якась модель, характеристики якої зіставляються з іншими, і т. ін. Зрозуміло, що це питання зручності. У цьому контексті нам буде зручно тут розглядати АСА-діаграму в її «першому» розумінні. У такому випадку можна системи (поки що) явно не індексувати у вигляді вузла (оскільки вона вся являє собою відповідну схему), а розпочати з індексування її основної ознаки, ідентифікуючи її в деяких випадках як, власне, систему. Коректніше було б розглянути скорочений варіант АСА-діа-грами за рахунок пропущення категорії методів, з явною індексацією систем. Але в такому разі ми б мали «більш розтягнуту» прямокутну схему, з поняттями і схемами, що не повністю збігаються з попередніми, а це зараз не зручно. Я виділив обговоренню цього в цілому формального питання досить багато місця з метою фіксації ще раз основного положення — співвідношення понять істинності й зручності (що визначається «відчуттям» можливості реалізації ПІБ) під час моделювання. Так-от для зручності обговорення «істини» поки що і вводяться лише шість понять в рамках ІС:=суспільство, що, з урахуванням вищевикладеного, будемо розглядати як «заголовок» відповідної АСА-діаграми. При цьому будемо використовувати прийняті в підрозд. 3.2.3 КС, а також інколи «пояснюючі», більш докладні (для наочності) предметні рубрики, пов’язані з первісними поняттями: Особа (права особи):=сО. Напевне це — основна ознака нормальної держави (пригадався «Основний інстинкт» — пробачте, але вже дуже інтелектуальний фільм). Держава (права держави):=сФ. Можна трактувати як визначальну функцію, за допомогою якої реалізується основна ознака. Багатство (не бідність):=сЦ. Я з цим не згоден, але в сучасних умовах за досягнутого рівня розвитку людства як ІС, напевне, це все-таки так. Інтеграція:=пЦ. Виходячи з поняття зв’язності, як основного критерію (підрозд. 1.6.4), та історичних тенденцій розвитку цивілізацій, можна вважати таке тлумачення поняття «інтеграція» допустимим. Конкурентоспроможність:=пФ. Підозрюю, що ніяка рівноправна, ефективна інтеграція неможлива без реалізації цієї агрегованої функції. Право (особи і/або держави):=пО. Логічно припустити, що гармонійний розвиток особи або/і держави і є саме таким союзом, який являє собою основну ознаку «збалансованого» суспільства в результаті реалізації пЦ. В категорії загальносистемних понять це випливає із основних законів «ефективної» реалізації ПІБ між індуктивною і дедуктивною компонентами. У більш загальному контексті мова йтиме про Право як таке (тому стоять дужки). У принципі це поняття інколи можна узагальнити на «суспільствотвірну» дедуктивну модель СІ («Матрицю» за однойменним цікавим фільмом). Підкреслю ще раз, що всі введені терміни категорії економіки, чи там суспільствознавства, насправді є морфізмом загальносистемної схеми (з відповідними об’єктами) у цю категорію, терміни, так би мовити, є «розфарбованими» загальносистемними термінами. У результаті отримаємо модель, діаграму (нормального) суспільства типу мінімально прямокутної (але не біпрямокутної) схеми зі стандартними морфізмами АСА-діаграми. Рис. 1. Діаграма нормального суспільства Якщо інтерпретувати «стрілочки» як імплікації (або — ні) то, виходячи з цього рисунка, відповідна логічна форма матиме вигляд: сО -> сФ -> сЦ -> пЦ -> пФ -> пО. (1)
Вы читаете Інформатика інвестування
