Для подальшого аналізу і зіставлення з раніше отриманим матеріалом упровадимо позначення згідно з попереднім підрозділом, з урахуванням особливості U-мови. Формула (1) перепишеть¬ся у вигляді (тільки другий рядок — імплікативна форма): пО -> (сО -> сФ). (2) Ця форма видається навіть більш наочною. Її можна прочитати й так: необхідною умовою того, щоб основною ознакою суспільства, що проектується (на етапі програмування майбутнього розвитку — створення пS), була пріоритетність права держави або/і особи є достатність пріоритетності права особи для пріоритетності права держави в існуючій системі (тобто, на етапі аналізу сS). Іншими словами, передбачається забезпечити пріоритетність (у часі) прав особи в існуючій системі над правами дер¬жави, щоб створити пS із відповідною ознакою пО. Найцікавішим тут є факт, що мова дійсно йде про перехідне суспільство, в усякому разі таке розуміння видається природним. З іншого боку, схема форми, тобто послідовність морфізмів не відповідає «канонічній» схемі АСА-діаграми, яка передбачає іншу послідовність для нормального суспільства. Так що вже виходячи із самого вигляду схеми можна говорити про «не нормальність» схеми (суспільства), що цілком природно, оскільки воно перехідне. Цікаво, який же вигляд матиме ця схема, якщо спробувати звести її хоча б частково до «канонічної». Неважко переконатися, що вона може мати дуже «некрасивий» вигляд: ~(сО -> сФ) -> ~пО. Дужки тут і, як це випливає з угод відносно запису логічних форм, визначають послідовність виконання тих чи інших операцій. У «часі» спочатку реалізується перша імплікація, потім заперечення, і вже потім — друга. Ця форма допускає трохи іншу трактовку: хибність існуючих взаємозв’язків ознак і функцій являє собою достатню умову для хибності проектованих ознак. При морфізмі у вибрані економічні категорії матимемо таку діаграму: ~(Особа -> Держава) -> ~Право. Тобто, можна сказати, що хибність того, що права держави є наслідком прав особи, виявляється достатньою умовою для хибності загального права. Чи можна це розуміти, що в деяких випадках, зокрема в перехідному суспільстві, саме відсутність первісності прав особи по відношенню до держави може призвести до хибності загальних прав, судити читачу. В усякому разі, виходячи з досвіду деяких країн Східної Європи, це видається досить правдоподібним. Що стосується першої частини формули (1) з підрозд. 3.4.7, то вона може мати, наприклад, вигляд: (~пФ -> пЦ) -> ~сЦ = = (~пЦ -> пФ) -> ~сЦ = = сЦ -> ~(~пЦ -> пФ), (3) де позначення вибрано згідно з підрозд. 3.5.2. Для наочності випишемо їх для цієї форми ще раз, нагадуючи, що мова йде лише про одну можливу інтерпретацію, пов’язану з Програмою Кабміну: Багатство (не бідність):=сЦ; Інтеграція:=пЦ; Конкурентоспроможність:=пФ. З точки зору формальної логіки всі ці форми еквівалентні, але погодьтесь, що вони можуть мати різний «семантичний» зміст, або, принаймні, по-різному стимулювати творчість. У першій формі стверджується, що достатньою умовою для хибності існуючих цілей (багатство) є істинність того, що із хибності проектованих функцій (конкурентоспроможність) випливає істинність проектованих цілей (інтеграція). Сказати, що це досить зрозуміло, було б надто сміливим, хоча можна було б вважати, що за умови, коли із хибності пФ випливає істинність пЦ, то це може призвести тільки до подальшого збідніння (~сЦ). Чи означає це, зокрема, що при хибності пФ (поганому визначенні (?) функцій, за допомогою яких ми хочемо реалізувати пЦ) не зможуть реалізовуватись навіть існуючі цілі, не дуже ясно. Можна, правда, спробувати інтерпретувати форму так, що хибність сЦ є необхідною умовою для того, щоб із хибності пФ випливала істинність пЦ, або ж навпаки (із хибності пЦ істинність пФ — друга форма з (3)). Така інтерпретація в «економічних» термінах, що наводяться в дужках, можливо, і дасть якусь основу для роздумів, але в загальному випадку — у категоріях АСА-діаграми, вона не дуже наочна. Річ-то в тім, що проаналізувати всі можливі варіанти однієї і тієї ж (навіть досить простої форми), особливо з урахуванням динамічної імплікації, просто неможливо. Тому так важливі схеми, які регламентують найбільш ефективні шляхи аналізу—синтезу—адаптації будь-яких систем. Ну, звісно, я маю на увазі в першу чергу АСА-діаграму. Дійсно, третя форма в (3), яка сконструйована відповідно до послідовності морфізмів, що насамперед регламентується АСА-діаграмою, найбільш наочна. Вона може, наприклад (за деяких додаткових умов), означати, що, виходячи з існуючих цілей (сЦ), як достатньої умови, ми не зможемо реалізувати, навіть за наявності можливостей (пФ), хибні проектовані цілі (~пЦ). Інша можлива інтерпретація (з урахуванням послідовності в часі): необхідною умовою переходу від етапу аналізу до синтезу для даної форми є хибність переходу від хибних цілей до проектованих функцій. Погодьтесь, що це відповідає інтуїції і… приводить до деяких роздумів відносно визначення схем взаємозв’язку понять Стратегічних цілей Уряду. Якщо повернутись до «економічних» категорій, то тут можливі різні «домисли»: наприклад, що «третя» форма, зокрема, може означати, що Багатство (сЦ) є достатньою умовою для того, щоб стала хибною можливість переходу без Інтеграції (~пЦ) до Конкурентоспроможності (пФ). А що, може дійсно треба спочатку зробити народ багатим, і тоді будуть виключені помилки, багаті — розумніші? У цілому формула (1) з підрозд. 3.4.7 з урахуванням формули (2) поточного пункту може мати різний вигляд в залежності від вибраної логічної схеми. Можна було б, виходячи із попередніх міркувань, де я розглянув «часткові» канонічні форми (окремо для першої і другої частини форми (1) з підрозд. 3.4.7), спробувати виписати загальну форму в канонічному вигляді. Це досить складно. Нагадаю, що виходячи зі згаданих «часткових» канонічних форм, ми дістаємо форму у вигляді: сЦ -> ~(~пЦ -> пФ) -> ~ (сО -> сФ) -> ~пО. (4) Перетворити її у «повністю канонічну» (в рамках вибраних категорій) не дуже просто, та й сумнівно, що її буде зручно пояснювати, хоча, звісно, це можливо. В усякому разі вже на цьому етапі очевидно, що в своїй програмі Кабмін явно відхилився від «нормальної», канонічної схеми, так що, на відміну від рис. 1 підрозд. 3.5.2, його діаграма буде явно менш «красивою». Але це питання вже не тільки естетики, але й політики, бо складні, некрасиві форми важко аналізувати й приймати правильні рішення, що й демонструє нам розвиток, зокрема України. 3.5.4. Краса врятує світ: імплікативні графи Читач (скептик): — Звісно, можна так підібрати поняття, хай навіть із такого поважного документа (хай — СІ), як Програма Кабміну і такі схеми їх взаємозв’язку, що результат буде настільки «некрасивим», наскільки це відповідає хворобливій уяві автора. — Це правильно, якби у мене була така мета, але я намагався, навпаки, по можливості об’єктивно проаналізувати програму Каб¬міну і всі поняття вибирав прямо виходячи із його визначень. Та головне в тому, що все це, звісно, тільки ілюстрація деяких можливостей ІНФОРМАТИКИ і логіки як мов аналізу, синтезу і адаптації довільних моделей. Читач може самостійно вибрати відповідні об’єкти і морфізми з тієї ж Програми, але я буду дуже здивованим, якщо відповідні схеми і категорії будуть «красивими». Думаю, це довгострокова умова істини і… теореми Гегеля.
Вы читаете Інформатика інвестування
