— Зокрема, але може й та ж держава (та, звісно, не обов’яз-ково), яка є існуючою системою, але в інший момент часу (зміна вторинної догми по (2)), що і дозволяє реалізувати «багатоваріантність» під час пошуку «зручних» моделей при різних «догмах». Давайте, одначе, домовимося про скорочення в цьому розділі явних позначень, зокрема «моментів» часу і «ступенів си¬стемності» (порівняйте «повне» зображення АСА-діаграми категорій — рис. 1 із підрозд. 2.7.1), що логічно приводить до деякої невизначеності, на яку ми з читачем свідомо підемо, щоб зайвий раз на неформальному рівні проілюструвати переваги формалізації. Для пЦ можна вибрати, наприклад, просто множину сЦ (див. рис. 2 підрозд. 3.5.5), скажімо, з атрибутом — «удосконалити» чи подібним. Так, виходячи із класу програм, можна визначити пЦ найпростіше шляхом доповнення сЦ поняттями, пов’язаними з категорією «удосконалення» на зразок «збільшити» (зв’язність, рівень самозбереження, міць, чи надійність ІС, зокрема, держави, прибуток, багатство…), залежно від «ваги» тих чи інших цілей. Наголошую ще раз, що первісний вибір вихідних понять, тобто етап визначення, як правило, у (гуманітарних) науках і взагалі...не може (а може й не повинен) бути повністю формалізований. Для інших характеристик пS для ілюстрації обмежимося деякими підмножинами відповідних атрибутів ІС і СІ. В якості можливих методів реалізації пЦ візьмемо для прикладу таку невелику множину пМ={Програмно-цільові, Еволюційні, ЕПЦМ}. Характеристики пФ виберемо із технічного завдання на РАСУНТ УССР як фрагмент множини функцій ергатичних (людино-машинних) систем: пФ={Збір (інформації), Трансформація (інформації — перетворення її у форму, доступну відповідним ІС), Класифікація (і сортування), Накопичення (і зберіган¬ня), Факторне моделювання, Оптимізаційне моделювання, Запит, Пошук (інформації по запиту), Передача (інформації), Формування (варіантів) рішень}. У цьому переліку виділено КС із невеличкими поясненнями звичайним шрифтом. У принципі, гадаю, все ясно, хіба що слід відмітити, що Факторне моделювання відноситься до етапів визначення й ідентифікації, а Оптимізаційне — до етапу специфікації за явно заданої кінцевої мети моделювання. Щодо пО, то обмежимось тут мінімумом наочних ознак пS: пО={Неформалізовані, Формалізовані, Загальнодоступні, Обмеженого доступу, Недоступні}. Системи, що проектуються — пS, як про це вже було домовлено, відносяться або до ІС, або до СІ. Знову ж таки виберемо для ілюстрації невеличку підмножину понять із категорії з явно суспільним «пофарбуванням». пS={ (ІС): Репресивні, Преса, Судові, Контролюючі, Облікуючі, Нормуючі, (СІ):Юридичні норми (права), Плани, Прогнози, Директивні документи }. Фрагмент одного з можливих «дерев» (тільки вікно ідентифікації) характеристик пS наведено на рис. 1, де замість слова «збільшити» чи йому подібного для пЦ використовується значок «+». Рис. 1 Кілька невеличких коментарів до рис. 1. Зроблено вже досить багато застережень щодо неоднозначності якої завгодно класифікації U-мовою, яка неминуча на етапах визначення, ідентифікації і специфікації моделей, аж поки всі (або принаймні ті, що ними користуються) не повірять у їх істинність і вони не стануть аксіомою чи догмою (залежно від способу отримання довіри чи схильністю автора до гумору). Щоб не забути це у принципі важливе положення, через яке виникають усі непорозуміння — від сімейних до… (згадайте: «все говорят — нет правды на земле, но правды нет и выше»), назвемо це положення догмою неоднозначності. Оксана: — Щось я не розумію, чому визначення даються ближче до кінця, а не на початку книги. — Але ж книга, як і всяка модель, є реалізацією ПІБ між індукцією («навколишнім світом») і дедукцією (моделями автора). А це можливо або за схемою індукція-дедукція (ІнС), або ж навпаки, (ПрС) що ми з Вами протягом всієї книги і намагалися робити, бо ж хотілося сказати щось нове, а не ставити у важке становище паперову промисловість, виходячи з надії, що кількість переходить в якість. А між іншим, останній принцип взагалі-то правильний, бо тверде і обмежене «тіло» (думок) під час форсування кількості публікацій може й випаровуватися. 3.5.7. «Людина… понад усе» Тепер саме час повернутися до «людського потенціалу», який при вибраній агрегованій догмі інтерпретації позначено як рS (підрозд. 3.5.6). Доречно ще раз звернути увагу, що в цьому випадку «людський потенціал» може вважатися, зокрема, наслідком морфізму економіки в управління (перший рядок (2)), або управління в економіку (другий рядок). При цьому тільки для даних схем він є «останнім наслідком» при обох догмах. Саме у зв’язку з цим доведеться, враховуючи «теорему Гегеля» (розділ 3.4), більш докладно проаналізувати можливі характеристики цього поняття (поки що в цій книзі — U-мовою). Як можна описати «людський потенціал»? «Наприклад, ООН використовує такий показник, як індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП), який враховує ВВП на душу населення, середню довговічність життя населення, а також рівень освіти в окремій державі» [13]. Це специфікована характеристика поняття незалежно від її міри істинності. Але ж саме останнє і є найбільш важливою, бо, наприклад, ІРЛП в СРСР був, напевне, вищим, ніж у сучасній Україні, та, можливо, і в більшості країн перехідної економіки. І якщо вважати цю характеристику визначальною, то абсолютно незрозуміло, чого це ми кудись «переходимо». Аргумент, що далі ІРЛП підвищуватиметься, зразу ж викликає відомі контраргументи про «вищий, навіть порівняно з розвиненими країнами, рівень освіти і науки в СРСР, тривалість життя…». Мені тільки абсолютно незрозуміло, чому, незважаючи на це, «в порівнянні з....», СРСР мав аж одного Нобелівського лауреата в науці (Канторовича), та й то випадково (у свій час не посадили), і вже зовсім точно, втратив щонайменше чотирьох в літературі (Буніна, Пастернака, Солженіцина і Бродського) вже зовсім не випадково, а от Америка... Читач (комуніст): — Вона ж зманює найкращих вчених зі всього світу. — Точно і, що цікаво, ці вчені туди їдуть, незважаючи на «вищий… в порівнянні…», може тому, що щодо довговічності, то «засуджені навічно» вже за визначенням найбільш «довговічні». Так що відносно міри істинності ІРЛП треба ще подумати. Втім і так ясно, що починати зразу зі специфікації для погано визначених й ідентифікованих понять значить закінчити цю процедуру разом з Анною. І взагалі, щодо прямої залежності, скажімо, між ефективністю і рівнем фінансування науки (принаймні фундаментальної) є підозра, що, як співається у відомій пісні, «не в тому річ…». — Ви ж заперечуєте самого себе, бо ж в Америку їдуть саме тому, що там добре платять. — Я не думаю, що А. Ейштейн поїхав саме в Америку з цієї причини, хоч би тому, що, напевне, у нього в той час не було проблем із грошима, як і відкрив свого часу спеціальну теорію відносності саме завдяки існуванню таких проблем. І взагалі мені завжди було цікаво, як більшовики — борці за ідею є водночас матеріалістами, бо ж якщо ідея — первинна, то до чого тут, наприклад, визначальне місце економіки у догмі класиків і практиків марксизму. А може взагалі-то так, про людське око, щоб вивести «всеперемагаючу ідею», а точніше її творців за рамки якої завгодно логічної схеми, тобто створити таку собі абсолютну догму і матеріалістичний Олімп. Справа у тім, що у всіх випадках тільки ті (догми) схем (2) підрозд. 3.5.6 природні, для яких визначальною існуючою системою є людський потенціал, тобто, логічно було б вважати, що сS — людський потенціал, як ІС, і перейти взагалі до інших догматів.
Вы читаете Інформатика інвестування
