поняття, то воно, як на мене, може бути дуже цікавим для аналізу поняття «стану блаженства», яке вельми залежить від («інтелектуальних») можливостей ІС створювати і переробляти інформацію, що суттєво пов’язано з відповідними критеріями. Докладніше це питання я тут не аналізуватиму. До класу приписаних методів, якими повинна була керуватися «Людина» («радянська»), можна віднести, наприклад, такі методи, як: «Границі Я — …ступінь доступності свідомості зовнішніх стосовно нього впливів». Ці «границі», як метод «обмеження свідомості», характерні для будь-якої тоталітарної(?) системи. По суті це означає обмеження «неформальних», тобто неконтрольованих зв’язків в рамках «людського потенціалу», як ІС, в надії збільшення зв’язності (а до цього прагне будь-яка система) за рахунок зв’язків формалізованих, безпечних для «Человека». «Железный занавес» — один із практичних наслідків реалізації цього методу. Але для того, щоб цей «стратегічний» метод став можливим, треба було використати і якийсь «тактичний». Таким методом, зокрема, могла би прислужитися: «Ехолалія (від грец. echo — відображення звуку і laleo — говорю) — неконтрольоване повторення слів, почутих у чужій мові». Звісно, в нашому випадку мова йде про СІ («мову марксистько-ленінських догм»). Для суспільства в цілому, можливо, цікавим буде вибрати, як приклад, такі (реалізовані) методи, що пов’язані з відповідними цілями: «Закон Йоста — емпірична закономірність, виявлена в 1895 р. А. Йостом, відповідно до якої при рівній імовірності відтворення з пам’яті безглуздої інформації більш стара інформація повільніше забувається і вимагає під час доучування меншої кількості повторень. Механізмом, що лежить в основі цієї закономірності, виступає переклад інформації з короткочасної пам’яті в довгострокову». Цей закон, якщо розглядати його як метод, що визначає якісь функції суспільства, цікавий, по-перше, тому, що пояснював, чому за радянських часів повторювались в основному одні і ті самі лозунги, незважаючи на поточність «безглуздої інформації», що в повній мірі представлялася «об’єктивною реальністю». По-друге, його формулювання порівняно легко адаптувати до будь-яких ІС (тобто, воно досить «загальносистемне»). «Біхевіоризм (від англ. behaviour — поводження) — в ньому фігурує не суб’єктивний світ людини, а об’єктивно фіксовані характеристики поводження, що викликані якими-небудь зовнішніми впливами. При цьому як одиниця аналізу поводження постулюється зв’язок стимулу (S) і відповідної реакції (R)». Видається очевидним, що саме цим методом (на рівні використання «умовних рефлексів») користувалися під час управління можновладці, та й у самому суспільстві в цілому «суб’єктивний світ людини» закінчувався в основному «на кухні». Розглянемо тепер без особливої деталізації і класифікації деякі коментарі до понять в інших вікнах рис. 1. Загалом було б дуже непогано, якби читач використав якийсь психологічний довідник і в якості, так би мовити, вправи зробив відповідну адаптацію понять, розширивши їхній обсяг до моделі ІС—СІ ІНФОР¬МАТИКИ. Реалізовані радянською системою на Людині деякі нормативні функції (рФ) «людського потенціалу»: «Амнезія — часткова втрата здатності зберігати в пам’яті інформацію, що знову надходить. Фрустрація (від лат. frustratio — обман, марне чекання) — негативний психічний стан, зумовлений неможливістю задоволення тих або інших потреб. Цей стан виявляється в переживаннях розчарування, тривоги, дратівливості, нарешті, розпачі. Ефективність діяльності при цьому істотно знижується. Центрація — поняття генетичної теорії Ж. Піаже, що виражає утруднення в переході на позицію об’єктивного спо- стерігача. З’являється як властивість егоцентризму в процесі мислення. Лата — етноспецифічний термін, що позначає синдром. Характеризується порушенням в екстремальній ситуації поводження, що розгортається за типом повторення дій, фраз і жестів інших автоматичним виконанням наказів, стереотипним повторенням окремих пропозицій. Аномія (опис в основному вікні рис. 1). Амок характеризується раптовим виникненням панічних станів». Що стосується реалізованих ознак рО, то я зазначу тільки одну, що, як на мене, у деякому сенсі є важливою не тільки для «людського потенціалу», а й для інших ІС: «Домінанта (від лат. dominus — пануючий) — поняття… позначає пануючий у той або інший часовий відрізок вогнище порушення в… системі, на якому відбувається переключення подразників, що звичайно індиферентні щодо цього вогнища. За рахунок цього порушення накопичується, а робота… «підсистем» гальмується. Домінанта характеризується підвищеною збудливістю, стійкістю порушення, що є основою спрямованого поводження». У скороченому стандартному варіанті визначення я змінив тільки одне слово, що зробило визначення більш «інформативним». Гадаю спеціалісти-економісти (і не…) зможуть легко знайти у своїх галузях приклади ознак, що так чи інакше пов’язані з цим поняттям. Що стосується інших рО, що наводяться у відповідному вікні на рис. 1, то, я сподіваюсь, що, можливо, їхня невизначеність тут викличе бажання, скажімо у спеціаліста з МЕ, подивитися психологічний словник або звернутися «до колеги, який працює через три кімнати далі по коридору» (Н. Вінер), а це і є одним із завдань книги і першим кроком до створення загальних моделей ІНФОРМАТИКИ. Щодо тих ІС і СІ, які можна класифікувати як рS (вікно «Системи» на рис. 1), то об’єкти у цьому вікні видаються очевидними, звісно, як приклади на відповідному рівні агрегації. Повертаючись до загальної характеристики атрибутів, наведених на рис. 1, я ні в якому разі не хочу сказати, що весь радянський «людський потенціал» був наслідком чи реалізував саме такі цілі, методи, функції і мав відповідні ознаки в своїй поведінці протягом всього існування. Як Ви розумієте, мова йде тільки про ті (деякі) наслідки, які тією чи іншою мірою випливали із загальної моделі (догми) системи. Знову ж таки, я не претендую на єдино можливу істинність наведеної класифікації — це, напевне, завдання відповідних спеціалістів. Моє ж завдання полягало тільки в тому, щоб привернути увагу до можливої ефективності синтезу моделей на базі єдиної метамоделі ІНФОРМАТИКИ в запропонованому тут варіанті, з допомогою ЕПЦМ. Іра: — А до чого тут назва підрозділу? — Слава Богу, дочекався… гадаю, що головним фактором перебудови економіки і суспільства є людина, що сповідує ці три слова. 3.5.10. Обійдемося без шпаргалок? Зміна суспільного ладу, а саме цим Україна займається з моменту проголошення своєї незалежності, означає, по суті, зміну механізму реалізації зв’язності ІС і СІ для всіх «суспільних» ступенів системності. Зокрема це повною мірою стосується і освітніх установ, що, звичайно, є типовими ІС. Саме з цим пов’язані пошуки нових навчальних технологій, які б відповідали сьогоденню. Основна ціль цих технологій — саме забезпечення максимальної зв’язності суспільства в рамках нормальної ринкової парадигми, на основі програмно-цільової ево¬люції (ЕПЦМ) СІ найважливіших ІС найменшого ступеня системності — людини. Читач (колега): — Воно, звісно, так, але навіщо ці абстракції, адже це все можна сказати і простіше, щось на зразок — студенти повинні вчитися тому, що їм це буде потрібно надалі. — Можна, але нам буде важкувато в такій формі пов’язати, скажімо, шпаргалки з рекомендаціями МВФ чи Кабмін зі студентом, а його Програму — з екзаменаційною роботою, коли було важко списувати (хоч і звикли) і нелегко придумувати (бо не звикли).
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату