Саме це, забігаючи дещо вперед, я й зроблю в наступному розділі — 3.6, переходячи до первинної догми схеми і вторинних догм інтерпретації об’єктів, бо, скажімо, й економіка, і система управління створена людиною. Так що за великим рахунком, та й керуючись просто здоровим глуздом слід було б розглядати як, можливо, перспективні для ефективного розвитку людства тільки дві догми із (2) підрозд. 3.5.6 (і далі (1) підрозд. 3.6.2): «ліберально-економічну» («інформативну») і «ліберально-державну» («інформаційну»), тобто, сперечатись можуть хіба що Хаєк і Кейс, якщо пов’язати їх (звісно, значною мірою умовно, у зв’язку з догмою невизначеності) з відповідними поняттями (порівняйте також підрозд. 1.6.2 й інші підрозділи розділу 1.6). Формально в (2) з підрозд. 3.5.6 ці суспільно-економічні формації в рамках догм схем мають той же смисл, якщо підставити замість позначень «значення» (як про це вже мовилося). Оксана: — Так чого б це не зробити із самого початку і взагалі обмежитися тільки одним догматом інтерпретації. Знову забули про Оккама? — Ніхто не забутий, ніщо не забуто, але так буде зручніше, якщо не зараз, то колись… під час введення категорії часу. — Щось я не дуже відчуваю, що ми наближаємося до якогось кінця, коли не книги, то хоча б розділу. — Давайте вірити і надіятися, що все-таки ми рухаємося в правильному напрямі і що тільки любов прискорить нам цей рух. 3.5.8. Чи завжди добре, коли «сказка становится былью» Іра: — А ось це вже зовсім ні до чого. При чому тут ці поняття, коли мова йде про економіку, ну нехай про людський потенціал? Давайте все ж не відволікатися й «ідентифікуватися». — Давайте, відкладемо «при тому» до наступного пункту і продовжимо процедуру дезагрегації понять пункту попереднього — почнемо з ідентифікації рS — людського потенціалу в рамках прийнятої схеми. Надалі я просто наведу, як на мене, фрагмент основних характеристик АСА-діаграми для цієї категорії (аналогічно тому, як це було зроблено раніше для інших). При цьому як рЦ1 виберемо першу ціль — «розвиток людського потенціалу» із Програми діяльності Кабінету Міністрів України (підрозд. 1.7.8, 3.2.2), правда, в рамках «марксистсько- ленінсь¬ких» схем: перший і другий рядки в (2), підрозд. 3.5.6 (порівняйте також (1) з підрозд. 3.6.2). Читач (із Кабміну): — А при чому тут марксистсько-ленінські схеми? — Тому що в цих схемах на перших місцях була економіка або держава, які «реалізували» людський потенціал, що, підозрюю, свідомо, чи, для сучасного Уряду, підсвідомо, залишилося нам у спадщину. З іншого боку, ця ціль при даному рівні абстрак¬ції, або інакше, без відповідної ідентифікації і специфікації, однакова для всіх догм, що й пояснює значною мірою, скажімо обережно, непослідовний розвиток цивілізацій. Втім, напевне є сенс ще трішки поговорити про місток між формалізацією і не… в тих чи інших догмах. Під впливом різних догм виникає зміна людського потенціалу, формально залежно від його місця в канонічній схемі АСА-діаграми. При цьому такі зміни можуть бути суттєво різними. В усіх випадках логічно вважати, що чим далі від «початку» схеми перебуває людський потенціал, тим більше на нього (і його характеристик) впливи тих категорій (і їхніх характеристик), що стоять ближче до «початку» схеми. Звичайно, це справедливо і для інших категорій. Зокрема, для перших двох схем із (2) підрозд. 3.5.6 (в наступному розділі — підрозд. 3.6.2, в рамках іншого догмату їх можна віднести до догми Маркса—Енгельса—Леніна—Сталіна) людський потенціал може в такому разі розглядатись як реалізована система, про що вже згадувалося. Але у зв’язку з поганою ідентифікацією цього поняття, зокрема великим СС як СІ, його об’єм може містити й ті об’єкти (характеристики), що притаманні й іншим догмам. Різниця почне проявлятися у значеннях мір істинності (вагах) цих об’єктів у різних догмах, аж до рівності 0 чи 1 деяких із них. Але на етапі визначення це в запропонованій моделі проявлятиметься тільки за місцем вихідного поняття в схемі. Іра: — … — Зрозумів. Так що поки розглядатимемо «людський потенціал» як рS, розвиток якого декларується як (перша) ціль (підрозд. 3.2.2) в «Програмі діяльності Кабінету Міністрів України», в категорії марксистської догми, яка вже мала Р-модель у вигляді СРСР. Читач (із Кабміну): — Ну навіщо ж так? Звичайно, я розумію попередні кілька абзаців і згоден, що невизначеність поняття до його ідентифікації дозволяє віднести його до різних догм, але ж чому Ви починаєте із такого зіставлення? — По-перше тому, що ми всі звідтіля і, підозрюю, ще в основному в тій догмі. А по-друге, мені хотілося б, аби читач поки що розсердився і подумав сам в умовах деякої невизначеності, щоб в наступному, останньому розділі ми це зробили, звісно, лише частково, разом і він… мене простив. Володя: — А до чого тут якась «неекономічна» назва цього пункту? — Саме для того, що… по-друге». Тому далі я просто наведу екран (рис. 1) для рS — людського потенціалу «зробленого в СРСР» із дуже невеликими коментарями. Але перед цим поговоримо про деякі цілі, які колись вже були. З «універсальною» (звісно, як правило, пропагандистською) ціллю для всіх суспільно-економічних формацій, а особливо для тих, де вона — рЦ1, ми вже розібралися. Не вдаючись до дискусії (теж, як правило…) щодо ступеня системності — СС цієї цілі, визначимо ще й інші можливі цілі. Тут слід чесно зазначити, що серед Кабмінівських (підрозд. 3.2.2) «підійдуть» і усі інші, правда, відповідно в «урізаному» й «інвертованому» вигляді, що вселяє певну надію, що ми вже не зовсім там, віру в майбутнє, ну і, звичайно ж, любов до Кабміну (у дівчат, та й у хлопців, якщо до часу виходу книги не знімуть віце-прем’єра з енергетики). Почнемо з найбільш реалізованих рЦ дещо не по порядку: рЦ2:= «зниження рівня бідності й примноження багатства партії». Зважаючи на історію становлення цього фрагмента «людського потенціалу», ціль зрозуміла і цілком виправдана. Друга (а може, й перша за ступенем реалізації) ціль: рЦ4:= «забезпечення захисту… держави». Я довго вагався щодо ступеня пріоритетності цих двох цілей. Що й не кажіть, а вони були реалізовані сповна. А от стосовно наступної (за ступенем реалізації) цілі: рЦ3:= «підвищення конкурентоспроможності національної економіки… в галузі озброєнь».
Вы читаете Інформатика інвестування
