— А навіщо така «всеядність», може краще… ах, так, зараз буде сентенція про спеціалізацію і «сверчков» із вступу до розділу 3.4 й ІНФОРМАТИКУ як метанауку… — Та справа ж не в спеціалізації, яка, безсумнівно, потрібна, хоч би у зв’язку із обмеженими можливостями інтелекту якої завгодно ІС, а в її (спеціалізації) організації, коли все ж можна буде порозумітися, реалізуючи принцип ЕКА, а не обмежуватись народною мудрістю типу: «Моя хата скраю», чи не народною звичкою «поклевать ближнего». Іра: — Знову якийсь фрейдизм… ні, матріархат, таки неминучий, давайте все ж до комп’ютера, може хоч він змусить починати з індуктивних моделей, а не обговорювати чи «голова Бріан, чи навпаки…» — Вже… Розглянемо діаграму типу білінійної схеми над категорією навчання, що являє собою типову ІСС-діаграму (підрозд. 2.7.8). Рис. 1 Які можливі нетрадиційні форми взаємодії цих трьох ІС в рамках нових навчальних технологій? Ну, скажімо: 1. Викладач (ІС1) задає студенту (ІС2) якусь тему і рекомендовану літературу (верхня стрілочка — «морфізм»). У зв’язку з тим, що мова йде спочатку тільки про назву, можна сказати, що задається погано описана СІ. 2. Студент спілкується з комп’ютером (ІС3) (відповідні морфізми… в подальшому, у зв’язку з достатньою наочністю рис. 1, індексуватися не будуть) в рамках програми АСА-МП, виділяє «елементи змісту» і т. ін. (див. підрозд. 3.5.5). Цей етап, природно, називається первісним описом заданої погано описаної СІ. 3. Отримані результати студент представляє викладачу, який визначає компетентність студента як експерта, тобто як ІС відіграє роль СЕР (див. підрозд. 3.5.5), звісно, не формально (він же не якась там «залізяка»). 4. Цикл 1—3 можна повторити вже з отриманою СІ, яка вже буде дещо краще описаною, звертаючись до комп’ютера з програмою АСА-Логіка. Звісно, цю програму можна використовувати (як це було проілюстровано в попередніх розділах і буде — в останньому) і на кожному етапі моделювання (як і решту). Можна використати й іншу послідовність морфізмів. Скажімо, комп’ютер, виходячи із КС і рівня складності, синтезує логічну форму, яку студент повинен проаналізувати, синтезувати відповідні висновки з адаптацією до тієї чи іншої реальності. Ілюстрації цих процедур, по суті, і присвячена якщо не вся книга, то принаймні її останній розділ. Цілком зрозуміло, що різних варіантів послідовності «спілкування» трьох ІС, згідно з рис. 1, може бути дуже багато (якщо зважити, що на рисунку 6 стрілочок, то їх буде щонайменше 26 = 64). Так що узгодити послідовність взаємодії, особливо з урахуванням фактора часу, коли кількість можливих послідовностей морфізмів, навіть в рамках найпростішої білінійної схеми різко зростає, зовсім не просто. Справді, якщо Президент дасть якесь завдання Кабміну, а той звернеться до Верховної Ради… Читач (колега): — Хвилиночку, Ви це про що? Яке відношення має Президент до викладача чи Кабмін до студента, і вже зовсім далека аналогія між комп’ютером і Верховною Радою. — Щодо «відношення», то вони все ж таки всі ІС (тому-то і за- індексовані як ІСі, і = 1, 2, 3), хоч, зрозуміло, мають й інші ознаки, а от відносно останнього зауваження… то тут я згоден «аналогія… далека», виходячи з міри загальнозначущості відповідних СІ. Так чи інакше, але навіть послідовність взаємодії тільки трьох ІС не так-то легко узгодити, як показує політична, сімейна, міжнародна чи навчальна практика. Але зробити це все ж в ряді випадків треба, чим і займаються, скажімо, політики в рамках білінійної схеми трьох ІС: Ізраїлю, Палестини і США, або ректорат КНЕУ, викладачі і Вчена Рада університету, або… втім, це ж тільки перший, чи навіть нульовий етап аналізу—синтезу—адаптації моделей, а далі… порівняйте хоч би відповідні чотири етапи опису, які можуть в різних варіантах стати довгими ланцюжками альтернатив (значно довшими, ніж у Анни, і тому частіше з таким же результатом). — Та навіщо тоді така халепа? Ми ж і без цього якось обходимося? — Це точно — «якось» з усіма наслідками протягом останніх днів, років, десятиліть, століть, тисячоліть… залежно від СС тієї чи іншої ІС. — Ну, добре, а до чого тут шпаргалки? — Та річ у тім, що яке б завдання не дав викладач студентові, якщо він (викладач) знає його розв’язання, наприклад із існуючих книг (СІ), то це рішення студент теж знайде, і думати не буде, бо легше списати, якщо знаєш звідки, ніж подумати і попрацювати самому. Чому, чи всім і чи завжди легше — давайте не обговорювати. І тут з’являється шпаргалка, як СІ, що аж ніяк не допомагає збільшити відповідні інформативні перерізи і зв’язність. Якщо вдасться списати, то хороша, а то й відмінна оцінка забезпечена, а потім з часом починаємо дивуватися, як це ми протягом останніх років непомітно від тих, хто міг думати, «списували» рекомендації МВФ, за що отримували якісь оцінки у вигляді кредитів, а зараз не те, щоб взагалі не списувати, а все ж почали думати, оцінюючи самі себе, і якось немовби стали жити краще. — Я розумію Ваш педагогічний трюк — змішувати поняття, показуючи існування досить далеких аналогій (ну добре, одних і тих же понять ІНФОРМАТИКИ), але ж, виходячи з концепції книги, повинні бути і відповідні моделі. Дійсно, для студентів за допомогою АСА-логіка комп’ютер, як це було проілюстровано в попередніх розділах, може синтезувати логічні форми, які не може знати до синтезу навіть викладач. Я розумію, що потім студент (та й викладач) повинні думати, тобто реалізувати Аналіз—Синтез—Адаптацію відповідних моделей (зокрема, на основі АСА-МП), і тут шпаргалки просто ні до чого. Більш того, можна навіть відкрито користуватися літературою — все одно точно таких моделей там не буде, так що справді так можна стимулювати і перевіряти здатність до мислення і розуміння корисності зазначеної операції для всіх. Але ж до чого тут Кабмін, чи МВФ, чи ще якась поважна інстанція (нехай ІС), моделі (нехай СІ) яких синтезуються не якимсь там комп’ютером, який не може врахувати всю складність ситуації, а колективним розумом… — …який враховує насамперед те, що потрібно рахівникам (і це цілком природно). Так що відносно «врахування складності» можуть бути різні думки, що і підтверджує історія людства. Та головне полягає в тому, що просто багатство, котре виникає на основі примітивних схем (на кшталт «весь мир насилья (чи насильем?) мы разрушим до основанья, а затем…», чи зачем…?) не зробило ще нікого щасливим і його істинною ціллю (як і прагненням до слави), далеко не завжди усвідомленою багатьма, є задоволення інстинктивного бажання підвищити свою зв’язність у суспільстві. А оцю основну ціль можна реалізовати тільки на основі розуму, що теж підтверджує історія. Це я до того, що напевне треба намагатися мислити завжди, навіть коли гроші дають під дуже невеликі відсотки і/або викладач ну дуже вже ліберальний, бо інакше наше розв’язання задачі Анни може привести до аналогічних наслідків, як для кожного із нас, так і для всіх разом. Читач (викладач): — Авторе, ви все ж у КНЕУ, і хотілось би, бодай коротко, почути щось нове, скажімо про конкретні програми навчання і навчальні дисципліни (нехай СІ), звісно, якщо ви в змозі змусити Оккама говорити мовою теорії категорій. — Ціную ваш тонкий гумор...Згадаймо розділ 2.6 і визначимо якісь діаграми Пu типу АСА над схемою (категорією) навчальних дисциплін Д (Пu: АСА u--> Д, де «?» позначено як «u -->»). Отримаємо для різних u такі дисципліни як, скажімо, АСА МЕ (аналіз-синтез- адаптація міжнародної економіки), чи там АСА торгівлі, фінансів, обліку...зрештою чого завгодно на основі єдиної моделі, що не дозволяє сутностям множитися без нужди. А це вже Оккам, бо СС цієї моделі дуже високий, може десь на рівні поняття «логіка» (порівняйте АСА логіки і логіка аналізу-синтезу-адаптації...). Відповідно АСА, чи логіка, наприклад
Вы читаете Інформатика інвестування
