Інші можливі «фарби» догм, скажімо, в історичній, фізичній, психологічній чи ще якійсь (в принципі, довільній) категорії, очевидно, можливі, хоч, звісно, досить умовні (як і назви). Але це природно за якої завгодно класифікації, що, з іншого боку, як один із перших етапів синтезу моделей, тільки і дозволяє визначити предмет для дискусій, а не впасти з самого початку в дьюїзм і «забронзовіти» на власній «величі». Зазначу тут тільки одну неоднозначність, що навіть на цьому первісному рівні моделювання в суспільно-економічних категоріях може привести до непорозумінь. Мова йде про «систему управління», яка тільки зокрема може ідентифікуватися з «державою». Можна було б вважати її, скажімо, суспільством і тоді навіть класифікація по «догмах» була б, звичайно, іншою. Поняття суспільства (ІС) могло б розглядатися і як «людський потенціал» (ІС) якогось ступеня системності (СС) із відповідними характеристиками, що, звичайно, справедливо і для держави. Так що знову ж таки йдеться про поняття зручності, що визначається в кінцевому рахунку ступенем реалізації основних законів моделювання (ПІБ, ЕКА, ЕПЦМ,…), який на етапах визначення має незначну міру істинності. З цієї точки зору імена людей (в дужках), як просто скорочення — КС для відповідних догм інтерпретацій, якщо і не безперечні, то все ж допустимі (згадайте, наприклад, психологічні класифікації за типологією Юнга з «Дюма», «Македонським» і іншими символами [83]). Мова, по суті, йде про ІС, з якими пов’язані відповідні СІ, у тому сенсі, що саме вони (люди) створили, чи уособлюють відповідні моделі, догми, що стали програмно-цільовим компонентом у розвитку суспільств (теж, звісно, ІС) по ЕПЦМ і були «керівництвом до дій» протягом ба¬гатьох років для «людського потенціалу». Читач (просто): — Щось я перестав розуміти, про що йде мова. — Тільки про те, що всяка класифікація відносна і стосовно неї щоразу треба робити застереження, по можливості консультуючись з Оккамом. Зокрема, під поняттям «держава» ми раніше розуміли ключове слово (КС), яке індексувало четверту Стратегічну ціль Програми Уряду, а потім (підрозд. 3.5.2): «Держава (права держави):=сФ, що можна в деяких догмах трактувати як визначальну функцію, з допомогою якої реалізується основна ознака… (права особи):=сО». Зараз же ми індексуємо словом «держава» ту чи іншу систему в різних догмах інтерпретацій при фіксованій (канонічній) догмі схеми. — А навіщо? — По-перше, дивись початок попереднього абзацу, по-друге, все — системи (тому маємо право на «переіндексацію», якщо так зручно), по-третє, дивись два останніх слова в дужках, по-четверте, щоб Ви запитали, а значить подумали, по-п’яте, між цими різними морфізмами багато спільного, що може забезпечити збільшення інформаційної і інформативної зв’язності між різними нашими моделями (СІ) і нами, як ІС, звичайно, за умови, коли все обговорюватиметься, що я зараз і роблю, а також робитиму і в подальшому під час ідентифікації в міру необхідності, звичайно з урахуванням запропонованого тут поняття ІНФОР¬МАТИКИ як метамоделі зв’язності ІС—СІ. Нехай читач пробачить мені вплив німецької мови, речення якої на думку, здається М. Твена, нагадують рейки, що сходяться за горизонтом, короткість англійської — недоступна, та й Анна Кареніна все ж від Л. Толстого («задача Анни»), так що — важка (еволюційна) спадковість… що поробиш. Та у всіх випадках ця класифікація за (вторинними) догмами інтерпретації об’єктів (як і «обернена» в минулому розділі) розрахована (як, по суті, і вся книга) на стимулювання дискусій для синтезу ефективних програмно-цільових компонент ЕПЦМ. Зокрема, цікаво було б подискутувати щодо класифікації перехідних країн. Може, наприклад, до ліберально-державних можна було б віднести на пост-радянському просторі, скажімо Естонію, а до державно-ліберальних — Україну, яка все ще розраховує на те, що хтось знає краще за всіх і забуває, що: «Добрими намірами встелена дорога до пекла» (Данте). Напевне, було б також цікаво спробувати якось проранжувати догми інтерпретації за тією чи іншою ознакою, скажімо часовою, або за ефективністю за деяким критерієм, або… але «поля книги надто вузькі», та й «не можна осягнути неосяжне», а може, й непотрібно. Так чи інакше, в результаті експериментів під прапором «чотирьох творців» двох перших догм інтерпретації був отриманий людський потенціал як «реалізована система», яку вивести на визначальне місце сS не так-то й просто, що й ілюструє, зокрема, новітня історія, а також, деякою мірою, попередній розділ. Читач (колега): — Мені все ж здається, що не можна, виходячи із цієї класифікації, зробити однозначні висновки, хоч вона принаймні окреслює окремі «поля» для роздумів. Між іншим, цікаво, чому догма інтерпретацій за Марксом—Енгельсом отримала таку широку популярність. З чого б це? — Щодо догми за Марксом—Енгельсом, то вона визначається саме при вибраній найпростішій, як на мене, інтерпретації (за «бурчанням у шлунку» — див. початок підрозд. 3.6.1), і може, саме тому, і має великий інформативний переріз, якщо врахувати існуючий розподіл IQ. До яких «некрасивих» форм може вона в принципі призвести під час дезагрегації, видно з підрозд. 3.5.3, а щодо рS, то наслідки загальновідомі. Тому Ви маєте рацію в першій частині Вашого зауваження, оскільки, в найкращому випадку поки що можна говорити про етап визначення на досить агрегованому рівні, звісно, в рамках деяких значень міри істинності… Але моделі ще погано ідентифіковані і тим більше погано специфіковані. Тому слід було б принаймні декларувати ще одну догму: намагаймося звільнятися від слова «погано». Але перед цим все ж непогано було б ще раз проілюструвати, що пропоновані моделі цього заслуговують. 3.6.3. Логіка ЕПЦМ й інверсія істинності в двох літерах і стрілочках З огляду на підрозд. 3.6.2 проілюструємо можливість переходу від однієї догми інтерпретації (СІ), або ж одного суспільства (ІС), до іншого. Тобто, мова йде про трансформацію моделей суспільств, визначених в рамках відповідних догм. Скільки всього можливо варіантів трансформацій, якщо взяти за основу канонічну догму схеми? Звісно, це суттєво залежить від кількості факторів (змінних), що характеризують суспільство. В (1) з підрозд. 3.6.2 кожна догма інтерпретації характеризувалася трьома факторами, в результаті чого було визначено шість можливих інтерпретацій. Якщо розглядати їх взаємні трансформації (хоча б попарні), тобто бінарні переходи (морфізми) між ними, то вже у цьому випадку ми матимемо матеріал не на одну книгу з віртуальної (а може й дійсної, якщо теорема Гегеля справедлива) історії суспільств. Тому, як завжди, обмежимося ілюстраціями можливостей можливих ілюстрацій. Почнемо з найпростіших, а це означає — дві змінні (фактори), природно з двома морфізмами, кожний з яких символізуватиме ту чи іншу (спочатку абстрактну) догму інтерпретації об’єктів. Таким чином, нехай спочатку є тільки дві абстрактні змінні: a i b з первинною догмою схеми (a -> b) і догмою інтерпретацій змінних — латинські літери і форми їх перестановок (переходом від імплікації до реплікації). Давайте домовимось говорити в основному про догму інтерпретації форм. Маємо єдину можливість зміни догми: (a -> b) -> (b -> a) = a \/ ~b. (1) Це означає, що (a -> b) — достатня умова для істинності (b -> a), а форма - (a\/~b) — булево тотожна лівій частині рівності (1) і отримана (як це легко перевірити, навіть «вручну») шляхом відповідних формальних перетворень. Тобто ліва частина має ту ж таблицю істинності, що і права (я вважаю, що: «=» — загальнозначуща «<=>»). У зв’язку з цим можна вважати, зокрема, якщо (a -> b) — «вихідне» суспільство, а (b -> a) — «кінцеве», тобто результат переходу (трансформації) « вихідного» суспільства, то такий перехід можливий лише за умови істинності хоч би одного фактора, тобто або a — істинний при і/або хибності фактора b, або при хибності a, b обов’язково має бути хибним. Знову звертаю увагу, що я жодною мірою не намагаюсь ревізувати положення логіки, і мова йде (поки що) не про істинність понять, а про істинність суджень, що, зокрема, відносять поняття до тих чи інших класів (порівн. підрозд. 3.3.5). Для подальшого природно праву частину рівності (1) назвати абстрактним індикатором переходу (потоку) — АІП. Формально для (1): АІП((a -> b) -> (b -> a))= a \/ ~b. (2) У випадку інтерпретації змінних в тій чи іншій категорії (скажімо, економічній) замість літери А в АІП будемо інколи ставити першу літеру назви категорії (наприклад, ЕІП — економічний індикатор потоку).
Вы читаете Інформатика інвестування
