сS -> пS <-> рS. (1) Нагадую, що системи описуються, зокрема, їхніми відповідними характеристиками: О, Ф, М, Ц (порівняйте попередній розділ). «Зокрема», тому що можливі й інші класифікації, та й у рамках даної можна використовувати якусь їх підмножину. «Канонічність», звісно, — річ умовна, але поки що це за домовленістю наша догма (первинна догма схеми). З неї випливає, що первинним, визначальним фактором розвитку є сS. Іншими словами, під час початкового синтезу моделей приймається, що сS впливають на пS, які потім, у свою чергу, діють на рS. Для імплікативних схем (якщо інтерпретувати стрілочки як імплікації) можна вважати, що сS — достатня умова існування пS, а цей факт, разом із реалізацією імплікації, зокрема, — достатня умова для істинності рS. Іра: — Але не слід забувати, що це положення справджується лише коли не поставлено якихось дужок, які можуть регламентувати іншу послідовність. — Як завжди — правильно. Володя: — А подвійна стрілочка в (1) означає еквівалентність пS і рS? — Ні, (логічну) еквівалентність ми позначили інакше (<=>). Згадай програму АСА-Логіка, в розробці якої ти й брав безпосередню участь. А стрілочка «<->» — лише умовне позначення взаємозалежності цих категорій. Більше того, наведена схема в загальному випадку допускає і морфізми (бінарні взаємозв’язки), зокрема і між рS і сS, тобто є діаграмою над білінійною схемою (порівняйте підрозд. 2.7.5, 2.7.8 і загальне обговорення АСА-діаграми в попередніх розділах). Що стосується інтерпретацій рS, то, можливо, все ж найбільш зручними є їх розуміння як результату послідовного впливу сS на (або через) пS. У принципі можна в деяких випадках інтерпретувати стрілочки і як інші логічні оператори, скажімо /\ (чи взагалі якісь бінарні), але при цьому слід враховувати такі властивості, як комутативність, чи асоціативність відповідних змінних і можливість моделювання часової послідовності. Виходячи з цього під «канонічною схемою» я буду інколи (звісно, спеціально обумовлюючи це, якщо можуть виникнути непорозуміння) мати на увазі «скорочену» схему: сS -> пS -> рS. (2) Відносно розуміння пS можна домовлятися по-різному в залежності від зручності моделювання, що, як ми вже знаємо, по суті є чи не найвищим критерієм, незважаючи (а може, саме завдяки) своїй невизначеності. Інтуїтивно можна, наприклад, часто вважати, що пS — інформативні системи (СІ), що являють собою ті чи інші програми розвитку, або ж ІС, що реалізують ці програми. Оксана: — То може логічніше такі ІС вважати рS? — Звісно, в деяких випадках можна й так, з подальшим «перенесенням» їх до іншої категорії, якщо є необхідність синтезувати моделі їх впливу на якісь інші системи. Між іншим, зокрема з точки зору логіки, інколи (якщо морфізми можна інтерпретувати як імплікації) допустимо вважати для канонічної схеми, скажімо, сS — передумовами, пS — моделлю, а рS — наслідками (порівняйте попередні підрозділи, де використовувалася програма АСА-Логіка). Взагалі-то мова йде про різну інтерпретацію основних категорій і канонічної схеми (2) АСА-діаграми (як на цьому наголошувалось раніше), що часто формально зводиться до (послідовної) «перестановки» літер с, п, р під час розгляду якихось систем. Вибір інтерпретацій (фіксованої) канонічної схеми (у прийнятій первинній догмі схеми) будемо для скорочення називати догмами інтерпретації, а міри істинності чи рангів тих чи інших моделей (зокрема, характеристик основних категорій АСА-діа¬грами) — догмою вибору (ранжування). Читач, який прочитав попередній розділ, звичайно, зрозумів, що я його навмисне трохи заплутую в розрахунку на ефект Зейгарник? У принципі можна було б обмежитися тільки догмою вибору, зокрема під час вибору інтерпретацій, але поки що зручніша деяка надмірність. Гадаю, що читачеві буде доречним тут пригадати поняття ПВ — підстави для вибору, СК — суб’єктивні критерії й інший матеріал із підрозд. 2.1.3, та й взагалі відповідних розділів. Читач (колега): — А чи варто вводити якісь нові поняття, що видаються не такими вже й важливими — Оккаму це ж може не сподобатися. Крім того, мені не зовсім зрозуміло використання поняття «догма», що явно пов’язане з негативним відтінком. — Це правильно, та вся справа в тому, що саме догми, як мені здається, визначали розвиток людства як ІС протягом всієї його історії, зокрема в економіці, і тому, зважаючи на наочність і «заключний акорд», перепросимо Оккама. Що ж стосується самого поняття, то я використав його навмисно, щоб підкреслити пріоритет домовленостей над емоціями. Хіба більшість наших положень, якими ми беззастережно користуємось, не є догмами, які часто в науці сором’язливо називають аксіомами. Знаю, знаю, аксіоми колись обговорювали… як і догми. Щоправда, може здатися, що в останньому випадку «домовленість» часто не мала характеру «умовлянь», але боюсь — і в першому випадку «…мала…» лише на перший погляд. Втім давайте, як каже Іра, «ближче до діла». При цьому надалі обмежимось, в основному для наочності, як це вже декларувалося, «догмами» соціально-економічними, з можливим подальшим еволюційним переходом до інших «фарб», з урахуванням, зокрема, попереднього розділу. 3.6.2. Догми як керівництво до дій Розглянемо декілька можливих вторинних догм інтерпретації об’єктів схеми без їх дезагрегації при одній і тій же фіксованій первинній схемі (2) попереднього пункту — канонічної для АСА-діаграми (догма схеми). Догми інтерпретації об’єктів: ? «Економічно-державна» (Маркс—Енгельс): сS — економіка, пS — система, що проектується і/або змінює функціонування сS (для скорочення тут — «система управління», зокрема, «держава»), рS — людський потенціал (скорочений запис — Е-Д). ? «Державно-економічна» (Ленін—Сталін): сS — система управління, пS — економіка, рS — людський потенціал (Д-Е). ? «Економічно-ліберальна» (Сміт): сS — економіка, пS — людський потенціал, рS — система управління (Е-Л). ? «Ліберально-державна» (Кейнс): сS — людський потенціал, пS — система управління, рS — економіка (Л-Д). ? «Ліберально-економічна» (Хаєк): сS — людський потенціал, пS — економіка, рS — система управління (Л-Е). ? «Державно-ліберальна» (Горбачов): сS — система управління, пS — людський потенціал, рS — економіка (Д-Л). (1)
Вы читаете Інформатика інвестування
