аудиту — цікава навчальна програма, а ось, якщо переставити слова, то...це вже щось на зразок «системних підходів», чи там відходів, але аж ніяк не виходів для ІС, що не забули Оккама. Програми навчання, виходячи із принципу ІС-СІ, можуть бути і ду¬же нестандартними. Скажімо, навчальна дисципліна — АСА (логіка) систем може починатися з першого курсу, з урахуванням рис 1. А щодо комп’ютерів, то вони ж теж ІС, як і ми, або, як відмітив В. Маяковський, «все мы, друзья, немножко лошади, каждый из нас по-своему — лошадь». Так що, може, й не слід дуже вже спеціалізуватися, виходячи із того, що «Полигнот, например, изображал лучших людей, Павсон — худших, а Дионисий — обыкновенных» [6], та й Троя загинула зовсім не тому, що хтось «… був парубок моторний, та й хлопець хоч куди, козак», а скоріше через нерозуміння Зевсом і його оточенням основних законів моделювання і нових навчальних технологій з використанням комп’ютерної техніки, або… навпаки. 3.6. СТАН І СХЕМИ РОЗВИТКУ… СУСПІЛЬСТВ Оксана: — Ну і до чого тут три крапки, та й ще в заголовку, знову первісність «форми над змістом»? — Та ні, скоріше навпаки. На мою думку, втім, пробачте, синдром манії величі, на думку Іоанна («на початку було СЛОВО») та й інших незакомплексованих людей, що не перекладають відповідальність на «об’єктивну реальність», схеми — первинні, а все інше… Втім, теорему Гегеля ми вже обговорили, так що повторюватись не має сенсу. А щодо трьох крапок, то це ж краще, ніж слово «зокрема». — Хай так, але чому «зокрема» «суспільства» чи, скажімо, не міжнародна економіка, фізика, медицина, чи ще щось, враховуючи універсальність схем. — «Економічність» фарб, в які я розфарбовую абстрактні схеми, пов’язані з повагою до ВУЗу, який взяв на себе сміливість видати цю книгу, а «суспільний» відтінок цих фарб — визначився з аналогічних почуттів (з відтінком симпатії) до тих (в основному двох) людей, які дали мені можливість повірити, що час для такої неординарної акції вже настав. Враховуючи, що і люди, і суспільства — ІС, у цьому розділі, пригадуючи попередні, є сенс поговорити, про «час» і «неординарні акції» (програмно-цільові трансформації)...суспільств (звичайно ж, не забуваючи останнє речення моєї попередньої відповіді). А оскільки мова йде і про останній розділ, то хотілось би закінчити цей вступ так, аби запам’ятались деякі із основних ідей книги в економічних барвах. Зафарбував, звичайно ж, Кейнс: «Краще тиранія банківського рахунку, ніж тиранія співгромадян». 3.6.1. Догми домовленостей «Люди звикли пояснювати свої дії з свого мислення, замість того щоб пояснювати їх із своїх потреб (які при цьому, звичайно, відображаються в голові, усвідомлюються)…» [74]. Із цього результату «мислення» випливає, що хоч «потреби...звичайно відображаються в голові…», але до «мислення» безпосереднього відношення можуть і не мати, оскільки первинними (цікаво, що це означає, якби не було «мислення») і взагалі… «пояснювати…» (а що це означає?) треба, усвідомлюючи (а це що?) …бурчання в шлунку або відображаючи об’єктивну реальність… що дана нам у відчуттях і в мисленні. Так що «пояснювати» що б там не було доведеться все-таки «зі свого мислення», оскільки не моделі нам не відомі, і без «мислення» (як первісного фактора) просто не можна нічого «пояснювати», навіть що таке їх величність — «потреби». Щоправда, можна спробувати звести «мислення» до мінімуму, наприклад, шляхом реалізації такого положення з постанови Пленуму ЦК РКП(б) від 31 січня 1924 р.: «Прием в партию будет производиться исключительно рабочих от станка…» [47]. Я ні в якому разі не хочу сказати, що мислення є чиясь прерогатива, але ж у «станка» мислити взагалі все ж важче, ніж у кабінетах ЦК чи за рахунок «ненависних» фабрикантів, і доводиться приймати результати «мислення» інших як «догму — положение, безпрекословно принимаемое без какого-либо доказательства...слепо на веру» [99], що й було реалізовано в широких масштабах… які я спробую розширити в рамках суб’єктивної реальності. Іра: — Щось я не розумію, до чого ці психологічно-історичні екскурси, коли все ж треба вирішувати більш сучасні питання, пов’язані з проблемами моделювання з використанням комп’ю-терної техніки. Оксана: — А мене, зокрема, цікавить, чому під час розгляду програми діяльності Кабміну ми не розглянули в повній мірі, хоч і обіцяли, основну її ціль — пЦ1:= «розвиток людського потенціалу»; (підрозд. 3.2.2). — Не розглянули саме у зв’язку з тим, що вона дійсно основна і значить заслуговує на спеціальний аналіз, якраз у зв’язку з категоріями АСА-діаграми, а конкретніше — їх морфізмом в ті чи інші догми як моделі, чи їх назви, що теж моделі за домовленістю. Уточнимо тільки деякі позначення. Залишимо поки що за пЦ1 (в термінології програми Уряду) наведене вище значення, але обговорюватимемо, яку літеру (с, п чи р) слід ставити перед Ц1, після чого 1 відкидатимемо. Крім того, під КС — людський потенціал (підрозд. 3.2.3) будемо розуміти буквальне значення цих слів, тобто ту чи іншу (не обов’язково Ц) категорію АСА-діаграми, позначаючи її в цьому випадку відповідним символом з індексом 1 (або без нього), наприклад, рS1 (або просто рS) — реалізований «людський потенціал». Оксана: — Оскільки Ви дуже полюбляєте цитувати, то дозволю собі процитувати й Вас: «...Хотів би підкреслити слово “потенціал”, до обговорення якого ми повернемось в кінці книги» (підрозд. 3.2.3). Так що ж все-таки «потенціал», адже кінець книги вже близький? — Ну, наприклад в [21] є таке визначення: «ПОТЕНЦИАЛ — совокупность имеющихся средств, возможностей в какой-либо области, например, военный потенциал какой-либо страны — совокупность ее экономических, морально-политических и военных ресурсов для ведения войны». — І Ви з цим згодні, до чого ж обіцянки в підрозд. 3.2.3? — Ви мене спіймали. Але в мене є виправдання, яке я «позичу» в одного із найцікавіших математиків — Ферма, чия теорема («Велика теорема Ферма»), незважаючи на її дуже просте формулювання, не доведена і не спростована вже протягом 370 років, хоч за це було обіцяно величезні премії. Так-от Ферма на полях однієї з книг написав: «Я открыл поистине чудесное доказательство… но эти поля для него слишком малы» (цитується за [125]). Ні-ні, у мене немає манії величі, але обсяг цієї книги дійсно не дозволяє пояснити моделі, що виходять за рамки найпростіших шкал. Може, далі згадаю минуле (попередні публікації), а поки що будемо розуміти «потенціал» як і всі в U-мові. Більше того, допускати свідомі невизначеності для збільшення (інформативної, чи інформаційної?) зв’язності, використовуючи інколи замість КС — «людський потенціал» КС — «особа». Та час повернутися до зауваження Іри, яка, як завжди, права. Спочатку, а може, вже й на кінець (книги), слід зізнатися в тому, що дещо було так собі непомітно пропущено. Справа у понятті реалізованих систем рS і їх характеристиках (рО, рФ, рМ, рЦ). Ця права частина АСА-діаграми по суті використовувалась практично не повною мірою, хоч і була задекларована із самого початку. Втім не достатньо обговорені на вербальному рівні співвідношення і між іншими категоріями АСА-діаграми. А це слід зробити, враховуючи і справедливе зауваження Оксани, та й для, можливо, стимуляційного заключного акорду книги, де коротко повторимо деякі її положення. Саме у зв’язку з цим я намагатимусь обмежитися мінімальною формалізацією. Таким чином, мова йтиме про «змістовну» інтерпретацію основних категорій АСА-діаграми в контексті їх адаптації. Формально (це так, для «згадки про майбутнє») мова знову ж таки йде про морфізми відповідної схеми в ті чи інші «змістовні» категорії, або «розфарбування» АСА-діаграми в ті чи інші кольори (а це — для запам’ятовування). Щоб все ж стати ближчими до суспільних наук (і заголовка підрозділу), назвемо прийняту інтерпретацію відповідною догмою (вона ж прийнята, а значить, є істинною, хай на деякий час… для когось). Ще декілька слів відносно «часу». Я не буду вводити формальні позначення залежності змінних від часу та й від ступеня системності (див. підрозд. 1.7.6, 2.5.7, 2.7.1), коли (надіюсь) це можна буде зрозуміти «змістовно» (див. закінчення попереднього абзацу). Спочатку кілька слів про сS. Канонічна схема морфізмів, що декларується АСА-діаграмою, має вигляд (поки що я залишаю поза увагою питання про комутативність діаграми під час ідентифікації і специфікації характеристик систем — порівняйте (5) з підрозд. 3.5.2):
Вы читаете Інформатика інвестування
