Читач (логік): — АІП форми (1) можна записати й інакше, формально і, крім того, з іншою схемою семантичних інтерпретацій. — Точно, що стосується «формально», то вважатимемо, що вибирається «найзручніша» форма (звісно, це поняття відносне), а з «семантичними» «надалі» так і буде, а поки що розглянемо саме таку схему при одній із багатьох можливих. Необхідно зробити одне застереження, про яке я буду інколи нагадувати. Якщо ми говоримо, особливо за тих чи інших інтерпретацій, про істинність чи хибність якогось фактора (змінної), скажімо d, то, строго кажучи, треба писати ?d?. Для скорочення ми будемо цей запис завжди мати на думці, виписуючи його явно тільки інколи в міру «зручності». Нехай для ілюстрації а — «держава» (Д), а b — «економіка» (Е). Як завжди, під цими термінами розуміються ключові слова, значення яких можна інтерпретувати в різних категоріях, наприклад, як в підрозд. 3.5.2 («права держави»), або в підрозд. 3.6.2 («система управління»), а економіка, наприклад якась модель народного господарства, тобто мова, зокрема, йтиме про якісь пов’язані СІ чи ІС. Тоді (Д -> Е) можна визначати, а точніше позначити як, скажімо, «державну» економіку, а (Е -> Д), наприклад, як «ринкову», так би мовити, виходячи із визначального фактора — антецедента (нагадую, що морфізм тут позначає імплікацію). Формулу (1) допустимо було б інтерпретувати, як перехід від «державної» до «ринкової» економіки, що можливо при істинності правої частини цієї формули (ЕІП — у разі заміни Абстрактної категорії на Економічну). В економічних термінах, виходячи формально тільки з рівності (1), це можна було б сформулювати як таку собі теорему: Перехід від державної до ринкової (догми) економіки можливий лише, якщо в ЕІП або «держава» — істинна, і/або «економіка» — хибна, або при істинності «економіки» «держава» обов’яз¬ково істинна. Як це можна було б трактувати? «Істинність» держави, як і всяку іншу «істинність», зокрема, доцільно розуміти в рамках якоїсь системи уявлень, що склалася під час формування цієї системи, тобто точніше було б говорити про істинність тієї чи іншої моделі, парадигми чи догми інтерпретації держави (СІ). Принципова, в тому числі інколи «одномоментна» зміна цих уявлень на основі якихось дедуктивних моделей природно приводить до хибності початкової парадигми (догми інтерпретації). Тому процес, за якого така зміна для якогось фактора не відбувається, природно вважати еволюційним як такий, що проходить в рамках тієї самої СІ, і програмно-цільовим при перетвореннях, що роблять вихідну парадигму для цього фактора хибною — інверсія істинності (і-інверсія), звісно і навпаки. Виходячи з цього назвемо відповідний індикатор в загальному випадку абстрактною картою еволюції (АКЕ) (форми). У разі переходу до якоїсь конкретної категорії можна буде змінювати першу літеру (аналогічно АІП). Для вибору зручного запису АКЕ розглянемо для початку лише першу дужку правої частини (1), для якої АІП очевидно дорівнює ~a \/ b. Тобто, a ->b = ~a \/ b. У разі переходу від лівої частині цієї рівності до правої видно, що істинність a змінилася (на ~a), тобто сталася і-інверсія, а для b — ні. Цю обставину можна записати в АКЕ у вигляді: (a, ~a; b, b). Формально: АКЕ(a ->b) = (a, ~a; b, b). Я вибрав найбільш «економний» запис, хоч, звісно, можливі й інші (наприклад, із заміною коми «,» на динамічний морфізм «t->» (підрозд. 3.3.7) чи ще якісь інші позначення), що в подальшому за необхідності використовуватиметься. Ясно, що мова йде формально про і-інверсію змінних. Аналогічно неважко визначити АКЕ і для рівності (1) в цілому, враховуючи рівність (2), а також те, що АІП(b -> a) = ~b \/ a: АКЕ((a -> b) -> (b -> a))=(a, ~a, a; b, ~b, ~b). (3) Іншими словами, абстрактна карта еволюції (АКЕ) змінних зафіксувала, що для цієї форми змінна a зазнавала і-інверсії, як на першому, так і на другому етапі трансформації. На відміну від цього змінна b, зазнавши і-інверсії на першому етапі, на другому — розвивалась еволюційно вже в рамках цього нового стану істинності. Володя: — Ми говоримо про змінні, але ж іще існують їхні значення, що фіксуються в таблиці істинності форми, які теж можуть змінюватися. — Це правильно, тому, строго кажучи, слід мати на увазі, про що йде мова, хоч досить часто це очевидно із контексту. За необхідності «догма визначень» буде спеціально обумовлюватися, а відповідні позначення доповнюватися, скажімо, для множини значень змінних СС = 1, а для їх символів СС = 2. Інколи, враховуючи попередній матеріал, говоритимемо про індуктивну і дедуктивну моделі відповідно. Взагалі-то це дуже цікаве питання, якому я тут у зв’язку з «вузькими полями… книги» не маю можливості приділити достатньої уваги (порівняйте підрозд. 3.3.7). Як приклад, на рівні «значень (істинності) змінних (СС = 1)», зокрема, трансформація «державної» економіки в ринкову можлива еволюційним шляхом, як відносно «держави», так і відносно «економіки»: Д (a) залишається істинним і Е (b) також для розглянутої форми на індуктивному рівні (СС = 1): АІП(( ?Д? = 1) /\ ( ?Е? = 1)) = 1, (4) тобто, парадигма економіки (на рівні значень змінних) програмно-цільовим чином не змінюється відносно попереднього її статусу, хоч вона (економіка) стає антецедентом в імплікативній моделі суспільства, так би мовити, визначальною (достатньою умовою) для розвитку ринкової. А саме цей факт з часом може в принципі без особливих потрясінь (на індуктивному рівні — СС = 1) звести в принципі до «повністю ринкової» моделі. Читач (уважний): — Як це, коли у вихідну (першу) форму в лівій частині рівності (1) b входить без заперечення, а в АІП — з запереченням, тобто має місце у Вашій же термінології програмно-цільова зміна парадигми? — Правильно, на «символьному» (дедуктивному — СС = 2) рівні, але ж зверніть увагу, що права частина може бути істинною і тоді, коли b, а точніше ? b ? = 1, тобто b — істинно. Іншими сло¬вами, парадигма економіки (на рівні значень змінних — СС = 1) може (спочатку) не змінюватися, хоч трансформація і можлива. Щодо значень «дужок з кришечками» (які я буду інколи використовувати), то, сподіваюсь, читач не забув, що вони символізують істинність (1) чи хибність (0) виразу, що в цих дужках (розд. 2.1 та інші). — Але ж тоді слід розрізняти, про що йде мова при визначенні АКЕ і АІП та й у всіх інших випадках — про форму, чи значення істинності змінних (факторів). — Правильно, я про це вже говорив (див. вище) і такі позначення будуть робитися в подальшому, як це взагалі-то й робиться «у всіх випадках»… не завжди — в розрахунку на уважність читачів. Більше того, активізувати мислення (а саме це мета книги) я буду й абсолютно нетрадиційними методами. — А проте, навіщо такі складнощі, коли можна обмежитися розглядом, скажімо, тільки власне змінних (нехай для СС = 2), або ж їх значень (СС = 1), адже це суто формальне питання? — Ой, не скажіть, хіба ж «народ і партія єдині» завжди? А тепер повернімося до останнього речення перед дискусією з (уважним) читачем. Зверну увагу, що «державно-економічна модель» на дедуктивному рівні (СС = 2) могла би бути визначена за істинністю всіх («символьних») компонентів правої частини (1), за відповідної інтерпретації, тобто ?Д? = ?~Е? = 1. Іншими словами, на дедуктивному рівні (СС = 2) парадигма власне держави як системи програмно-цільовим чином (тобто радикально), якщо судити за результатом, не змінилася (хоча змінилося її місце в схемі), а модель економіки (з часом) змінилася під впливом держави, чи у зв’язку також зі зміною схеми, чи ще з якихось інших причин (програмно-цільових «потрясінь»), так що в АІП (ЕІП — ми ж перейшли до економічних категорій) залишилися самі одиниці (порівняйте (4)): ЕІП(( ?Д? = 1) /\ ( ?~Е? = 1)) = 1. (5) Природно припустити, що довільна система більш стійка, якщо вона трансформується еволюційно, тобто порівняно з вихідним, початковим станом її змінні, фактори на дедуктивному (СС = 2), чи їх значення — на індуктивному рівні (СС = 1) «не змінюються» (редакторові: «змінні не змінюються», як проти-сонний для читача засіб, змінювати не треба).
Вы читаете Інформатика інвестування
