3.6.4. Чому ж не завжди «народ і партія єдині»? М. Бердяєв якось зауважив: «Держава існує не для того, щоб перетворювати земне життя в рай, а для того, щоб заважати йому остаточно перетворитися на пекло». Але ж тут і виникає проблема, що дедуктивна й індуктивна усталеність не одне і те ж, так що часто народ — хоче, а держава — не може, чи навпаки держава хоче… управляти, а народ не може… терпіти. Так що можливі програмно-цільові «потрясіння», направлені на перехід до еволюційної парадигми розвитку — в рамках «повної істинності» як на рівні держави (диктатура), так і на рівні народу (революція). Ще про «потрясіння». Суспільство їм дійсно може запобігти, але тільки «в принципі», бо ж існування такої цілі як самозбереження для якихось інших, не представлених явно систем (Ви ж не забули агрегованість моделі — «аж» дві змінні), або внутрішньосистемних «мутацій», часто приводить до розв’язання суспільством задачі Анни за відомим індуктивним програмно-цільовим сценарієм: у якомусь 17-му році воно може опинитись під колесами імпульсивних революційних програмно-цільових змін, враховуючи, що «наш бронепоезд» довго стояв «на запасном пути». При цьому на дедуктивному рівні (СС = 2) може навіть існувати ефективна компромісна модель. Згадайте відомий вислів Столипіна: «Вам нужны великие потрясения, а нам — великая Россия», а також його, та й усієї країни, долю. Якщо вдасться все-таки реалізувати еволюційній шлях трансформації, не виключаються надалі, як це вже зазначалося, і безконфліктні зміни (на основі ЕПЦМ) істинності її факторів (і-ін¬версія), але це може бути реалізовано, зокрема, не зразу, а поступово, зокрема і самою державою (як системою управління). В деяких випадках допустимо відрізняти і-інверсію за додатковим атрибутом, залежно від її «узгодженості» з ЕПЦМ, скажімо індуктивна, еволюційна чи відповідно дедуктивна, «одномомент¬на». Можливий приклад еволюційної і-інверсії — Китай. Іншими словами, та (догма) економіки, яка була істинна в державній економіці, може бути принципово змінена тією ж державою при трансформації в ринкову економіку на основі ЕПЦМ, оскільки програмно-цільові впливи ініціюються (чи принаймні можуть ініціюватися) державою, яка еволюційно в основному (не забувайте про агрегованість моделі) зберегла істинність своєї парадигми. Читач (економіст): — Якщо парадигма держави не змінилась, то чому щось буде змінюватися, зокрема звідкіля з’явиться взагалі необхідність в трансформації вихідного суспільства як (a -> b)? — Можливо, за рахунок зовнішніх по відношенню до цього суспільства «екзогенних програмно-цільових» впливів, а може й ендогенних «мутацій» на якихось СС. Звісно, це не може бути виражено в рамках тільки двох літер і двох чи трьох стрілочок. Загальний принцип взаємозв’язку повноти і замкненості моделей відомий (підрозд. 2.4.3) — поповнювати модель шляхом дезагрегації змінних і/або ж збільшувати її зв’язність з іншими, зокрема на вербальному рівні, що ми, власне, і робимо, звісно, з тим рівнем релевантності і повноти, яка можлива, зокрема, в U-мові наших «можливостей». — А чи можна хоч якось описати необхідність, чи принаймні перевагу процесу саме такого еволюційного програмно-цільо-вого шляху розвитку, коли держава, зберігаючи (хай в основному) свій статус, приймає якісь рішення на зміну догми інтерпретації економіки, що робить хибною визначальну парадигму, за якої існувала сама держава, хоч це і може бути небезпечним і для неї, принаймні в рамках існуючої парадигми? — Може здатися дивним, але дещо вдається сказати, навіть в рамках тільки двох літер (змінних)… Звернімося до найпростішого екрана АСА-Логіка (рис. 1): Рис. 1 Неважко переконатися, що ДКНФ (підрозд. 3.2.7), що записана як Н-модель, є єдиним наслідком вихідної форми, а значить їй еквівалентна. А от множина передумов (гіпотез) (ДДНФ) вихідної форми, яка для наочності записана в іншому вікні, що передбачено в АСА-Логіка (рис. 2), має аж три об’єкти. При цьому у двох із них парадигма економіки є хибною, тобто зміненою по відношенню до її початкової істинності (і-інвертованою). У зв’яз¬ку з цим відносна міра істинності передумов до наслідків (за деяких природних припущень) у випадку зміни парадигми економіки буде вдвічі більшою, ніж без цих змін. Рис. 2 Читач (логік): — Але ж при цьому враховується і зміна догми інтерпретації держави. — А чому б і ні, адже в разі зміни загальної парадигми цілком імовірно, що, підтримуючи ринкову трансформацію, з часом може змінитися і держава (ЕПЦМ), що й робить більш імовірним такий перехід. Крім того, не забудьте слово «дещо». 3.6.5. А простіше? Знаю, знаю, Ви скажете, що в рамках таких припущень це очевидно і безпосередньо із найпростішої таблиці істинності, що наводиться далі (рис. 1), де міра істинності при і-інверсії b (економіка) — два нулі й менш радикальна для a (держава) — один нуль приводить до «ймовірності» істинності переходу «до ринку» в два рази більшою, ніж при відсутності взагалі і-інверсій (останній рядок). Оксана: — З чого це ми знову перейшли від економічної інтерпретації змінних — до абстрактної і взагалі, навіщо загромаджувати очевидними екранами книгу? «Перейшли» саме щоб «не загромаджувати», як це буде видно з подальшого, а «екрани» просто, щоб ще раз нагадати попередній матеріал, та й, окрім цього, подумати, що з економічної точки зору означає неможливість переходу «до ринку» у разі зміни парадигми держави без зміни економіки (0 — у кінці другого рядка). Може, тут відповідь на труднощі України і взагалі безперспективність чисто політичних (дедуктивних) програмно-цільових і-інверсій? Напевне дуже показовий приклад такої невдалої трансформації суспільства — експеримент М. Горбачова, коли, по суті, відбулася саме принципова програмно-цільова зміна (політичної) характеристики держави без суттєвої зміни економіки, що, виходячи із хибності моделі в другому рядку таблиці істинності (рис. 1), було безперспективним. Рис. 1 А може, і ті жертви «бронепоезда» 17-го року протягом 70 років, коли спочатку (суто політично) і-інвертували «державу» («до основанья») при збереженні (деякий час) істинності парадигми «економіки», і були наслідком «довгої дороги в дюнах» між другим і кінець кінцем все-таки першим рядком таблиці. Можливо, саме ця дорога на просторах колишнього СРСР привела не зразу до нормальних двох нулів першого рядка і замість держави й економіки на перехідному етапі не було(?) ні того, ні другого. Звісно, це все лише інформація до роздумів про можливості розвитку ІС і переваг ЕПЦМ у разі зміні догм інтерпретації (СІ), що відрізняється від (просто) розвитку, як правило, своєчасною і-інверсією істинності факторів (змінних). Читач: — А «як виняток» (останній рядок таблиці істинності), який частково обговорювався?
Вы читаете Інформатика інвестування
