Нічого впевнено сказати не можу, бо остання (може й не за значенням, а саме за ступенем реалізації) ціль явно «кульгає», якщо врахувати час, протягом якого вона перетворилася із «были… в сказку»: рЦ5:= «інтеграція… до СРСР». Щоб не дуже виправдовуватися стосовно первісних «авторських прав» (кажуть зараз за це беруться), я зберігаю Кабмінівську нумерацію цих цілей при зміні категорійності на р. Воно й логічно, бо «сказку сделали былью…» в СРСР, а ми поки що тільки проектуємо. Звісно, можна було б список цілей і продовжити, але, враховуючи ілюстративний характер… (весь час я виправдовуюся, а Ви сумніваєтеся, що «людський потенціал» слід віднести до рS), залишилося визначити інші категорії для правої частини АСА-діаграми. Тут я можу бути дуже стислим, враховуючи основну (звісно, хибну з погляду всіх спеціалістів) точку зору на економіку, психологію, філософію, політологію, бухгалтерію, фізику, фізіологію… і, що там ще, як ІНФОРМАТИКУ в різних догмах інтерпретації. Враховуючи, одначе, думки Кейнса (підрозд. 1.3.5), який все-таки, крім усього, був визначним економістом, обмежимося однією, чи не найближчою до економіки, догмою… Кейнса: «Таким чином, ми можемо іноді розглядати наші повністю незалежні змінні як такі, що складаються із… фундаментальних психологічних факторів». Але ж буде дуже несправедливо, коли ми, намагаючись дезагрегувати догми Маркса—Енгельса—Леніна—Сталіна, виберемо для пS поняття якихось там ергатичних систем. Треба брати класиків і по змозі їх цитувати точно (їхньою мовою), що ми й зробимо під час дезагрегації пS. А щодо рS, то перейдемо на нашу, хоч там теж будуть класики…інші. Почнемо з пS. Щодо цілей, то виберу тільки дві — найбільш вагомі й відомі: «Коммунизм» і «Человек». Чому тільки дві? Справа в тім, що класики, спілкуючись із широкими народними масами, не дуже їх переобтяжували великою кількістю слів, мабуть, знали Оккама і розуміли, що особливо їм (масам) блукати серед альтернатив ні до чого — за них вже вибрали ті, що треба. Стосовно першої цілі написано так багато, що справді додати нічого, а щодо другої, то я наведу лише дві цитати, де «пояснюється» це ключове слово: «Все во имя человека, все для блага человека» (из доклада тов. Л. И. Брежнева [126]). Оскільки може комусь не зовсім ясно із наведеної цитати, а що власне таке «Человек», во имя якого все це робиться, наведемо ще одну цитату, що належить теж видатному діячеві (М.Горькому): «Человек — это звучит гордо!» Не ясно? Всім було так, досить довго (порівняйте останнє речення до-попереднього абзацу). Нічого, далі в інших категоріях АСА-діаграми стане ясніше. Я не буду більше коментувати, а просто разом із комп’ютером і програмою АСА-МП випишу із однієї з праць В.І.Леніна деякі пМ, пФ. пО і пS безпосередньо на його екрані, аналогічно тому, як це робилось раніше. Рис. 1 Не буду також наводити екран ідентифікації цієї моделі, бо ж не знаю пріоритетів В. І. Леніна і його послідовників, хіба що головним, можливо, є слово у категорії «Системи», яке виділено. 3.5.9. Віра, надія, любов Цікавим, як мені здається, може бути результат морфізму пS -> рS по всіх категоріях АСА-діаграми, який вважатиметься реалізованим, з урахуванням досить тривалого терміну існування радянської влади. При цьому я розгляну, виходячи із наведеної вище «догми Кейнса», тільки фрагмент можливих результатів зі створення (нової) радянської людини, як наслідок досягнення однієї з двох визначальних цілей пЦ (див. рис. 1, підрозд. 3.5.8). Першу не можна (на жаль, чи, скоріше, на щастя) вважати досягнутою, незважаючи на запевнення М. С. Хрущова. Так що обмежимося «Человеком» (чи, якщо хочете, «людським потенціалом» — це вже із сучасної термінології Кабміну), «во имя якого…» цей морфізм і реалізовувався на основі програми, фрагмент якої і наводиться на цьому рисунку. Звісно, я обмежусь, але вже з наступними деякими коментарями, фрагментом (дезагрегованого) визначення і відповідним екраном. Рис. 1 А тепер деякі коментарі. Щонайперше варто зазначити, що, на мою думку, хоч мова йтиме, в основному, про психологічні категорії, які навіть в рамках класичної економіки мають велику зв’яз¬ність з категоріями останньої, хотілось би, щоб читач пов’я¬зував це з категоріями ІНФОРМАТИКИ. Але під час визначення понять, що фігурують на рис. 1, я візьму за основу тут психологічно-соціально-економічне «забарвлення», з можливими деякими невеличкими змінами, враховуючи тематичну спрямованість книги. У цілому цей матеріал я розглядаю як таку собі невеличку вправу для читача до збільшення інформаційного перерізу економіки і психології як специфічних моделей ІНФОРМАТИКИ на звичних прикладах. Саме тому тут буде багато цікавих цитат (як здається мені, для Кейнса і тих економістів, які з ним... інтелектуально). Усі цитати взяті із [137]. Реалізовані цілі ми вже обговорили в соціально-економічних термінах, тому звернімося безпосередньо до реалізованих методів (рМ). Їх, звісно, умовно (як і в усякій класифікації) можна поділити на три класи: 1. Ті, що належать до партійної номенклатури (клас «Человек»); 2. Ті, що приписані «простому советскому человеку» (клас «Людина»); 3. Спільні для обох класів, що є природним результатом взаєм¬ної адаптації (клас «Суспільство»). До класу «Человек» природно віднести: «Волюнтаризм (від лат. voluntas — воля) — напрямок у філософії і психології. Характеризується покладанням в основу світорозуміння процесів волі, що можуть протиставлятися розуму й об’єктивним законам природи і суспільства. Волюнтаризм у психології виявляється утверджуванням волі як первинної здатності, що зумовлюється тільки суб’єктом і визначає решту процесів і явищ (В. Вунд, В. Джемс, М. Лоський)». У цьому визначенні я нічого коментувати не буду, воно досить наочно характеризує методи, реалізовані в рамках описуваної інтерпретації. Що стосується переходу до «загальноінформативних» понять, то це порівняно нелегкий, але, як на мене, досить цікавий шлях… у майбутньому. «Праксис — (від грец. praxis — дія) — адекватне координована дія, що супроводжується розгорнутим контролем, що може порушуватися внаслідок різних за локалізацією уражень головного мозку». В ІНФОРМАТИЦІ просто слід замінити два останні слова трьома загальносистемними — «ІС вищого СС», щоб отримати короткий опис методів, що використовувались під час централізованого управління, включаючи «перебудову», що була наслідком «поразки Політбюро як ІС вищого СС». «Автаркія (грец. autarkeia — самозадоволення) — античне поняття. Позначає стан або відчуття достатності. У грецькій філософії (насамперед у працях Платона й Арістотеля) воно характеризувало незалежність від зовнішнього світу, від речей і людей, що розглядалася як передумова для досягнення мудрецем стану блаженства». З урахуванням класу, що розглядається, я б тільки замінив слово «мудрецем» словом «Человеком», і тоді, здається, можна отримати досить наочний опис методу, який визначав би поведінку партійної еліти. Що стосується «загальноінформативного» тлумачення цього
Вы читаете Інформатика інвестування
