Цікавим також є той факт, що «друге місце» за ступенем сумісності з тоталітарними методами переходу поділяють груповий (№ 6) і бюрократичний (№ 7) шляхи, і «найбільш несумісний» — збалансований шлях (за «спільною» істинністю збіга¬ється тільки одна змінна — держава), що, як на мене, досить правдоподібно. Звісно, було б цікаво провести відповідне історично-статис-тичне дослідження, виходячи із цих моделей, але то вже зовсім інша книга. Іра: — Не знаю, яка ще там книга, а те що можна заплутатися з тер¬мінологією, так це точно. То мова йде про перехідні суспільства, то про шляхи переходу, то про методи… коротше, час пояснити, чому така невизначеність і якось визначатися. — Точно. По-перше, чому? Тому що це типова практика гуманітарних робіт і, між іншим, виправдана на перших етапах моделювання взагалі, оскільки на початку треба знайти найбільш відповідні поняття, тобто такі, які забезпечать максимальну зв’язність із попередніми і (хотілось би) з наступними моделями. Я зробив те саме, оскільки все, що обговорювалось в останніх пунктах, має відносно малий інформативний переріз із сучасними дослідниками, а значить, з їхньої точки зору є погано визначеним. Тепер відносно «визначитись». Виходячи з вищесказаного було б не дуже далекоглядним вводити однозначні визначення, які б були сприйняті усіма на цьому етапі дослідження. Думаю, що це просто неможливо. Тому підемо на компроміс і просто обговоримо можливі варіанти визначень, виходячи, звісно, з категорій АСА-діаграми. Можна вважати, що ми, наприклад, досліджуємо Ідеалістичне суспільство як існуюче — сS, а Ефективне — як таке, що проектується — пS, тобто, розглядається морфізм: сS -> пS, що інтерпретується як імплікація. Оскільки система характеризується й іншими категоріями АСА-діаграми, виникає необхідність в подальших інтерпретаціях. І тут з’являються деякі труднощі, пов’язані з неповнотою відповідних характеристик, головна з яких — неявно декларовані цілі. Так можна було б вважати, що «шляхи», які називались і «перехідними суспільствами» (державний, груповий,… підрозд. 3.3.10), належать до категорії ознак (О) переходу, а Тоталітаризм, наприклад, — до методів (М). І вже тут виникає цікаве питання про які О і М йде мова — існуючі чи проектовані? У першому випадку розглядаються (часткові) морфізми виду: сS -> сО -> сМ -> пS, в іншому — сЦ -> пМ -> пО -> пS, а це, як Ви розумієте, може мати суттєво різні інтерпретації. Найбільш очевидна різниця в тому, що перша послідовність морфізмів може індексувати еволюційний (виходимо з існуючої системи з її характеристиками), а друга — програмно-цільовий (коли методами «нав’язуються» ознаки) шляхи розвитку. Іра: — Який такий «програмно-цільовий», коли немає сЦ? — Вони є, інакше не було б ніякого процесу, але не індексовані явно (що, між іншим, досить розповсюджене явище). І саме це говорить про неповноту моделей і зайвий раз ілюструє ефективність АСА-діаграми як деякої, зокрема «дисциплінуючої», метамоделі. Оксана: — Я все ж не розумію, чи перейдемо ми врешті-решт до обговорення форми (1) з підрозд. 3.4.7. Весь час ми аналізуємо якісь часткові випадки, а формулу в цілому так і не проаналізували. Звісно, розглядаючи їх, ми чогось навчились, то, може, вже час, як кажуть, закруглятися. — Якщо Ви визначите останній термін у контексті поняття мислення, то я — готовий. 3.5. ЗА ЗАКОНАМИ ЖАНРУ, АБО ЛОГІКА АДАПТАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ Оксана: — Знову якийсь виверт. Мова йшла про необхідність завершення початого, а тут початок не завершеного. При цьому який зв’язок між жанром, навчанням і логікою? — Давайте подумаємо, тим більше, що треба зрозуміти до якогось СС, що спільного між категоріями логіки, коли ми використовували логіку для опису категорій, і логікою категорій, коли непогано було б якось пов’язати багатократну заміну морфізмів об’єктами і навпаки. — Щоб я щось зрозуміла, так — ні. — Значить, треба розбиратись, чи не так? А це і є закон жанру, що зветься пізнанням, а оскільки він безперервний, то ми — вічні студенти, а логіка — це та мова, без якої ми нічого подібного робити взагалі не можемо. Ось такий простий зв’язок між цими поняттями, які можна розглядати і як моделі (категорії) пізнання чи навчання — це вже як кому подобається. Якщо ж по суті, то в цьому розділі ми з читачем спробуємо все ж не обмежитись тільки трьома змінними, як це було в попередніх розділах, а розглянемо (страшно сказати) — шість змінних у категоріях АСА-діаграми, виходячи з моделі (1) з підрозд. 3.4.7, на чому весь час наполягала Оксана, та й ще можливі шляхи їхньої дезагрегації. Ну і, звісно, розглянемо не дуже формально (хоч і разом із комп’ютером), як завжди, на мосту, а не на берегах математики, чи не… Оксана: — Але ж, сподіваюсь, не на прикладах (Р-моделях) якихось психологічних, чи там біологічних ІС, адже ми — в КНЕУ? — Ну як можна… забути про ціни на товари і розлучитися з Кабміном? 3.5.1. «Не расстанусь с…» Отже, повернімося до формули (1) з під-розд. 3.4.7 в повному обсязі. Слід сказати ще кілька слів відносно виразу в дужках другого рядка. Нагадаю четверту Стратегічну ціль Уряду: «забезпечення захисту прав та свобод людини і громадянина, безпеки особи, суспільства держави». З одного боку, можна вважати, що мова йде про відповідні ознаки (право) спільні і для особи, і для держави. З іншого (порівняйте підрозд. 3.2.2), — є підстави думати, що в деяких ситуаціях тут більш слушно говорити про «або», що і зафіксовано в формулі (3) з підрозд. 3.2.2, що взагалі-то призводить до змішаних станів і суттєво ускладнює аналіз. Щоб ще один раз проілюструвати необхідність максимальної коректності під час обговорення подібних питань, коли можна отримати найрізніші висновки тільки завдяки заміні одного слова, слід відмітити і першу, і другу можливості для подальшого їх використання. Але знову ж таки наголошу ще раз, що повний аналіз із урахуванням гіпотез і наслідків, хоча б у зв’язку з обмеженим обсягом книги, я зробити не в змозі (порівняйте попередні матеріали). Зміст формули (1) з підрозд. 3.4.7 уже обговорювався і є досить очевидним і правдоподібним: якщо перехідне суспільство реалізуватиме першу схему розвитку (не будучи конкурентоспроможним намагатиметься інтегруватись), то це — достатня умова для збільшення бідності, що в цілому призведе до порушення права взагалі або (права) особи, або утвердження (права) держави (можливо, на основі саме порушення права взагалі). Згадайте відповідні скорочення в підрозд. 3.2.2. Звісно, це тільки одна з можливих інтерпретацій, що може бути використана, виходячи з базової форми при ідентифікації хибності як відсутності права. Відмітимо, що цю формулу можна прочитати й інакше: необхідною умовою зазначеної схеми розвитку перехідного суспільства є порушення права взагалі або порушення прав особи, або утвердження прав держави, що здається більш правдоподібно й, судячи з усього, досить популярне в сучасному світі. Формулу можна було б спростити без зміни її логічного статусу, але з точки зору «змісту» залишимо її в такому «не спрощеному» варіанті, оскільки надалі я віднесу взаємопов’язані (але нетотожні поняття) до різних категорій.
Вы читаете Інформатика інвестування
