є два шляхи для визначення ПІ «на основі» попередніх понять — морфізм ОІ в ПІ або ж морфізм ІП в ПІ. А чи можна розглядати морфізми ІО?ПІ, чи ще якісь? Це запитання до читача. Ще питання: чи буде результат (тобто визначення того самого поняття) тим самим, якщо піти тим чи іншим шляхом (використати ті чи інші морфізми)? Представимо послідовність визначень (морфізмів), про які йшлося, у вигляді діаграми: ІО ІП (1) ОІ ПІ Природно, що за умови, коли це так, тобто визначення одного й того самого поняття різними шляхами приводитиме до одного й того ж результату, діаграму можна назвати комутативною. За цим абстрактним поняттям дуже важливий суто практичний зміст. Справді, визначаючи одне й те саме поняття, виходячи із різних «вихідних», можна перевірити, наскільки це визначен-ня — неприкритий черговий софізм. Тепер, здається, читач і сам може визначити інші поняття ІНФОРМАТИКИ, «сумісні» з іншими операціями теорії множин. Інша справа, які з них будуть корисними для збільшення відповідних інформативних і інформаційних перерізів, що може визначиться з часом на основі… (читач вже знає). Та спочатку збільшимо наш із читачем ПІ, реалізуючи разом перше речення цього абзацу. Читач: — Автор явно злякався конкуренції, коли спочатку «сам», а потім «разом». — Чесно кажучи — ні, а просто це ще одна «методична» хитрість, щоб пов’язати наступні речення згаданого абзацу з важливим поняттям, яке використав читач. Незрозуміло? От і добре — подумайте, створивши «конкуренцію» між своїми власними СІ. Так що, поки разом «формалізовано», на базі досвіду попере-д¬ніх визначень, реалізуватимемо «перше речення», визначаючи Інформативну різницю — ІР двох ІС: ІР («вихідних») інформаційних систем — це інформаційна система, множина відповідних інформативних систем (СІ) якої є (звичайна) різниця множин інформативних систем, що є такими (відповідно до принципу відносності ІС і СІ) для «вихідних» ІС. А далі вже очевидно, як визначити інформаційну різницю — РІ двох СІ: РІ («вихідних») інформативних систем — це інформативна система, множина відповідних інформаційних систем (ІС) якої є (звичайна) різниця множин інформаційних систем, що є такими (відповідно до принципу відносності СІ і ІС) для «вихідних» СІ. Доповнити наведену раніше діаграму понять і їх морфізмів читач може й сам, як і знайти інші шляхи визначень ІР і РІ, при яких (розширена) діаграма залишиться комутативною. Так само він придумає приклади ІР і РІ, згадуючи, скажімо, свої стосунки з іншими людьми (ІС) або підручниками (СІ). А для читачів, з якими в мене вже дуже великий ІП і їм хочеться подумати, наведу важливий для економіки як СІ, та й ІС, приклад у дещо, можливо, для декого шокуючій формі. Перед цим, одначе, слід виправдатися за «ІС» у попередньому реченні. Для цього досить згадати кінцівку основної праці Дж. М. Кейнса: «…Ідеї економістів і політичних мислителів — і коли вони праві, і коли помиляються — …насправді й правлять світом» [4, с. 132]. А тепер — приклад. Умовним (а може, і не таким вже й умовним — див. наступний розділ) прикладом ІР А. Сміта і К. Маркса, як ІС є, зокрема, Ф. Хаєк, якщо як СІ вибрати, скажімо, визначення поняття вартості. «Зокрема», тому що ця ІР є сумісною з багатьма іншими ІС, зокрема вченими. Так що можна говорити і про відповідну наукову школу як ІС. А що означатиме РІ для поняття вартості (СІ), визначених відповідно А. Смітом і К. Марксом (тобто «сполучених, «суміщених» із ними як ІС — за принципом відповідності ІС і СІ — СІ)? Якщо визначити наукову школу як ІС (тобто сукупність вчених), що мають спільну СІ з даного питання (тобто як відповідний ІП), то РІ можна інтерпретувати як СІ цієї наукової школи, або, інакше — теорію, модель. Цікаво, як її можна було б нині, коли формується «четверта класична ситуація формування новітніх напрямків світової економічної теорії» [144], назвати..? монетаризмом, теорією раціональних сподівань… а може, інституціонально-еволюційною теорією [81], яка, як на мене, є ще однією сучасною спробою по суті більш явного використання ІН¬ФОРМАТИКИ в економіці (чи вже може навпаки?). Якщо спробувати виразити стан економіки як науки (СІ) у введеній «інформативній» термінології, то вона (економіка) є інформаційне об’єднання інформативних систем (ІО), де інфор¬маційними системами (ІС) є економісти, а інформативними (СІ) їх теорії. При цьому слід чесно зізнатися, що відповідний інформаційний переріз (ПІ), тобто якась теорія, яка б була спіль¬ною СІ для всіх економістів, поки що не існує (тобто ПІ = ?, де ? — позначення порожньої множини). У найкращому разі можна вважати, що існують якісь підмножини ІС (економістів), для яких ПІ не порожня (наукові школи). Але, як показує досвід (див., зокрема, розділ 1.5), запропонована тут «інформативна» мова по суті має всі шанси збільшити загальний ПІ в рамках ІН¬ФОРМАТИКИ і збільшити зв’язність економіки і як СІ, і як ІС. Це дещо загадкове речення дозволить нам еволюційно перейти до наступного важливого пункту. 1.4.5. Основне поняття і основний закон За радянських часів у якійсь пісні були слова: «Я славлю великий советский закон… закон, по которому юность приходит, закон, по которому степь плодородит…» Тобто йшлося про якусь СІ (закон), яка приводила до таких (та багатьох інших) цікавих наслідків. Звісно, ми не будемо обговорювати суть саме цього радян- ського закону, але слід зазначити, що він претендував на роль загальносистемного, оскільки регламентував, по суті, все (див. вище). Що ж давало хоч якісь підстави впадати в таку ейфорію, треба визнати, досить великій множині радянських ІС? Напевне, те ж саме, що перетворювало натовп парижан (хай під впливом закликів, як кажуть, не дуже серйозної дівиці) в одну систему, що штурмувала Бастилію, або …нехай читач придумає приклади самостійно. Читач: — Приклади чого? — Правильно, в який раз треба уточнити поняття. У цитованій пісеньці, та й далі, по суті, йшлося …про явища масового психозу або великого єднання, що часом приводило до одних і тих самих результатів. А що це, власне, таке і як його визначити, а отже, й описати? Про єдність, скажімо, радянського народу навколо «безсмертного вчення» було написано і сказано за радянських часів, можливо, більше, ніж про щось інше і, слід сказати, небезпідставно. Така єдність була, в усякому разі, досить тривалий час, бо інакше просто нічого б не було б із того, що було. У деякі періоди радянської історії (наприклад, під час Великої Вітчизняної війни) єдність базувалась, напевне, на інших (справді реальних і благородних) принципах — СІ, але вона була. Тобто, можливий взаємозв’язок (у нашій термінології) між СІ і ІС, що здатний перетворити «незалежну» множину ІС в одну взаємозв’язану ІС (систему). І тут доречно ввести новий термін, що дозволить про це якось говорити. Як на мене, то це один із найважливіших термінів ІНФОР-МАТИКИ і/або абстрактної теорії систем (АТС), про яку вже згадувалося. Це термін, до якого ми поступово звикали раніше, — ЗВ’ЯЗНІСТЬ (великими літерами я тільки хотів підкреслити його важливість). Поки що термін вводиться як екзогенне по відношенню до ІНФОРМАТИКИ поняття. Тому маємо підстави обговорити його в U-мові. Інтуїтивно, просто виходячи із «імені» поняття, ясно, що йдеться про якийсь ступінь єдності або взаємозв’язаності елементів якоїсь множини, що дає підстави використовувати поняття системи як множини з відношеннями. Звісно, можна взяти за первісне поняття системи і
Вы читаете Інформатика інвестування
