А чи можна це пояснення (за відповідної заміни понять) використати для пояснення поняття ОІ? Нехай читач спробує реалізувати і цей морфізм (а може, й інші), щоб усе-таки, якщо й не стати математиком, то відчути смак до «економії мислення», а врешті-решт, може, і навчитись краще реалізувати процедуру, яку Мах (нагадаю, що це — прізвище автора терміна) рекомендував економити. А може, він (читач) захоче, вводячи відповідні скорочення, записати більшу частину викладеного значно коротше і зрозуміліше (принаймні, спочатку для нього)? Тоді вже задоволення відчуватиму і я, бо це означатиме, що книга не така вже й погана. Читач (економіст): — Дивлячись для кого, як на мене, то окрім роздвоєння свідомості, коли вже перестаєш розуміти, де різниця між мною і комп’ютером, я виніс тільки відчуття необхідності вдатися до найрішучіших дій до… — Ой, не треба, бо коли економісти починають так говорити, то стає страшно. Тому повернімося до «економічної» термінології і пошукаємо менш радикальні засоби збільшення інформативного перерізу (пробачте) взаєморозуміння. 1.5. ЩО ТАКЕ ІНВЕСТИЦІЇ? Перш ніж спробувати якось відповісти на це запитання, слід домовитись, як це найкраще зробити. Є кілька можливостей. Так, можна використати матеріал попереднього розділу, спробувавши побудувати відповідну систему понять стосовно терміна «інвестиції» на базі загального підходу, що там визначений. Недоліки такого підходу очевидні, хоч би тому, що він може бути сприйнятим згідно з відомою сентенцією про «свій статут» і «чужий город», оскільки в мене нема впевненості, що «статут», про який раніше мовилося загальнозначущий. Тому в цьому розділі я вибрав принцип — «не повчати, а зрозуміти», що реально означатиме використання економічної термінології при аналізі, зокрема, поняття «інвестиції». Причому, в основному, на основі думок самих економістів. Якщо в кінці розділу мене… поведе, то це можна буде зрозуміти… якщо цей аналіз прочитати. Що ж до законного запитання про те, навіщо тоді попередній матеріал, то відповідь очевидна — для наступного. Так що ж таке «інвестиції»? 1.5.1. У своєму городі Почну з доволі великої цитати: «ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ІНВЕСТИЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 10 грудня 1991 року № 1955-ХІІ, від 5 березня 1998 року № 185/98-ВР). I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Інвестиції Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папе-ри; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності». А тепер запитання — які цінності, що обмінюються, не є інвестиціями, з урахуванням, зокрема, останнього рядка цитати? Хіба з погляду наведеного визначення обмін інформацією («інтелектуальними цінностями») не є взаємним інвестуванням? А якщо є, то яка суттєва різниця між Вашою мамою, що не пускає до дискотеки, та інвестором, що не дає інвестицій? Читач (котрий згадав про дискотеку): — Велика. На дискотеці я навчусь танцювати, а без інвестицій — розучусь працювати. — Ну це цікавий, але далеко не однозначний висновок. Треба ще деякий час інтелектуально проінвестувати один одного, щоб вирішити, чи так це. В усякому разі, із наведеного закону явно випливає, що простіше відповісти на запитання, що таке не-інвестиції, бо все, що кудись вкладається, явно підходить під наведене визначення. Але може річ просто в тім, що ті, хто ухвалював закон, не знайомі з існуючою науковою літературою, де все можливо ясно і визначено? Почнемо з авторитетної книги, один із авторів якої В. Ф. Шарп — лауреат Нобелівської премії, один із найвідоміших спеціалістів у цій галузі, яка так і називається «Інвестиції» [201]. З самого початку книги справедливо зазначається: «Спочатку …слід визначити термін «інвестиції» (investments)» [там само, с. 1]. І далі: «У найширшому розумінні слово «інвестувати» означає: «розлучитися з грошима сьогодні, щоб отримати більшу їх суму в майбутньому»…» [там само]. Далі йдеться про інші фактори — час, ризик і т. п. та про класифікацію інвестицій. Так що в «найширшому розумінні» інвестувати можна тільки гроші, чи як? Наприкінці розділу 1 у «коротких висновках» [там само, с. 16] ця думка, по суті, повторюється. Але у «словнику понять і термінів» інвестиції визначаються вже інакше: «Відмова від певної цінності в даний момент на (можливо невизначену) цінність у майбутньому» [там само, с. 979]. Так що, або автори вважають, що гроші і «цінність» одне і те саме, або хтось чогось не розуміє. Розглянемо з цих позицій ще одну вельми авторитетну книгу [25], що витримала у Сполучених Штатах сім видань і, зокрема, у передмові анонсується як «найбільш всеосяжний підручник, що існує» [там само, с. 13]. Книга справді цікава, але «алфавітно-предметний покажчик» [там само, с. 995] взагалі не подає слово «інвестиції». Є «інвестиційна політика, інвестиційні банки, і т. ін.», а про визначення інвестицій..? Відомому французькому енциклопедистові Дідро приписують вислів: «Дійте, і впевненість прийде!» Напевне саме цим керуються деякі вчені, але, на жаль, не тільки. І якщо визначення не таке вже й принципове, тоді дуже легко впасти в «дьюїзм», оскільки кожен може говорити про своє або, що ще гірше, робити своє, керуючись одними й тими самими словами, наприклад, про справедливість, свободу, рівність, багатство і т. ін. А що стосується тези Дідро, то вона може реалізуватися (і реалізувалась!) і в такій формі… «Нам своє робить… всіх панів д’ одної ями, буржуїв за буржуями будем, будем бить…» (П. Г. Тичина. Між іншим, дуже цікавий поет і, кажуть, був дуже скромною і інтелігентною людиною). От до чого приводить різне розуміння одних і тих самих слів. Та повернімося до поняття «інвестиції». Можливо, це поняття у фундаментальних працях визначним вченим настільки зрозуміле, що вони не вважають за потрібне щось там визначати. Розглянемо більш прикладну, не менш популярну (і товсту!) книгу [118], що анонсується як «найбільш популярний… посібник». Ос¬кільки хотілось би із самого початку зрозуміти все ж таки, що таке інвестиції, звернімося до фундаментального «словника понять і термінів» із цієї книги [там само, с. 769—785]. Отже, «Інвестиції (investment) — витрати на виробництво і нагромадження засобів виробництва і збільшення матеріальних запасів» [там само, с. 773]. Так що інвестиції — це «витрати на…», але «витрати» чого? Якщо грошей, то нема розбіжностей із В. Шарпом, але далі
Вы читаете Інформатика інвестування
