— Але ж якщо все-таки говорити про ринок, а не робити сумнівні натяки казна на що, то, по-перше, він (ринок) — сам ІС, а по-друге — на ринку діють не обов’язково два суб’єкти, особливо якщо говорити про ринок взагалі, — це читач. — Вірно, «ідентифікаційне» співвідношення може бути, наприклад, таким: ІЗ = ІП/\ІО, а оскільки ІП і ІО — ІС, то і ринок — ІС. Звісно, можна вибрати й інші «співвідношення», залежно від тієї чи іншої задачі. А що стосується кількості суб’єктів, то вона може бути довільною, оскільки, наприклад, об’єднання довільної кількості ІС є ІС (за визначенням) — порівняйте також підрозд. 1.4.5. Бачте, як зручно давати досить загальні визначення і не тільки, коли йдеться про науку, а й, скажімо, про політику, обіцянки, доповіді … які з погляду ІНФОРМАТИКИ (ми вже це, сподіваюсь, розуміємо) можуть бути просто СІ з подальшими ознаками, що уточнюють поняття, звужуючи його обсяг і збільшуючи зміст. З точкою зору логіки на цю закономірність можна ознайомитись за відповідною літературою (наприклад, [98; 10]). Наведене визначення ІЗ означає, що ринком вважається як сукупність усіх продавців і покупців, так і тих продавців і покупців, що «знайшли» один одного і уклали відповідні угоди. Зрозуміло, що визначити ІЗ можна й багатьма іншими коректними (такими, що задовольняють принципи ЕКА, ПІБ,...) способами в рамках одного загального «абстрактного» його визначення. Це ще одна ілюстрація переваги ТАС і АТС. Але тут ерудований читач може мене «спіймати», навівши визначення ринку з [21]: «РИНОК 1. Сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, за допомогою яких здійснюється реалізація товарної продукції й остаточно визнається суспільний характер укладеної в неї пра-ці. 2. Усякий інститут або механізм, що зводить разом покупців і продавців конкретного товару або послуг.» — Так ось, — це читач, — припустимо, я навіть погоджусь із тим, що ринок — ІС, нехай навіть ІЗ. Це в принципі відповідає пункту 2 наведеного економічного визначення. Але як бути з пунктом 1, адже відносини це аж ніяк не ІС і згідно з попереднім визначенням немовби і не ІЗ. — Читач, звісно, правий. Ринок включає в себе не тільки діючих суб’єктів — ІС, але й відносини між ними, які якось описуються, а значить, можуть розглядатися як СІ. Ці відносини проявляються у сфері обміну, а значить, повинні бути згідно з принципом ІС—СІ пов’язані з СІ відповідних ІС (продавців і покупців). І тут час згадати визначення ЗІ (підрозд. 1.4.5). У зв’язку з необхідністю глибшого засвоєння цього поняття наведу його ще раз. Та перед цим, читачу, зверніть увагу на попереднє абсолютно звичайне (засобами U-мови) речення. Що воно, власне, означає? Те, що ми хочемо збільшити наше з читачем взаєморозуміння — нашу зв’язність (інформативну чи інформаційну?), що навіть у звичайній мові, по суті, фіксується виділеним словом. Так що запропонована термінологія аж ніяк не екзотична і явно (на основі ЕПЦМ!) пов’язана зі звичайною мовою. Та повернімось до визначення ЗІ: Інформаційна зв’язність інформативних систем — СІ, або просто інформаційна зв’язність (ЗІ), — це деяке співвідношення ПІ і ОІ цих систем із можливою мірою. Зокрема, міра може зростати (або зменшуватись) зі зростанням ПІ при фіксованому (або «повільніше» зростаючому) ОІ. Що таке ОІ і ПІ, якщо врахувати, що ми маємо справу з інфо-р¬маційними системами — ІС продавців і покупців? ОІ — то інформаційне об’єднання їхніх інформативних систем, тобто така інформативна система — СІ, що згідно з принципом ІС—СІ є «власною» системою «звичайного» (теоретико-множинного) об’єднання ІС (продавців і покупців). А що відбиває ця СІ? Не інакше, зокрема, як «…сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну…». А що ж тоді ПІ? Ті СІ, що є спільними для тих продавців, які є в принципі і покупцями. Чому «в принципі»? Тому що не обов’язково в той самий проміжок часу ?, для якого визначаються відповідні множини (ІС і СІ). Але те, що рано чи пізно кожен продавець стане й покупцем (звичайно, можливо зовсім іншого товару), сумніву, напевне, не викликає, і саме завдяки цій частині ОІ (…відносин…) …здійснюється реалізація товарної продукції, бо тільки таким чином виникає кругообіг грошей. Читач: — Е, ні, при чому тут гроші, які автор визначив так, між іншим, просто, як СІ з абсолютно неясними властивостями. — Правильно, визначаю: гроші як СІ — це якась міра інформаційної зв’язності інформативних систем (пропозицій та попиту, або в загальнішому контексті — можливостей і потреб) — ЗІ (див. визначення). — А ціна? — Інша міра, за допомогою якої «…визнається суспільний характер…», а далі можна продовжити або так, як у визначенні зі словника «…укладеної в неї праці» (якщо Ви поділяєте «трудову теорію вартості»), або «умовами попиту та пропозиції…», чи «…мінової вартості…» (якщо Ви її не поділяєте). — А чому пропущено слово « остаточно»? — Тому що, на мою думку, воно пов’язане з поняттям «вартості», яке я теж пізніше спробую визначити в інформативній термінології. — Ну то й що, записали в іншій формі загальноприйняте або хоч зрозуміле визначення, а тепер… — …маємо можливість при подальшій формалізації не лише прояснити, по суті, невизначені, навіть основні поняття економіки, а й отримати засіб аналізу довільних об’єктів ІНФОРМАТИ¬КИ (а що таким не є, то, скажімо обережно, не таке вже й очевидне питання). Але до цього ще далеко… Попереду ще принаймні дві частини книги, які я хоч і дуже старався зробити простими, але принаймні, сподіваюсь, вдалося зробити цікавими. Та читач може абсолютно правильно зазначити: — Навіщо мені оця лірика і всілякі обіцянки, повернімось до наших … економічних визначень. І для початку неясно, як пов’язати різні визначення ринку — то як ІЗ, то як ЗІ. — Давайте поміркуємо. Що таке ІЗ і ЗІ, якщо спробувати визначити ці поняття якось простіше, а отже, більш агреговано. ІЗ — це зв’язність ІС, а ЗІ — СІ, тобто зв’язність «їхніх» інформативних систем. Чи пов’язані (спільний корінь з З!) ці поняття одне з одним? Розглянемо для початку більш наочну ситуацію. Нехай дано дві ІС — ІС1 і ІС2 з відповідними множинами СІ (СІ1 і СІ2). ІО двох зазначених ІС — це якась третя ІС, СІ якої становить СІ1\/СІ2. А чому дорівнюватиме ОІ інформативних систем, що є відповідними (за принципом ІС—СІ)… подумайте, якщо ж не вдасться, — порівняйте підрозд. 1.4.5, а потім і весь розд. 1.4. — А що тоді «можлива міра» ринку як інформативної зв’яз-ності покупців і продавців? Може, й ціна за відповідного визначення, виражена в СІ, що звуться грошима. Подумаймо. Насамперед «можливих мір» може бути багато, залежно від цілей аналізу, синтезу і адаптації моделей. Більш того, саме поняття цілі і є тим ключем, яке відкриває «міру» всіх процесів і систем. Справді, візьмемо звичайну (U-мову), що мудра, як, зрештою (якоюсь мірою), і все людство. (Я підкреслив слово, щоб ще раз проілюструвати природність поняття міри у звичайній мові.) «Ступінь досягнення цілі» в тій чи іншій формі є одним із широковживаних виразів. А як його описати в інформативній термінології? Перш за все кожна ціль — це СІ. У чому ж її специфіка? Звернімось знову до U-мови і спробуємо синтезувати «індуктивно» (ІнС) одну з можливих моделей цієї специфіки. Ми говоримо — «досягти або (інколи) задовольнити ціль». «Досягти» —нашою мовою може означати, що ціль — то СІ вищого ступеня системності, тобто більш загальне поняття, ніж моделі тих функцій, за допомогою яких ми прагнемо її «задовольнити». Якщо позначити згадані функції літерою Ф?, де ? — «ступінь системності» (поки що це метапоняття), то, скажімо, можна записати таке умовне співвідношення: Ц? = Ф?+1, де, як Ви зрозуміли, Ц? — це позначення цілі відповідного ступеня системності. Чому «умовне»? Передусім тому, що модель цілі не обов’яз-ково збігатиметься з конкретною моделлю якоїсь функції, навіть вищого ступеня системності (хоч може й збігатися), і, по-друге, «задовольняти» — не означає «дорівнювати», а тільки не приводити до суперечності
Вы читаете Інформатика інвестування
