попереднього ознайомлення з різними точками зору важко не погодитися з В. Гжешчиком: «Мрії — це плани в умі, а плани — мрії на папері». Спочатку в цій книзі я спробував все ж таки проаналізувати ситуацію з цими поняттями в U-мові, але мій ІП відносно СІ — «обсяг книги» з іншими ІС виявився порожнім, і тому я став хірургом і виконав дуже «болісну операцію по живому для скорочення…», як слушно зазначила одна з дуже симпатичних мені ІС (сподіваюсь, читач розуміє, що «синоптики не помиляються, помиляється погода»), і залишив тільки деякі власні моделі, пов’язані з цими поняттями (порівняйте також підрозд. 2.7.6). А поки що пропустимо кільканадцять сторінок і підемо звичним шляхом згідно із загальним задумом книги — якомога більше збиватися разом із читачем (як у філософії), щоб було про що подумати — тим не менше (чи не більше?) терміни будемо інколи змінювати з відповідними коментарями. Тому є надія, що після цього підрозділу читачеві буде цікавіше. А як ще можна сказати про те саме інакше? Звісно, як про збільшення ІП чи ПІ (може, читач подумає?), або ІЗ чи ЗІ (теж треба думати), або просто З. Здається, вже думати не треба, у чому, зокрема, і сила абстрактного мислення (жарт, жарт це, хоча… все ж подумайте). 1.7.5. Ми не підемо іншим шляхом Як би там не було, в усякому разі ясно, що програма — це модель, яка все-таки має якусь специфіку. Читач (який пам’ятає про бритву Оккама): — А навіщо тоді вводити якісь додаткові поняття. Нехай буде просто модель з описом відповідної специфіки. — У принципі — це правильно, але принципи не завжди чомусь виконуються, і часто на те є серйозні підстави. Коли в U-мові «закріплюється» якесь поняття як самостійне, то це може бути пов’язано, наприклад, із досить частим його вживанням або з його особливою роллю, скажімо як метапоняття. Тоді згідно з принципом «економії мислення» доцільніше вживати поняття як найменування моделі, ніж щоразу описувати його особливості, тобто саму модель або її визначальну частину. Звісно, усі поняття є найменуванням якихось моделей (тобто є модульними, зокрема — М-поняттями (див. частину 2), але «ступінь» їхньої «самостійності» визначається кінець кінцем мудрістю U-мови. Інколи дуже непросто ідентифікувати з таким «звичним» поняттям ту чи іншу загальнозначущу модель. Досить згадати поняття «вартість», та й багато інших важливих понять економіки, які хоч і звичні, але, як виявилось, далеко не загальнозначущі (див. підрозд. 1.5.3). Нагадаємо, що, як випливає з попередніх розділів книги, відповідно до взятого визначення ІНФОРМАТИКИ, будь-яка модель є інформативною системою — СІ, що є такою тільки для якогось класу інформаційних систем — ІС, і навпаки. При цьому має використовуватись мова, що «зрозуміла» ІС, для якої син¬тезується відповідна модель. Звісно, цього не досить, бо, наприклад, і комуністи і демократи розмовляють однією мовою, не маючи (?) спільної моделі, як і більшість інвесторів і інвестованих в Україні. Та для використання комп’ютерів мова гасел або навіть більшої частини економічних теорій вже недостатня для порозуміння (відповідності ІС і СІ), і треба змінювати й мову. А чому, власне, ми прив’язуємося до комп’ютерів? Було в принципі проілюстровано, що, скажімо, без реалізації принципу ЕКА та інших «інформативних» принципів в ІС, як-от у суспільстві, Верховній Раді або сім’ї порозуміння можливе хіба що під якоюсь загрозою — «референдуму», наприклад, або тієї чи іншої форми конфлікту, що може закінчитись побудовою барикад або розлученням… зі стабільністю. Таким чином, в усіх випадках треба не тільки якось проаналізувати ситуацію, а й синтезувати моделі, які б були зрозумілими і узгодженими зі всіма ІС, що утворюють дану систему, а це неможливо без відповідної формалізації у вигляді законів, планів, програм, коротше — СІ, які були б загальнозначущими (тобто мали максимальний ІП). При цьому враховується, часто підсвідомо, досвід створення і функціонування аналогічних реалізованих СІ і відповідних ІС, тобто необхідно адаптувати(сь) до якоїсь Р-моделі. Іншими словами, як би не розумілись поняття «план» чи «програма», слід в усіх випадках під час синтезу моделей і їх використання виконувати аналіз—синтез—адаптацію відповідних СІ. Критерієм же того, що відповідні моделі загальнозначущі (хай потенціально [32; 34]), є можливість їх комп’ютерної реалізації, зокрема, скажімо, у вигляді автоматизованих систем управління — АСУ. В усякому разі слід зазначити, що всі програми створення автоматизованих систем управління (АСУ) різних рівнів можуть розглядатися як цільові програми, що розвиваються для вдосконалення існуючих систем — «удосконалювальні й такі, що розвиваються, цільові програми» (УРЦП) (російською — «совершенствующие развивающиеся целевые программы» (СРЦП), бо їхньою ціллю є вдосконалення функціонування існуючих систем (управління). Читач: — Хіба тільки АСУ? Окрім того, про що взагалі йдеться, коли неясно, що таке програма як СІ? — Точно, не «тільки…», більше того, може взагалі інші програми, крім УРЦП, що розвиваються на основі ЕПЦМ, не дуже й характерні для довільних систем. Це частково проілю- струю далі як і щодо «програми» як поняття. Ні, ні, я не ско- ристаюся відомою СІ: «А чи не піти мені на роботу? Подумав я і не пішов»… Почнемо «ілюстрацію» вже в наступному підрозділі. 1.7.6. На шляху до дезагрегованих метамоделей: АСА-діаграма понять А тепер вже час переходити до більш наочних метамоделей. Не вдаючись до докладніших пояснень (далі в частині 2 буде), декларуємо, що взаємозв’язок понять про шляхи формування і реалізації УРЦП на основі ЕПЦМ можна уявити у вигляді діаграми аналіз—синтез— адаптація понять (АСА-діаграма-п, рис. 1). У цій діаграмі — системи рівня (ступеня) системності ?, що існують у момент t; — їхні функції, — їхні цілі. Аналогічно — проектовані, — реалізовувані системи з відповідними функціями і цілями. Зрозуміло, що йдеться поки що про відповідні поняття як СІ, а не про їх дезагрегацію до моделей. Саме тому до імені АСА-діаграма додано літеру «п», що індексує слово «поняття». З часом цю літеру буде замінено іншими, а потім, може, вона й просто відпаде (це я так загадково, щоб читачеві було цікавіше). З метою уніфікації мови діаграм (згідно із задумом UML) морфізми (стрілочку) із урахуванням їх інтерпретації («товщини» — див. рис. 1 з підрозд. 2.7.1), можна позначати відповідно й так: для cS «?», для пS «?», для pS «?» чи «?». Рис. 1. Діаграма аналіз—синтез—адаптація понять (АСА-діаграма-п) Рівні, ступені системності (СС) існуючих, проектованих і реалізованих систем можуть бути як однаковими, так, у принципі, й різними, але в цьому разі розробка відповідних програм може дещо ускладнитися. У «статичному» моделюванні можна також для всіх величин АСА- діаграми вибрати один і той самий момент часу. Взагалі, коли якийсь із параметрів у моделюванні не використовується, його можна відкинути. Проте за динамічної інтерпретації «моменти» часу, навіть на одному й тому самому боці АСА-діаграми, можуть бути для різних «вузлів» різними, що буде, звичайно, кожного разу обумовлюватися. Так що в принципі, наприклад, t(сФ) і t(сЦ) можуть бути різними. Ця сама умова стосується й ступенів системності, коли різні вузли за тих самих позначень на загальній схемі можуть у кожному конкретному випадку мати різне значення цього атрибута. Звісно, таку можливість можна було б позначити і на самій АСА-діаграмі, скажімо, різними індексами, але це технічно було б не дуже зручно.
Вы читаете Інформатика інвестування
