Аналіз існуючих систем реалізується відповідно до напрямів стрілочок (морфізмів) у лівій частині АСА-діаграми: від існуючих систем — до існуючих функцій, за допогою яких досягаються відповідні цілі. Синтез від цілей — до проектованих систем, з урахуванням адаптації до існуючих і реалізованих систем. Для реалізованих систем можливі різні напрями морфізмів залежно від специфіки моделювання. Звісно, кожний вузол АСА-діаграми індексує цілу множину (точніше систему) відповідної категорії. АСА-діаграма дає змогу в загальному випадку зручно в стандартизованій «координатній формі» записувати функціонально-цільову структуру будь-яких систем S = {Ф,Ц} в тому чи іншому порядку, що визначається їхньою категорією. Це дуже зручно, зокрема для формалізації ЕПЦМ. Свого часу на основі «метризації» АСА-діаграми було отримано чимало нових результатів, що дозволяють підійти до проб¬лем оцінювання економічної ефективності складних систем за доволі загальних умов. Так що, можливо, справді «минуле — це майбутнє, з яким ми розминулися...». 1.7.7. Поміркуємо… А тепер трохи поміркуймо «в рамках» АСА-діаграми. Що можуть являти собою існуючі системи? З огляду на те, що ніякі обмеження, по суті, у визначенні моделі не декларувались, — все, що завгодно, бо все, що існує — системи. Та врахуємо другу частину цієї основної нашої СІ — все відоме — моделі. А це практично означає, що під час синтезу тих чи інших моделей необхідно враховувати як основні принципи моделювання (ПІБ…), так і інтуїтивно очевидну необхідність «економити мислення», намагаючись використовувати якомога менше понять зі щонайбільшим «діапазоном істинності». З цієї точки зору під існуючими системами — сS доцільно, думається, розуміти — ІС, принаймні в багатьох задачах моделювання соціально-економічних систем. Тоді приклади таких сис¬тем зразу очевидні. Це і економіка як ІС, і фірма, і взагалі — довільні об’єднання людей: КНЕУ, партії, Кабмін, сім’я, людина… Читач: — Все-таки треба висловлюватись точніше, якщо вже ми аналізуємо поняття. Звісно, людина може розглядатись як сS і навіть як ІС, але ж людина — не «об’єднання» людей. — А з якою СІ пов’язана людина як ІС згідно з принципом ІС—СІ, або, інакше, які ІС є «власними» для людини? — Ну ті, що їх вона успадкувала від батьків, яких вона навчилась у школі, у вищому навчальному закладі, зрештою, про які вона довідалась від інших… але ж вони стали її власними СІ. …хоч, звісно, вони є «власними» і для інших людей, Втім людина може приймати й незалежні від цих СІ рішення, так що вона ніяк не «об’єднання». — Все правильно, крім останнього речення, над яким слід було б все ж подумати, оскільки рішення можна прийняти тільки на основі відповідних моделей — СІ. Але ж чому, незважаючи на те, що читач, по суті, визнав, що людина все-таки як ІС якщо й не інформативне об’єднання інформаційних систем — ІО, то якось пов’язана і з ІО і з ІП, тобто має пряме відношення до зв’язності суспільства, все-таки щось заважає визнати її просто об’єднанням. Між іншим, це «щось» явно має місце і для інших соціально-економічних ІС, скажімо держав. Звісно, читач вже здогадався — це таке поняття як Ціль — Ц. Зрозуміло, що Ц — також СІ, але явно має якісь особливості, що дозволяють інколи приймати рішення, які, здавалося б, аж ніяк не пов’язані з «власними» СІ людини. Можливо, категорія цілей пов’язана з більш «глибокими» СІ, що описуються такими поняттями, як творчість чи натхнення. Залишу поки що читачеві подумати далі над цим дуже цікавим питанням, а поки що наведу визначення такого поняття, як ціль, що більш-менш узвичаєне в сучасній економічній літературі: «ЦІЛЬ: 1. Предмет прагнення, те, що треба здійснити; задача, що її необхідно розв’язати. 2. Характеристика поводження системи, спрямована на досягнення визначеного кінцевого стану. Звичайно формальним вираженням Ц. є цільова функція системи. Поводження системи часто зручно описувати в термінах Ц. і засобів її досягнення. Проте такий опис умовний, оскільки поводження системи насамперед характеризується засобом задання перетворення змін середовища в значеннях істотних змінних. З цієї причини Ц. часто задається функцією засобів, а не незалежною категорією. Під час аналізу і синтезу поводження складних систем використання категорії Ц. може бути дуже ефективним» [21]. Звернімо увагу на ефективність «використання категорії цілі», що виправдовує це поняття як одне з визначальних у такій, по суті, метамоделі, як АСА-діаграма. Важливо також те, що «Ц. часто задається функцією засобів, а не незалежною категорією» тобто визнається її явний зв’язок із функціями тих чи інших систем. Більше того, запропонована раніше формула Ц? = Ф?+1 здається в зв’язку з цим у деяких випадках дуже вірогідною і корисною. Розглянемо тепер коротко «середню» частину АСА-діаграми. Під пS у принципі можна розуміти будь-які ІС чи СІ. Зокрема, якщо пS – СІ, то АСА-діаграма індексує послідовність синтезу відповідних моделей, і в цьому розумінні може розглядатися як деяка метамодель синтезу довільних моделей. Що ж до «правої» частини АСА-діаграми, то як реалізовувані системи можуть виступати Р-моделі як існуючих, так і проектованих систем, хоча найчастіше це можуть бути саме якісь Р-моделі пS (наприклад, приватизація в Польщі під час синтезу власної моделі в Україні як пS). Можливо, найважливішою особливістю АСА-діаграми є те, що вона регламентує послідовність створення довільних систем. Ця послідовність заіндексована стрілочками (морфізмами) на рис. 1 з підрозд. 1.7.6. Доцільно наголосити, що морфізми можуть бути між довільними «вузлами» АСА-діаграми, але саме заіндексована послідовність «в основному» є найбільш ефективною (канонічна схема). Слід тільки застерегти, що в зв’язку із суто «технічними» особливостями відображено не всі ефективні морфізми. Так, якщо розглядати взаємозв’язок існуючих і проектованих систем, то лінії мають іти від правої частини безпосередньо до лівої. Тепер кілька слів про «двонапрямлені стрілочки». Вони символізують двонапрямлені морфізми, можливо, в різні моменти часу. Наголосимо ще раз на тому, що при синтезі будь-яких моделей і, зокрема, програм, ми так чи інакше — свідомо чи підсвідомо — «в основному» використовуємо категорії АСА-діаграми, але її явна індексація дисциплінує мислення, оскільки фіксує увагу на необхідності визначення всіх понять із відповідними ступенями системності, їхніх зв’язків у необхідній послідовності як у самій моделі, так і в часі. Це може допомогти запобігти серйозним прорахункам, які часто допускаються на всіх рівнях управління, зокрема самоуправління. Перш ніж навести деякі приклади, відповім на можливе запитання читача: — А чому, власне, ми розглядаємо АСА-діаграму в цьому розділі, а не в розділі «Синтез моделей»? Річ у тім, що за допомогою АСА-діаграми можна суттєво полегшити визначення тих чи інших понять, тому є сенс розглянути її вже в цьому розділі як АСА-діаграму-п. І, по-друге, поки що розглядається тільки перший крок із визначення самої АСА-діаграми. Подальші робитимуться в наступних розділах згідно з ЕПЦМ взагалі і загальною методичною установкою книги зокрема.
Вы читаете Інформатика інвестування
