— Так, читач вже дійсно дійшов… до сприйняття наступного матеріалу. Тому «на прощання» з передмовами, промовами як післямову… для закріплення взаєморозуміння — ще одне пояснення, що таке визначення, морфізми між категоріями (СІ) різних ІС, об’єктно- орієнтоване програмування, складання екзамену, дебати у Верховній Раді і на кухні з дружиною, «семиотика» між «идиолектами» з або без «герменевтики»… Читач (жалібно): — Може, досить..? — Добре, читайте: «...Слово, определено тогда, когда посредством других слов идею, знаком которой является связанное с ней слово в уме говорящего, как бы представляет или предлагает взору другого, и таким образом устанавливается ее значение». Читач (знесилений): — Арістотель? — Ні, Дж. Локк — «Опыт о человеческом разуме» (1690 рік) [114]. А тепер вважатимемо, що читач вже точно готовий до сприйняття можливих метамоделей мови, одну з яких я хотів, але не буду викладати на прикладі Р-моделі проектування інформаційно-пошукових систем (порівняйте [28; 31; 36]...). Мотиви, з «яких я хотів», частково були викладені на початку розділу, а щодо «не буду», то це у зв’язку з необхідністю скорочення книги, Р-мо¬дель якої виявилася більшою (за обсягом) від її Н-моделі. Та все-таки йтиметься, по суті, про пошук інформації… Ні, ні, без Арістотеля, хоча… Читач (вже змучений украй): — Він, звісно, все знав! 3.1.5. Логіка мови і мови логіки КС (ключове слово) «логіка» кожен автор визначає по-своєму і, як правило, великою кількістю предметних рубрик (наприклад, у [99] йому присвячено аж сім сторінок), після чого навряд чи читачеві вдасться синтезувати ефективний морфізм у свою «базу» СІ (або «функціональніше» — не заснути). Тому я вирішив скористатись результатами Клевердона, який свого часу довів, що при пошуку інформації (а це значить майже (?) завжди) мова КС найбільш ефективна (порівняйте [31; 36]), і звернутись безпосередньо до авторів цього слова в надії отримати від них коротше пояснення в якихось інших, ближчих нам КС (нагадаю, що «герменевтика» — це щоб не забували про «наукові» КС — такий дозвіл дає). Крім того, знайшлись сучасні вже просто цікаві автори, які, в усякому разі, не проти того, щоб перекинутись кількома КС із греками. Так-от «…слово “логіка” походить від грецького слова logos, що в перекладі означає: слово, смисл, думка, мова» [98]. Читач (уважний): — Щось я не зрозумів, де обіцяна модель мови на базі ІПС, а якщо її немає, то навіщо вона декларувалася і при чому тут логіка? — Модель довелося скоротити з огляду на надто великий обсяг книги. Декларувалась вона, щоб ввести (а точніше — згадати) необхідні терміни, які, як на мене, дуже корисні під час моделювання мов, а щодо логіки, то вона теж (мета)модель мислення, а отже, у деякому розумінні — і мови. Можливо, навіть найвищого для нас СС, бо без логіки, як і «без води, і ні туди, і ні сюди». Принаймні така думка існує, або має право на існування. Надалі ми в основному на цьому й спинимося… на рівні адаптації (згідно з назвою цієї частини книги). Читач (просто): — Усе зрозуміло, назви пунктів «мова мов» у різних варіаціях вже були, отож ясно, що повертаємось до різних моделей, або ж предметних рубрик, стосовно яких автор робить вигляд, що щось про них знає. — Точно, хіба що в кінці пункту спробуємо зрозуміти, що нам видасть самостійно(!) комп’ютер (про що я абсолютно чесно не маю щонайменшого уявлення), використовуючи одну з мов логіки (точніше — булевої алгебри). А поки що повернімось, звісно, до нашої основної моделі АСА-діаграми і припишемо її категоріям інші значення («реалізуємо» відповідні морфізми). Нехай сS: = ІС(1), пS: = СІ(1.2), рS: = ІС(2), (1) тобто як існуючі і реалізовані системи виберемо якісь інформаційні системи, а як такі, що проектуються (проектовані) — інфор¬мативні з відповідними категоріями ознак, функцій, методів і цілей, що їх надалі буде агреговано. Читач (Оксана): — Е ні, я з «ми» не згодна: які ж такі цілі можуть бути у проектованих систем, якщо ми їх визначаємо як СІ? Це питання вже обговорювалось, і ми (тут я з автором готова поділити відповідальність) немовби дійшли висновку, що цілі бувають тільки в ІС. — Воно-то так, але я ж можу, проектуючи якісь цілі, скажімо, порозумітись із Вами і зафіксувати їх в якомусь документі (СІ), який ми, наприклад, узгодимо і підпишемо? А чим, власне, зай-маються політики і не політики, коли розмовляють один з одним, якщо розмовляють, тобто хочуть порозумітися, а значить, мають відповідні пЦ? Згадайте, скажімо, щось на зразок: « Ціллю підписаного Високими сторонами документа є подальша праця… з розробки подібних документів». — А чому їх не можна вважати сЦ? — Можна-то можна, але, напевне (в усякому разі часто), менш зручно. — Як так «зручно», а як же насправді, де істина? — Підозрюю, що там, де «зручно», оскільки «істина», напевне, виникає на етапі адаптації людини до того, що одні звуть об’єктивною або суб’єктивною реальністю, а інші, скажімо, кличуть поліцейських, аби ті вберегли їх від, м’яко кажучи, незручностей. Якщо вже хочете визначень, то істина, коли «зручно» всім, але не обов’язково кожному. А взагалі-то може щось проясниться згодом у цій частині, де ми спробуємо адаптуватись до реальності (чи навпаки) або принаймні зрозуміти, що це означає. А тут доцільно тільки ще раз наголосити, що АСА-діаграма є, по суті, діаграмною схемою, морфізми якої можливі в різні інші діаграмні схеми і категорії. От ми і «морфуємо», як нам зручно, щоб щось прояснити, зокрема, як саме ми це робимо. Тому виконаємо відповідні морфізми з урахуванням (1) і зобразимо АСА-діаграму у «скороченому» (для зручності!) вигляді: (2) АСА-діаграма (скорочена) Бачимо, що, по-перше, Ознаки &and Функції &and Методи («&and» — логічне «і») згруповано в одну категорію Ознак (тут так зручно), а по-друге — дивись (1). Оксана: — Як це згруповано? Вираз, який записано вище, може дорівнювати (нехай за визначенням «:=») категорії ознак — «Ознаки», тобто першому члену, лише в тому разі, коли решта членів кон’юнкції є теж ознаками… — А хіба — ні?
Вы читаете Інформатика інвестування
